Коханий, рідний край.
І кращого мені не треба.
Ось небо голубе.
Де краще?
Не шукай.
Не знайдеш більш ясного неба.
А ця верба яка гнучка!
Яка краса у тонких косах!
Є краще?
Не шукай.
Немає кращих, ніж цих кос
В блакитних росах.
Дніпро моє!
Моя любов!
Душа моя завжди з тобою.
Могутній красень із давніх-давен.
Всі зачаровані тобою.
Ось степ мій рідний.
Он моя стежина.
Там терен, клен, тополя і ожина.
Сокирки та ромашки теж милують око.
Калина ось, що виросла така висока!
Цілую квіти, терен і ожину,
Тополю, клен, схиляюсь над полином.
Мій любий край!
І я тебе ніколи не покину!
Херсонщина!
"Херсонські плавні" Папір, гуаш (42х60 см)
Рідна хата, рідна
стежина, котра потім простує у стежину життя...
Це незабутні спогади.
Рідна хата
Рідна хата
У вишневому садочку,
Мов дівчина
В барвінковому віночку.
Квітнуть квіти
На причілку коло хати.
Поливає їх дбайливо
Стара мати.
Пишні маки
Там голівоньки схиляють,
Гарні мальви
Пурпуром буяють,
Запашная м'ята
Квітне коло хати.
Гілочки калини,
Мов стрункі дівчата.
Часто сниться
Посивілим синам і дочкам
Рідна хата у вишневому садочку.
«Херсонський
будиночок влітку». Папір, гуаш (44х50 см)
Херсон… Він такий різний. У далекі довоєнні часи місто миготіло різними
барвами натхнення…
ХЕРСОНСЬКІ НОЧІ
Човен тихо пливе.
Верби сонні шепочуть.
Літня ніч настає...
Як люблю я ці ночі!
Квітів дух запашний
Вітерець нам приносить.
Це - Херсон рідний мій.
Це його літні ночі.
«Тихий вечір». Папір, гуаш (44х52 см)
Восени часто згадуються різноманітні весняні картини. Особливо довоєнні.
Це ще одна невелика херсонська замальовка з минулого, лише у віршах…
ОСІННІЙ
Клекочуть в небі
Журавлі осінні,
Що пролітають
Мокрим степом теж.
А згадуються
Радісні хвилини,
Веселки барви
І поля без меж.
Папір, гуаш (42х60 см)
Страшним болем відгукнулася в серці всіх українців катастрофа на Каховській
ГЕС. Багато хто з людей тоді не побачив світанок. Адже цілі села йшли під воду
і стали суцільними братськими могилами…
МАКИ
Пломеніють ясно
маки в чистім полі
Голівки схилили,
наче краплі крові.
Розлились довкола
Закривавив всюди
Щоб не зникла
пам'ять.
Щоб згадали люди.
"Руйнівна хвиля". Папір, акварель, гуаш, монотипія (32х50 см)
Переселенці, біженці – ці слова міцно ввійшли до буття українців. І херсонці –
їх війна теж розкидала по всьому світу…
ЗЕМЛЯКАМ
Безкраї зелені простори
із плетивом легких хмарок.
Тенета, з мереживом тонким,
Стривожені крики чайок.
Тонкі мелодійнії співи -
То жайвір дзвенить в вишині -
і вітер, що дише полином,
і сонця промінчик палає
Ледь видно десь там, в далині.
Хатинка мала край дороги,
Верба та калина рясна.
Залишаться в серці назавжди.
Чи вабить уже чужина?
"Птахи летять" Фанера,масло (61х42 см)