Херсонські пейзажі та патріотичні вірші з міста-героя
ТАВРІЙСЬКІ ЗОРІ
Пташині голоси
та шурхотіння крил.
Диск сонця золотий
з-за обрію всміхається.
Туману дим густий
що все заполонив.
Це - Таврія моя,
яка не забувається.
Вже ранок настає
й росою степ вмивається.
Краса навкруг така,
аж сонце задивляється.
Ось чути вдалині
спів півня переможно-радісний.
Таврійська це зоря,
цей ранок найпрекрасніший!
"Безмежне небо Таврії" (Картон, масло 21х32 см)Цей вірш, як і картина були написані в такі близькі і водночас, такі далекі безжурні мирні роки. Тоді небо Херсонщини не спалахувало вибухами та мешканців будили вранці не прильоти ракет, а спів півнів.
Хоча зараз настає така ж календарна весна, як і тоді. Але ця сонцесяйна пора року залишиться в нашій пам'яті навічно затьмареною війною
ВЕСНА
У берізки схилилися віти.
Довго-довго їх вітер гойдав.
Їх сережки, мов сонцем политі,
Усміхаються зелені трав.
Це - весна!
Все буяє навколо.
Квітне все
співа й гомонить.
Я все згадую
Знову і знову
На жаль, довоєнні роки та довоєнні весни залишилися лише у нашій пам'яті. Але херсонці щиро вірять, що прийдуть ще мирні весни і для всієї Таврії.
Знов прийде весна - заквітнуть кущі бузку у Бузковому парку. Немов нічого й не відбулось... Залишиться лише всеперемагаюча людська пам'ять про минуле...
Таврійські незрівнянні степи завжди надихали на творчість.
Ще в мирні роки часто бувало - береш записник і йдеш писати. На мелодію степу, наспівану вітерцем, самі накладаються вірші, натхненні неозорими просторами Таврії.
МЕЛОДІЯ СТЕПУ
Хвилі степу пливуть і пливуть.
Легкі хмарки у танку кружляють.
Видива ті химернії тчуть.
Пісню неба і степу складають.
Пісня лине, кружляє, літає
У вінку із чудових пісень
Рання пташка ту пісню складає
Й душу степу у пісню вкладає.
Хвилі степу ласкаві - ласкаві,
Вітер пестить ті хвилі рясні,
То блищить ковила золотава,
Линуть нові чудові пісні.
Ніжним подихом вітер легкий
Коси чеше вербі край дороги.
Степ барвистий, як килим рясний,
Він п'янить й полином, й тонконогом.
Луна музика гарна й велична
Степу, неба, природи самої.
Степ Таврійський, ти був, будеш, будь!
Серце моє назавжди з тобою!
"Мелодія степу" Папір, акварель (60х42 см)
