Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Виборцям – про вибори: Відмова у реєстрації

Виборцям – про вибори: Відмова у реєстрації
Минулого тижня завершився процес реєстрації кандидатів у народні депутати України.

Нагадаю, що цього разу вибори проводяться по змішаній системі. Що таке «змішана система» ми з вами поговоримо окремо, а сьогодні відповімо на численні запитання виборців з приводу того коли і головне на якій підставі Центральна виборча комісія може відмовити у реєстрації кандидатам, або зняти їх з реєстрації.

Особливо багато питань з цього приводу у виборців виникло після того, як ЗМІ розповсюдили повідомлення про те, що спочатку ЦВК відмовила у реєстрації окремим кандидатам, а потім, за рішенням Суду, прийняла протилежне рішення.

Багато питань у виборців викликають заяви окремих політичних сил щодо того, що ЦВК незаконно зареєструвала їх політичного опонента і вимоги скасувати реєстрацію, мотивуючи це тим, що кандидат порушував вимоги Закону України «Про вибори народних депутатів України», а саме: останні 5 років не перебував на території України.

Почнемо із того, а коли ж і чому ЦВК мала та має право відмовити кандидату у реєстрації.

На це питання ми попросили відповісти управляючого партнера юридичної фірми «Ковальов і партнери» - Сергія Ковальова.

«Відповідно до чинного законодавства під час висування кандидатів у народні депутати партії та самовисуванці повинні дотримуватися певних норм Закону, зокрема ст. 54, яка визначає умови реєстрації кандидатів, як у загальнодержавному та і одномандатних виборчих округах.

Що стосується партій, то під час процесу висування вони повинні були подати до ЦВК кілька правовстановчих документів, зокрема: заяви про реєстрацію від кандидатів у депутати, підписаної керівником партії та скріпленої печаткою партії;

копій свідоцтва про реєстрацію партії та її статуту;

рішення вищого керівного органу партії, а це може бути Пленум, з'їзд, або інша форма, яка передбачена статутом, про висування кандидатів у депутати;

виборчий список; до якого є певні вимоги, він повинен містити відомості про кандидата: прізвище, дату народження, громадянство із зазначенням часу проживання на території України (відповідно до Закону ЦВК може реєструвати тільки того кандидата, який останні 5 років проживає на території України); також: відомості про освіту, займану посаду та місце роботи, місце проживання, партійність, наявність чи відсутність судимості. Саме ці данні потім включаються до бюлетеня, що стосується першої п'ятірки та розміщуються на сайті ЦВК щодо всіх висунутих кандидатів.

Крім того партія подає заяву осіб про згоду балотуватися.

Звертаю вашу увагу, що саме у цій заяві міститься норма про те, що кандидат заздалегідь дає згоду на те, що у разі обрання, він відмовиться від діяльності, яка відповідно до Конституції та законів несумісна з мандатом народного депутата України.

В цій же заяві він бере на себе зобов'язання скласти всі інші мандати, якщо вони у нього, та після офіційного оприлюднення результатів виборів передати в управління іншій особі належні йому підприємства та корпоративні права у порядку, встановленому законом.

Крім того, подається автобіографія кожного кандидата.

Часто виникає питання щодо декларації. Тут справа така – під час проведення позачергових виборів декларація про майно, доходи, витрати і зобов'язання фінансового характеру – не подаються.

Крім того, партія подавала ЦВК документ який підтверджував, що вона внесла грошову заставу.

Ще партії подавали передвиборні програми.

Фактично невиконання бодай одного з цих пунктів могло служити приводом для того, аби ЦВК відмовила у реєстрації.

Хоча, слід зазначити, що у партій був термін на виправлення помилок, і у разі їх виправлення документи розглядалися під час наступного засідання ЦВК.

Що ж стосується самовисуванців, то до них вимоги були практично ті ж самі, тільки діяли вони не від імені партії, а від власного імені. І саме ті ж самі підстави були для прийняття рішення щодо їх не реєстрації».

Такою є думка експерта щодо першої частини питання. Що ж стосується прийняття рішення про не реєстрацію з приводу перебування чи не перебування на території України, то саме цей пункт й викликав найбільше різнотолків і трактувань. Більшість партій та окремих політиків трактували Закон так, як це їм подобалося.

Фахівці з цього приводу мають власну думку.

Наприклад, як заявив заступник голови Центральної виборчої комісії Андрій Магера: ЦВК може відмовити у реєстрації чи не кожному кандидатові через недосконалість закону про вибори народних депутатів: «Річ у першу чергу йде про те, що закон про вибори народних депутатів, на жаль, у багатьох місцях є неякісним. І виходячи з тих норм, які є в законі, ми можемо фактично відмовляти в реєстрації чи не всім зареєстрованим кандидатам. Тому що за останні 5 років кожної з них хоча б раз виїжджав за кордон або на лікування, або на відпочинок. Навряд чи ми зараз в Україні знайдемо серед кандидатів осіб, які за 5 років нікуди за кордон не виїжджали. А зазначені обставини, між іншим, не визначені в переліку тих, які ставляться відносяться до часу проживання на території України. Тому закон, на жаль, містить дуже багато неточностей».

Нагадаю, що головну бурю емоцій минулого тижня викликало рішення, яке прийняв Вищий адміністративний суд України, яким він дозволив екс-віце-прем'єрові Валерію Хорошковському балотуватися кандидатом у депутати Верховної Ради незважаючи на те, що він був відсутній на території України з кінця грудня 2012-го року, коли він подав у відставку з поста першого віце-прем'єра та продав телеканал «Інтер».

Наш експерт – юрист Сергій Ковальов, так прокоментував рішення Суду: «Скоріш за все Вищий адміністративний суд керувався тими ж самими аргументами, які висловив заступник голови ЦВК – недосконалість закону. Нажаль в Законі насправді немає чіткого визначення, що саме мав на увазі законодавець під формою: «перебування на території України», чи це постійне проживання, чи фізичне перебування – без виїзду бодай на один день, тоді насправді подавляюча більшість кандидатів не пройшла б реєстрацію; або перебування за межами державного кордону якийсь певні термін, скажімо 30 днів безперервно, або півроку, чи рік, чи всі п'ять років. Думаю, що це питання слід поставити вже до депутатів наступної каденції, які повинні внести певні зміни до виборчого законодавства».

В світлі того, що останні кілька років постійно ведеться розмова про те, що Україні потрібно вдосконалювати виборче законодавство, і що на часі прийняття Виборчого Кодексу, то можливо, що й ця колізія знайде своє відображення у новому Кодексі.

Що ж стосується зняття з реєстрації до дня голосування, то партії (відповідно до п. 2, ч. 5, ст. 61 Закону) та самовисуванці (відповідно до п. 1, ч. 5, ст. 61 Закону) мають право звернутися до ЦВК із зверненням про скасування рішення щодо реєстрації кандидата у депутати відповідно до рішення, прийнятого у порядку, передбаченому статутом партії, або самого кандидата (не пізніш як за 12 днів до дня виборів).

Якщо ж партії та сам кандидат звернулися пізніше вказаного терміну – заява не розглядається, рішення по ній не приймається (кандидат залишиться у списках та у бюлетені).

Крім того відповідно до ч.5, 8, ст. 61 є ще ціла низка випадків, коли рішення про реєстрацію кандидата може бути скасована, більшість з яких приймаються виключно за рішенням Суду, яке набуло законної чинності.

Сергій ОСОЛОДКІН

Матеріал з циклу «Виборцям про вибори», підготовлено у рамках Програми малих грантів на виробництво медіа-матеріалів від Міжнародної громадської організації «Інтерньюз-Україна»

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів