Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Президенту – імпічмент, Або політичні чвари розпочалися – вже…

 Президенту – імпічмент, Або політичні чвари розпочалися – вже…
Тиждень, що пішов приніс Україні не тільки звершення виборчого процесу – Рада прийняла присягу, але й публічні прояви перших політичних чвар...

Втім, фахівці вже давно говорять про те, що «спокійного» життя від влади чекати годі.

Не встигли новообрані народні депутати України VIII скликання як слід оглянути робочі місця та визначитися із тим, де провести свої перші вихідні у новому статусі, як градус «напруження» між окремими фракціями вже зріс.

У першу чергу кидається у око своєрідне пікування між собою представників двох політичних сил, які, і я про це вже говорив, будуть вести між собою боротьбу за електорат, і не будуть давати спокійно жити одна одній – Президента та Прем'єра.

В одному з матеріалів я вже писав про те, що слід очікувати політичного «протистояння» між політичними силами – Порошенка та Яценюка. Втім, здається, що ситуація, яку можна назвати «Ющенко – Тимошенко-2» (протистояння у боротьбі за наступні вибори), не у «далекій» перспективі, а вже вийшла на поверхню, і набагато швидше, ніж більшість могла це уявити.

Що ж наводить на такі думки? Факти. Судіть самі. За три останні дні минулого тижня у ЗМІ з'явилося одразу кілька повідомлень, які підтверджують мої тези.

Представники цих фракції, у перший же день роботи Ради, поспішили подати кілька законопроектів, у яких і простежується та сама боротьба, про яку я говорю. Неозброєним оком видно, що партії намагаються застовпити за собою «любов» до народу. Аналіз свідчить, що одна політична сила намагається принизити значення іншої, а то й «походити» по ній ногами.

ПЕНСІЙНИЙ ВІК В УКРАЇНІ ЗМІНЮВАТИМУТЬ

У ВРУ зареєстрований проект про внесення змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (щодо зменшення страхового стажу й пенсійного віку). Автор – Тарас Батенко, член фракції партії «Блок Петра Порошенка».

Деталі, підстави, нюанси (на скільки саме планується зменшити пенсійний вік) про все це не повідомляють – офіційної інформації на сайті ВРУ немає. Що дає підстави припустити, що так поспішали, що навіть написати не встигли, головне було «застовпити» тему?

«НІ» ОСОБЛИВОМУ СТАТУСУ ДОНБАСУ

У «противагу» програній позиції по соціальному забезпеченню (а це суттєвий козир у наступній боротьбі за електорат) протилежна сторона робить свій хід – лідер парламентської фракції партії «Народний фронт» Олександр Турчинов вносить на розгляд ВР законопроект, відповідно до якого чинність Закону «Про особливий статус Донбасу» повинна бути скасована.

Нагадаю, що ініціатором такого проекту, за часів попередньої Ради, був Порошенко. Чому автором стає Турчинов? Чому саме у перший день роботи нової Ради? «Недовіра» до того, що зробив Президент?..

Офіційно й цього документу на сайті ще немає. Хоча, деталі відомі, але поки немає офіційної публікації – коментувати некоректно.

НАРОДНИХ ДЕПУТАТІВ БУДУТЬ ВІДКЛИКАТИ?

Скоріш за все, знову таки, спрацьовуючи на випередження, без будь-яких уточнень, сайт ВРУ розміщує інформацію, що представник БПП у Верховній Раді зареєстрував законопроект, що регулює механізм відкликання народних депутатів.

Як розцінювати цей хід? Треба терміново вводити механізм «утримання»? Нагадаю, що з відповідною ініціативною виступав Порошенко, заявляючи, що існує нагальна необхідність прийняття Закону «Про відкликання народних депутатів».

Навіщо? Подібний Закон був. Його було скасовано. Мотивація: «диктат», «узурпації» влади з боку тих, хто «тримає» у руках Суд. Закон діяв до 2001 року, і містив перелік питань, за порушення яких нардепа можна було достроково лишити повноважень: порушення положень Конституції і законів України; невиконання депутатських обов'язків; використання депутатських повноваження у корисливих цілях.

Все було дуже розмито, і при бажанні можна було придратися до чого завгодно. Не проголосував – не виконує обов'язки... (відповідно до Закону, депутат повинен голосувати)...

Хоча, за логікою – абсурд. Якщо депутат не вважає за потрібне голосувати за той чи інший проект – має право не голосувати, адже він вільний у прийнятті рішення. Але, коли критерії оцінок відповідальності «розмиті» – можна трактувати норми на розсуд «замовника»?

Якими будуть критерії зараз? Знову «розмиті»? Знову той, хто «тримає у руках Суд», буде приймати рішення, які йому заманеться? Нажаль відповісти на ці питання поки можливості немає, адже й у цьому випадку будь-яких пояснювальних документів поки не оприлюднили. Я думаю, що тут закладений такий собі «натяк» на те, що кожен, хто буде «заважати»...

Та, чи приймуть? Думаю, що так. Адже якщо хтось із членів Коаліції навіть розуміючи, що Закон через місяць – два може бути спрямований проти нього особисто, не зможе не голосувати. Тим самим він дасть право протилежній стороні (у даному випадку БПП – як автору) говорити: «Ось політики – які працюють проти народу, захищаючи власні «шкурні» інтереси» і т.п. «Виделка»: голосуєш – віддаєш себе у «їжакові» рукавички, не голосуєш – потрапляєш під шквал критики: «Не патріот!». Складна ситуація.

ПРЕЗИДЕНТА У ВІДСТАВКУ

У суботу ЗМІ повідомили, що у Верховній Раді зареєстрований законопроект про порядок імпічменту Президента України, авторами якого стали представники фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко й Андрій Кожем'якін.

Деталі поки невідомі. Знову поспішали?

Принагідно нагадаю: Конституція України передбачає, що Президент може бути знятий з посади у порядку імпічменту (зрада, злочин), але поки Україна не має «спеціального закону», який розписує процедуру застосування.

НАШІ «ДРУЗІ» – «ВОРОГИ»?

І все ж є питання, які фракції «готують» разом. Так, наприклад, 10 депутатів від БПП, «Батьківщини», «НФ» та кілька позафракційників знайшли порозуміння, і підготували проект про припинення членства й участі України у органах Співдружності Незалежних Держав.

Я думаю, що «залучення» такого широкого кола авторів, є суто політичним рішенням, для того, або показати, що ми всі – разом. Або пов'язати всіх «круговою» порукою. Хоча, зверніть увагу, там не згадується Ляшко... Чому? Варіантів відповіді два: перший – проект готували ще до того, як його запросили до співпраці... Другий, і я більш схиляюся до нього, – «спонсори» цієї політсили мають з цього приводу іншу думу. Думаю, що вони не у захваті від перспективи залишитися без ринків збуту продукції, яку виробляють їх приватні підприємства.

Нажаль і у цьому випадку тексту документу поки немає, а тому говорити на яких саме умовах буде будуватися подальша співпраця із тепер вже «колишніми друзями»(?) поки незрозуміло.

Чи не зарано нові обранці почали все руйнувати? І на це питання є відповідь. Проект не «свіжий». У попередній Раді – був аналогічний. Тоді він не пройшов процедуру – розгляд у Комітетах, а отже й не був проголосований.

Чи слід поспішати? На мою думку у цьому питані не слід рубати з плеча. А перед тим, як приймати рішення, яке матиме вплив на подальшу долю всієї держави, всіх її громадян (як і у питанні з вступом до НАТО) – слід провести плебісцит, запитати всіх громадян: чи хочуть вони цього? Поспішність у прийнятті такого рішення може дуже дорого коштувати державі. Для початку слід зрозуміти: що буде з виробництвом, яке «зав'язане» на суміжників з СНД; з торгівлею...

РЕФОРМИ – СЛАБКУВАТІ

На початку матеріалу я вже говорив, що протистояння двох політичних сил є не тільки у Парламенті.

Вихідні принесли підтвердження й цим припущенням.

«Реформи кволі і рухаються вкрай повільно», із натяком на те, що попередній Уряд Яценюка майже нічого не зробив, виступив заступник голови Адміністрації Президента з питань реформ Дмитро Шимкив, який заявив: «Я разочарован скоростью реформ, которые можно было провести за 6 месяцев... времени нет, надо принимать решение» ...

Складається таке враження, що те, що в Україні відбувалися якісь реформи, пан Шимків почув тільки вчора. Якщо він, як посадовець вищого рангу, настільки незадоволений тим, як Уряд проводив реформи, то чому не критикував Яценюка раніше?..

У неділю ЗМІ розвили тему. Голова фракції «Блок Петра Порошенко» Юрій Луценко піддав Кабмін Яценюка нищівній критиці: «... за 8 місяців він (Яценюк – УНІАН) так і не почав реформ. І посилання на війну не приймаються. Навпаки, у цей критичний час тільки радикальні реформи є шляхом до перемоги.

... Друга проблема – корупція. Сотні мільйонів і далі розкрадаються практично у кожному ресурсному міністерстві. Хабарництво залишається питомою ознакою влади».

Луценко зазначив, що БПП прийняв рішення відповідно до якого, вони будуть заслуховувати кожного кандидата на міністерські посади: «... від яких будемо вимагати гарантій злому корупційних схем і усунення корумпованих заступників...

... Це – не поза й не примха. Це – повернення політичної ваги українському парламенту».

Як вам тон заяв? Чому про все це не йшлося у період виборів? Чому мовчали до підписання Коаліційної угоди? Для того, аби не викликати «вогонь критики» на себе. І ось, настав час відповісти на питання: «Хто у домі господар!»?.. Переконаний, що це тільки «проба» пера, далі буде більше й більше, а потім перейдуть до персоніфікованих звинувачення. У світлі пропозиції Президента, що в Уряді повинні працювати «запрошені» фахівці, думаю що вже через 2 – 3 місяці ми почуємо більш жорстку персональну критику Яценюка (можливо і у тому, що він особисто заважає працювати фахівцям). Думаю, що у такий спосіб його спробують або «тримати» в руках, або «прибрати» з посади. Хоча, це буде зробити не так-то й просто: БПП не має голосів для прийняття рішення, а от критикувати, для послаблення позицій, у світлі чергових «позачергових» – буде владі до снаги.

УРЯДОВЦІ – ЗАКОРДОНЦІ

У відповідь на заяву Президента, що в Уряді повинні працювати менеджери, які мають закордонну освіту і досвід роботи у закордонних підприємствах, пригадалося прислів'я: «В своем Отечестве – Пророка нет».

Хоча, якщо говорити про якість підготовки окремих фахівців, то так говорити не коректно. Давно відомо, що «наших» із задоволенням беруть на роботу «там». У нас є ті, хто має добру освіту, досвід роботи; хто здатен продукувати ідеї, приймати рішення, контролювати процес втілення... То, чому ж закордонні? Та тому, що по-перше, саме у такий спосіб Порошенко спробує привести до влади «своїх»; по-друге, можна говорити, що вони «незаангажовані» під окрему політичну силу; по-третє, прийняття непопулярних рішень: «заморожування» соціальних виплат; скорочення робочих місць, у державному секторі; зростання цін, все це й більше – можна буде «списати» на «позапартійних», «об'єктивних» фахівців.

Ну, й головне – вони точно будуть не людьми Яценюка, що ускладнить йому життя.

Чи випадково Президент, під час зустрічі із членами фракції БПП, озвучив прізвища людей, які можуть працювати у новому Уряді: Алекс Ліссітса (президент асоціації «Український клуб аграрного бізнесу») – пост Міністра аграрної політики; Роман Рубченко (консультант міжнародної консалтингової компанії Mckinsey) – пост Міністра енергетики й вугільної промисловості; Андрій Пивоварський (гендиректор «Континіума»), Олексій Павленко (гендиректор «Фокстрот»)?

Думаю, що у світлі зави Луценка щодо «контролю» затвердження нового складу Кабміну буде складним (з одного разу не вдасться). Хоча, переконаний, що буде докладено максимум зусиль для того, аби не виносити «сміття із хати». Бодай на першому етапі слід показати «монолітність» Коаліції. Хоча, аналізуючи наявну інформацію можу сказати, що задоволених ситуацією, що склалася, вже зараз мало. Фракції – учасники Коаліції, за таким розкладом, втрачають повноту впливу на Кабмін (прийняття рішень буде проходити повз них). Ні, формальний контроль за Радою залишиться, а персональний? Тут є питання, і дуже суттєві. Ситуація «вибухова», який може статися або просто сьогодні, або буде «зріти». Як довго? До того моменту, допоки окремі політики і їх «спонсори» не почнуть реально втрачати, а їх візаві – заробляти...

«ЛИПОВИЙ» ДИПЛОМ

І останній «мазок»... Минулого тижня інформаційне агентство «Українська правда», з посиланням на Львівську газету «Експерес» розповсюдило інформацію, що керівник Адміністрації Президента України Борис Ложкин, під час вступу на посаду, вказав неправдиву інформацію. Журналіст свідчив, що «Міжнародного інституту гуманізації й розвитку» (США), який начебто закінчив пан Ложкин, за фахом «менеджер вищої ланки управління» не існує у природі.

І хоча, вже через два дні СМІ розповідали, що інформація «не підтвердилася», але сам факт, що вона з'явилася, свідчить на користь моєї тези, що «Все, вже почалося...». Чому всі ці матеріали з'явилися саме сьогодні? Можемо розмірковувати скільки завгодно, і висновки кожен має право робити власні...

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів