Бюджет-2019: на що не слід розраховувати херсонцям
Спікер ВРУ Андрій Парубій, після того як КМУ представив проект заявив: «Представлення проекту закону України про Державний бюджет України на 2019 рік завершилося. Хочу сказати, що з цього моменту парламент переходить до обговорення цього бюджету.
Вже на нашому полі обговорення бюджету. Тепер державний бюджети України для подальшої роботи переходить до Верховної Ради. Запрошую всіх до дискусії». Цицерон не сказав би краще...
До 1 жовтня депутати мають час ознайомитися з проектом, вивчити його та подати свої пропозиції, які до 15 жовтня має опрацювати профільний комітет, а вже до 20 жовтня ВРУ має проголосувати проект у першому читанні.
Відомо, що всі попередні роки Рада провалювала всі визначені терміни і бюджет приймали «святково», чи не під передзвін «курантів» у Новорічну ніч у перемішку з шампанським, салатом кухаря Олів'є і гіркими слізьми знедоленого українського народу, якому кожен наступний рік зустрічати все сутужніше.
Чи є чому радіти пересічним громадянам у Новому році? Чи заживуть всі українці краще, чи тільки ті, хто це знову обіцятиме?
Нагадаю, що 2019 рік розпочнеться не тільки святами але й офіційним стартом передвиборчих перегонів. І хоча основні гравці вже начебто відомі, але, я переконаний, що сюрпризів і несподіваних пасажів попереду безліч.
А поки, ті хто буде «грати» основну провладну фігуру («Короля играет свита»), взялися створювати йому фонову підтримку, яка полягає у тому, аби забезпечити у державі «спокій і тишу» (взялися зачищати інформаційний простір) і формувати яскраву перспективу процвітання (один з варіантів «міцний» бюджет).
Наприклад, під час представлення проекту в.о. міністра фінансів України Оксана Маркарова переконувала, що всі соціальні нормативи у 2019 році збільшаться і будуть випереджати інфляцію на 2%: «У наступному році ми закладаємо мінімальну заробітну плату майже 4,2 тис. грн. Ми збільшуємо всі соціальні нормативи на інфляцію +2%. Тобто, ми будемо не тільки компенсувати інфляцію, але й трошки її випереджати».
Що саме є гарантом такої упевненості пані Маркарової? Звідки гроші аби не просто долати інфляцію, а ще й випереджати її? Об'єктивних чинників немає, - стверджують експерти. І додають: країна немає можливості навіть для того, аби виконувати цей бюджет, не говорячи про збільшення його наступного року.
Цей факт констатували і у місії МВФ. Її представник Йоста Люнгман заявив: «У України поки відсутні можливості для збільшення витрат держбюджету в 2018 році. Відновлення фіскальної дисципліни в 2016-17 роках і поступове скорочення держборгу були суттєвими досягненнями в контексті програми реформ, які підтримуються МВФ».
За його словами, важливо дотримуватися цих основних правил і надалі, оскільки все ще значний державний борг залишається істотним фактором вразливості.
«Ми стурбовані зростанням витратного тиску на тлі занадто оптимістичних, на наше переконання, прогнозів дохідної частини бюджету. З огляду на це, ми не бачимо фіскального простору для збільшення бюджетних витрат в 2018 році», - додав представник МВФ.
Ці застереження почали звучати навесні, після того, як Президент і Прем'єр стали заявляти, що вони готові переглядати бюджет і збільшувати «мінімалку».
«Позиція МВФ, - коментує ситуацію експерт Володимир Глущенко. - В цьому питанні була завжди однозначною: підвищення мінімальної зарплати можливо виключно за наявності економічних підстав. Сьогодні, на думку МВФ, збільшення витрат економічно неможливо».
Позицію МВФ підтверджує реальна об'єктивність: бюджет не виконується, це по-перше. По-друге, вже у червні – липні виникли проблеми з виплатою пенсій. По-третє, борг по виплаті заробітної плати росте. Станом на 1 серпня він склав 2,8 млрд. грн., що на 10,2 млн. грн., або на 0,4% більше, ніж місяцем раніше. З початку року заборгованість зросла на 15%, або на 365 млн. гривень.
Що стосується Херсонської області, то ми займаємо третю сходинку знизу. З початку року ми наростили заборгованість (по активним підприємствам) на 123,3%, за нами тільки Закарпатська – 136,7 та Івано-Франківська області – 145,2%.
Повертаючись до «упевненості» пані Маркарової слід зазначити, що раніше вона публічно заявляла, що державний бюджет-2018 буде виконаний і вона утримає його дефіцит в межах 2,6% ВВП: «Бюджет буде виконано, і дефіцит у нас залишиться в рамках 2,6% (ВВП) – це я точно можу гарантувати».
Поки якось з виконанням обіцянок не складається. В.о. міністра назвала цей бюджет «напруженим», нагадавши, що парламент у процесі прийняття збільшив його показники. У той же час вона підкреслила, що контроль уряду за виконанням бюджету досить дієвий, в тому числі й з точки зору моніторингу та контролю над ефективністю використання коштів.
Що саме дає підстави черговій В.О. бути такою упевненою, що і виконання буде, і дефіцит утримає, і інфляцію стримає? Звідки очікує кошти? З яких джерел? У відповідь тиша. Натомість є обережний коментар, який, якщо уважно прочитати його поміж рядків, говорить по гігантські проблеми.
Справа у тім, що 2019 рік ставить перед Україною величезні виклики з точки зору бюджетних витрат: нас чекають суттєві виплати по зовнішніх боргах, які у попередніх двох роках були мінімізовані завдяки реструктуризації.
«Оптимістка» в.о. міністра каже, що Уряд розраховує на продовження зростання економіки у 2019 році, чому сприятиме реалістичний проект держбюджету. Можливо він і реалістичний, але попереду «правки» нардепів, у яких наступний рік виборчий, а тому на момент голосування від реалізму там не залишиться й сліду.
Пані Маркарова переконує, що вона «виконає» бюджет. А Держстат їй заперечує: у серпні цього року відбулося падіння промислового виробництва на 0,8%. У той же час загальне падіння за 4 роки цієї влади становить біля 23%. Де ж «зростання»?
Дефіцит держбюджету за підсумками січня-липня 2018 року становив 13,4 млрд. грн, тоді як минулого року за цей період був профіцит у 27 млрд. грн.
Нагадаю: загальні доходи держбюджету-2018 заплановані у розмірі 917,9 млрд. грн, витрати – 991,7 млрд. грн, граничний дефіцит – 80,6 млрд. грн або 2,4% ВВП.
Що ж стосується обслуговування зовнішніх боргів, то там все дуже серйозно, цього не зміг скрити навіть «пухнастий» Гройсман представляючи проект бюджету.
От, тільки, кому Прем'єр представляв проект? У залі було 50 – 60 осіб. Депутатів мало цікавили проблеми виборців – всі поспішали відпочивати. Когось чекала чашка кави у Парижі, когось вечірня вистава у Віденській опері... про який бюджет мова? Потім. Після вихідних.
«Проект держбюджету-2019 зведений з дохідною частиною у 1 трлн 8,3 млрд грн (+ 9,9%), витратною – 1 трлн 94 млрд грн (+ 10,3%), при граничному розмірі дефіциту у 89,99 млрд грн (+ 11,7%), що відповідає рівню у 2,3% ВВП країни», - представляв стінам ВРУ проект Гройсман і запросив їх, - ... почати серйозну бюджетну дискусію, мета якої – зробити важливий крок на шляху подальшого зміцнення економіки і розвитку держави».
Мабуть стіни його почули і відповіли відлунням від ложі уряду до ложі гостей...
А Прем'єр-міністр не на секунду не замовкав: «Ще раз вчасно починаємо серйозну і складну дискусію – формування проекту бюджету на 2019 рік. Уряд чесно підійшов до формування бюджету, виходячи з макропрогнозу, який є основою, а не складовою бюджету, і формуємо бюджет, згідно з доходів і витрат, які повинні бути збалансованими».
Володимир Борисович здається майже переконав стіни, що «...проект бюджету має чіткі пріоритети – зростання економіки, фінансування армії, збереження зростання соціальних стандартів і вирішення проблеми накопичених боргів».
Стіни ВРУ на відміну від депутатів перейнялися серйозними питанням: «У нас є серйозна проблема – обслуговування зовнішніх боргів. Це виклик для української держави. Тому бюджети 2014 року, 2015-го, 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 і наступних років будуть розплачуватися за гріхи минулого».
Про те скільки мільярдів доларів запозичив Яценюк та він особисто під керівництвом Президента Порошенка Гройсман не сказав – навіщо турбувати тонкі емоційні струни душі стін і стелі ВРУ.
Прем'єр переконував стіни, що саме за їх підтримки він знайде шляхи вирішення будь-якого складного питання і просто одразу наголосив, що одним з таких шляхів є прийняття законопроектів, які дозволять наростити обсяги інвестування у економіку і посилять промисловий потенціал: «Потрібно провести ще багато системних змін, щоб посилити довіру до України. І треба оберігати економіку від неправильних рішень, які можуть швидко розігріти її, а потім спровокувати обвал».
Переконав керівник Уряду стіни ВРУ і у тому, що треба обережно ставитися до розподілу ресурсів і необґрунтованого збільшення витрат: «Ми несемо відповідальність за країну. Від гучних промов сильніше Україна не буде. Ми повинні це розуміти. Давайте поборемося за те, як люди будуть жити в нашій країні».
На останніх словах Прем'єра стіни розчулилися, а стеля ледь не заплакала. А хто встоїть перед таким передвиборчим гаслом: «Ми повинні передати нашу державу наступним поколінням краще і сильніше. Давайте віднесемо маленькі амбіції в сторону.
- Я закликаю всіх – бути чесними, говорити відверто. Ми починаємо бюджетний процес. Будь ласка, давайте почнемо нову традицію відповідальної, прорахованої роботи – без популізму і прицілу на наступні вибори. Мета зробити Україну сильною нас не роз'єднує, а навпаки». Полум'яна проповідь кандидата...
Завершуючи матеріал все ж спробую дати відповідь на питання винесене у заголовок: чого не слід очікувати херсонцям у наступному році? Не слід їм розраховувати на ... увагу і турботу, на зацікавленість у тому, аби вони жили у нормальних умовах. І... на субсидії.
Міністр соціальної політики України Андрій Рева: «Потреба в субсидіях у 2019 році буде менше, ніж у 2018-у». При цьому міністр підкреслює, що мова про скорочення субсидій не йде: «Мова йде про суму грошей на субсидії в бюджеті 2019 року порівняно з торбою грошей на субсидії в 2018 році.
На субсидії в 2018 році передбачено 71 млрд. грн., а у бюджеті 2019 року – 61 млрд грн. Чому? У бюджеті на 2018 рік враховано заборгованість по субсидіям попередніх років в сумі 18 млрд грн. у 2019 рік ми повинні вийти без заборгованості. Плюс виростуть доходи громадян і мінус виростуть тарифи. Баланс: 71 – 18 = 53 млрд., це реальна сума на субсидії 2018 року, а на 2019 рік – 61 млрд. тобто, за фактом збільшення на 8 млрд. грн.».
«Залізна логіка». Міністр зазначив, що точної остаточної суми коштів яка буде необхідна на субсидії у 2019 році, поки немає, адже це буде залежати від ціни на газ для населення (і це при зведеному проекті бюджету?).
І зовсім на останок оптимістична обіцянка від Прем'єра: «З початку опалювального сезону ми зробимо все, щоб через механізм субсидій захистити кожного українця, що потребує допомоги».
Це повинно вас тішити, шановні. Але ви не повинні забувати – бюджет не гумовий...
Сергій ОСОЛОДКІН
