Vita Black
Херсонська художниця Качаленко Тамара

Херсонські пейзажі та патріотичні вірші з міста-героя

Херсонські пейзажі та патріотичні вірші з міста-героя

ТАВРІЙСЬКІ ЗОРІ

Пташині голоси

та шурхотіння крил.

Диск сонця золотий

з-за обрію всміхається.

Туману дим густий

що все заполонив.

Це - Таврія моя,

яка не забувається.

Вже ранок настає

й росою степ вмивається.

Краса навкруг така,

аж сонце задивляється.

Ось чути вдалині

спів півня переможно-радісний.

Таврійська це зоря,

цей ранок найпрекрасніший!


"Безмежне небо Таврії" (Картон, масло 21х32 см)

Цей вірш, як і картина були написані в такі близькі і водночас, такі далекі безжурні мирні роки. Тоді небо Херсонщини не спалахувало вибухами та мешканців будили вранці не прильоти ракет, а спів півнів.

Хоча зараз настає така ж календарна весна, як і тоді. Але ця сонцесяйна пора року залишиться в нашій пам'яті навічно затьмареною війною


ВЕСНА

У берізки схилилися віти.

Довго-довго їх вітер гойдав.

Їх сережки, мов сонцем политі,

Усміхаються зелені трав.

Це - весна!

Все буяє навколо.

Квітне все

співа й гомонить.

Я все згадую

Знову і знову

Цю чаруючу й радісну мить.


"У гаю" Папір,гуаш ( 42х60 см)


На жаль, довоєнні роки та довоєнні весни залишилися лише у нашій пам'яті. Але херсонці щиро вірять, що прийдуть ще мирні весни і для всієї Таврії.

Знов прийде весна - заквітнуть кущі бузку у Бузковому парку. Немов нічого й не відбулось... Залишиться лише всеперемагаюча людська пам'ять про минуле...

"Бузковий парк." Папір,гуаш ( 42х60 см )

Таврійські незрівнянні степи завжди надихали на творчість.

Ще в мирні роки часто бувало - береш записник і йдеш писати. На мелодію степу, наспівану вітерцем, самі накладаються вірші, натхненні неозорими просторами Таврії.


МЕЛОДІЯ СТЕПУ

Хвилі степу пливуть і пливуть.

Легкі хмарки у танку кружляють.

Видива ті химернії тчуть.

Пісню неба і степу складають.

Пісня лине, кружляє, літає

У вінку із чудових пісень

Рання пташка ту пісню складає

Й душу степу у пісню вкладає.

Хвилі степу ласкаві - ласкаві,

Вітер пестить ті хвилі рясні,

То блищить ковила золотава,

Линуть нові чудові пісні.

Ніжним подихом вітер легкий

Коси чеше вербі край дороги.

Степ барвистий, як килим рясний,

Він п'янить й полином, й тонконогом.

Луна музика гарна й велична

Степу, неба, природи самої.

Степ Таврійський, ти був, будеш, будь!

Серце моє назавжди з тобою!



"Мелодія степу" Папір, акварель (60х42 см)







Aвтop пейзажів та віршів - Taмapa Kaчaлeнкo
© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон