Борис Прищепа

В журналистике с 1967 г., член НСЖУ. Лауреат премии имени Илюши Кулика (1977 г.), Гостелерадио Украины (2010 г.), премии имени Ивана Гайдая (2013 г.).

Точка опори - альфонсизм?

Точка опори - альфонсизм?
Було це насправді чи хтось придумав, але розказують таке. Якось Шаляпін, втомлений після концерту, взяв візника й в'яло, ледь махнувши лише долонею, дав команду: «Пашол!».

Візник, будучи підшофе, дозволив собі «вольність» і просто так, для празного інтересу, поцікавився: «Чем, барин, на хлеб зарабатываешь?» - «Пою я, мил человек, пою...». – «Хе! – візник весело встюжив батогом корінного, - Я, когда хорошенько выпью, тоже пою!».

А я оце подивився на декларації наших міських достойників, вивішені на офіційному сайті Цюрупинської міської ради, та й подумалось мені: ну, з Федором Івановичем, тим, що Шаляпін, зрозуміло: бас дійсно рідкісний. Його й без мікрофона чув весь світ. Тим і заробляв на хліб насущний.

А хто ж із наших декларантів «візник», а хто «поёт»? В смислі – де і чим заробляємо на життя, панове-товариші? Бо, судячи із ваших декларацій, ви або досі харчуєтесь манною небесною, або поховали свої заначки по панамах, багамах, кіпрах, одне слово, по офшорах, або – страшно подумать – уражені альфонсизмом, тобто, за історичним словником галлізмів, «паразитичним існуванням за рахунок жінки».

Якщо відкинули «манну небесну», яка присутня хіба що в казці, забути про офшори, куди мають доступ хіба що конкретні пацани - вони ці офшори створили для себе, вони через них нас і доять, а такого анчоуса, як наше чиновництво, й на поріг не пускають, то лишається, як це не прикро визнавати, альфонсизм.

Тільки не в такому брутальному значенні, як його подає словник, - існування за рахунок жінки. Тим більше, що жінка, при тім - не просто жінка, а дружина. Звідки вона бере кошти на утримання дорогого їй чоловіка?

Ні, ні, ніяких натяків! Там все офіційно. Наприклад, одна із них одержала 22 тис. 440 грн., як стверджують «Цюрупинские вести», у вигляді доходу соціальної допомоги від держави (дозволю собі натякнути: від держави – це означає він нас, платників податків).

«Сам» же приніс у двір лише 10 тис. 325 грн., та й то це вже наприкінці року, як увійшов у «довжность». Чим до того сім'я перебивалась, одному її главі хіба що й відомо. Треба думати, як зараз стало модно пояснювати, «викручувалась».

У його напарника – діла іще гірші. Жінка (дружина) принесла в сім'ю лише 14 тис.038 грн. Глава (декларант) – 10 тис. 265 грн. Не те, щоб негусто. Дуже й дуже ріденько. Куди дивиться держава? Вона хоч заглядала в споживчу корзину? А в аптеку держава заходила7 Та таких грошей тільки на зеленку й вистачить - на лобі мітку поставити, щоб, стріляючи, не промазати.

Тільки аж тепер чоловік при ділі. Зарплата яка не яка. Те, що нашкріб за рік, тепер за місяць приходить.

Життя налагоджується!

Наведена декларація й третього достойника. Ну, у цього все в порядку. Сам за цілий рік трудів праведних успішно фінішував у районі 8 тис. грн. з «хвостиком», зате дружина, розпродаючи власну нерухомість, зароблену, відома річ, непосильним трудом, трохи не дотягла до мільйона. Гривень, звичайно, ніяких доларів і євро.

Сім'я дуже патріотично налаштована. А що з двома паспортами (один із них РФівський) , так взяти змусили. Сказали: «Бери, сволочь, а не то!..». Ну, як тут не візьмеш?! А зараз викидати наче й не з руки. Звикли. До того ж, як кажуть, не ровен час, може й знадобиться. Ану шпіоном в розвідку візьмуть? Або цілим резидентом?!

Ну, та розвідка, резидентатура - це побічно-можливі явища. А от альфонсизм, я так думаю, непогано було б поставити на службу економіки, взагалі на службу поступу вперед нашого суспільства.

Бо якщо вірити деклараціям... ні, не наших достойників мікроскопічного розміру, а тих, хто двері найвищих кабінетів ногою відкриває, то альфонсизм і є рушієм економіки, зростання приватного ВВП і так далі, і тому подібне.

При бідних, як церковні миші, зятях і невістках із числа чиновників, в Україні цілком благополучно процвітаючі тещі й тесті, свекри і свекрухи (варіант: тьоті). Саме альфонсизм і може послужити тією штукою, якої не вистачало, і про яку мріяв Архімед: «Дайте мені точку опори, і я переверну світ!».

А якщо до альфонсизму нього добавити офшоризм?! Ви зрозуміли – змальовані поетом «шаги саженьи» - це і є наша відповідь Чемберлену. Тобто різним там Нідерландам вкупі з Голландією

У нас саме з'явився шанс з «точкою опори». Гріх його втрачати.

Борис ПРИЩЕПА

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів