Економіка – падає. Ціни – ростуть. Влада – корчить рожі…
Не так давно у матеріалі«Приховувати правду далі неможливо», я писав про стан речей в українській економіці і виклав точки зору як Уряду, так і незалежних експертів. У матеріалі йшла мова про те, що на думку експертів прогнозні маркери української економіки не відповідають реаліям життя. Поки урядовці всіма силами переконують нас, що день до дня життя покращується – незалежні експерти і аналітики світового ринку говорять, що ситуація стає з кожним днем все більш критичною.
В матеріалі «Чого чекати Херсонцям від гривні» я наводив думки незалежних експертів які вважають, що цей рік ми можемо закінчити з боргом який складе 100% річного ВВП.
Минулого тижня думки експертів підтвердили на державному рівні: Національний банк України заявив, що його прогнози не виправдовуються, реалії дня значно гірші. Нагадаю НБУ прогнозував: рівень інфляції цього року не перевищить 8%, тоді як ВПП зросте до 3%,, і саме на цих розрахунках був державний бюджет-2016.
Місяць тому НБУ знизив рівень ВВП до 1,3%, а рівень інфляції підняв до 13,5%. Експерти продовжують говорити, що і скориговані цифри не відповідають дійсності: інфляція – зростатиме, ВВП – падатиме.
«Реальний приріст ВВП прогнозується на рівні 1,8%, індекс споживчих цін (у середньорічному вимірі) – 111,5%; індекс споживчих цін (грудень 2017 року до грудня 2016) – 111,2%», - повідомив КМУ місяць тому, а вже у червні заявив: «Поточна динаміка індексу споживчих цін і їх складових, незважаючи на більш низьку ніж очікувалося базову інфляцію, свідчить про посилення ризиків. Споживча інфляція за результатами 2017 року може перевищити прогноз НБУ». Отже, травневий рівень інфляції як місяць до місяця, так і у річному вимірі виявився вищим ніж прогнозувався.
Аналітики переконують не прорахувати це було можливо тільки у двох випадках: перший – у НБУ працюють люди які взагалі не знають і не розуміють, що таке економіка і як вона працює; другий – про це знали, але навмисно не говорили, аби демонструвати народу «якісну картинку»: влада працює, поліпшує ситуацію, а «зовнішні» чинники не дають їй виконувати заплановане.
Друге пояснення більш логічне. Інформація, яку виносять широкому загалу, носить популістський і пропагандистський характер. Все «хороше» влада рекламує, тоді як про «погане» або не говорять, або говорять мимохідь з відповідним коментарем: «зазіхання» зовнішніх сил, які не дають розвиватися «проукраїнському».
Виправдання звучать знову. НБУ: «Це пояснюється перш за все високими темпами зростання цін на сирі продукти і посиленням впливу адміністративних чинників».
Для того, аби приховати реалії у НБУ йдуть навіть на приниження власного іміджу і роблять заяви, які зовсім не красять державну установу: «Прискорення базової інфляції сталося через дії вторинних ефектів від підвищення цін на сирі продукти і подальше здороження витрат. Це, відповідно, призвело до прискорення зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки та цін на послуги, що входять у показник базової інфляції».
Чи можна прогнозувати більш реально? Так звичайно. Незалежні фахівці це робили, і не раз.
Виходить, що НБУ непрофесійно провів розрахунки і не врахував те, що повинен був. Виходить, що НБУ розписався у власному непрофесіоналізмі. Втім, я переконаний, що тут першу скрипку грає фактор «політичного іміджу», який намагалися підняти за рахунок недостовірної інформації. На що розраховували? Що на реальну картину не звернуть увагу, або вона буде нецікава аудиторії? Для досягнення бажаного використовують певні прийоми. Наприклад про покращення говорять голосно і часто, тоді як про реалії кажуть пошепки у вузькому колі спеціалізованих видань. Рекламу роблять «людською мовою», а звіти подають мовою статистики, у якій може розібратися хіба що людина яка має відповідну освіту.
Що приховує статистика? Перекладаємо звіти на «людську» мову.
У травні 2017 року споживча інфляція прискорилася до 13,5% у річному вимірі (з 12,2% у квітні), а у місячному численні індекс споживчих цін зріс – на 1,3%. У той же час «базова» інфляція прискорилася до 6,5%, у річному вимірі, і збільшилася до +0,3% - у місячному. За рахунок чого? У НБУ кажуть за рахунок «...зміцнення курсу гривні до долара США». Між рядків слід читати: ось-ось і почнеться падіння гривні. Недержавні експерти стверджують: «... сезонний період ревальвації гривні до 26,5 за долар закінчиться, і до кінця року курс буде 30 – 32». Якщо прогнози справдяться, то, як було сказано, до кінця року співвідношення «державний борг – ВВП» збільшиться ще на 6 – 8%, і у грудні вийде на рівень 100% ВВП.
У травні 2017 року продовжували збільшуватися ціни на продукти харчування, з непрогнозованим (або не оприлюдненим) прискорення, зокрема на м'ясо і вироби з нього, а також сири.
У травні 2017 року зростали ціни на відпочинок, культуру, ресторани, готелі. Це було не прогнозовано? Невже ніхто не знав, що як потеплішає, люди, які поки ще можуть собі це дозволити, подадуться на відпочинок, внаслідок чого зростуть ціни. У південних областях України, до яких відноситься і Херсонська, настав «сезон», за час якого мешканці курортних містечок намагаються заробити собі на наступні 9 місяців. Через те, що виникли проблеми з іншими місцями масового відпочинку, Херсонщина за останні три роки постійно набуває відпочивальників. Іноді бажаючих вже більше ніж може запропонувати окрема місцевість, а тому, аби заробити ще більше, власники готелів, пансіонатів, приватних осель; торгівці продуктами харчування; власники центрів розваг піднімають ціни ще більше. Ціни на відпочинок ростуть і тому, що ростуть ціни на газ, електрику, воду. Невже це не було прогнозовано? Ні? То, чого варті такі аналітики?
У травні 2017 року ціни на продукти харчування продовжували рости по всій державі і досягли позначки у +13,8% (у річному вимірі), і +4,7% (до квітня).
В чому річ? Чому таке сталося? Хто винен? НБУ: «В цілому подорожчання цих товарів було очікуваним, проте темпи зростання цін на них перевищили прогнози НБУ. Перш за все, тривало прискорення зростання цін на м'ясо і молоко в річному вимірі через більш високі світові ціни і інтенсивність експорту. Також на динаміці цін на сирі продовольчі товари відображаються складні погодні умови». Отже, винні «світові» капіталісти і, як завжди, погода. Сподіваюсь, вас це втішило. Ні... не судіть суворо «найкращих» економістів.
Погода стала «винною» і у тому, що на ринок «повалила» дорога імпортна продукція, а тому овочі подорожчали на 9,8% у порівнянні з тим, що було рік тому, а фрукти на 12,7%.
У НБУ радіють, що у травні стали більш дешевими яйця – на 10,4%, і говорять, що це стало можливим тому, що держава «частково обмежила експорт продукції птахівництва». Фахівці говорять інше: з травня яєць стає більше в силу природних законів – теплішає і курки несуть їх більше. Крім того, у травні деякі країни обмежили експорт продуктів харчування з України, що так само зумовило збільшення яєць на внутрішньому ринку.
У травні 2017 року продовжували збільшуватися адміністративно врегульовані ціни і тарифи. Їх зростання, по відношенню до минулого року склало +28,1%, а по відношенню до квітня +11,4%. Мова про не рекламовані, а реально підняті з 12 травня ціни на холодну воду і водовідведення. Хтось про це чув? Про це не говорили голосно, а статистика «відобразила» реалії. Це ще раз підтверджує те, про що я говорив вище – про «добре» голосно, про «погане» пошепки або ніяк.
У травні 2017 року споживачі відчули на собі результати «експерименту» до якого вдавалася влада у тютюновому секторі. У квітні, чи не в один день, з усіх кіосків де торгують тютюном зникли цигарки дешевої цінової групи. Чому? Говорили різне. В Уряді навіть заявляли, що так вони борються з шкідливими звичками Українців і бережуть їх здоров'я. Чим закінчилася «боротьба»? Ціни зросли, у річному вимірі, на 40,8%. Аналітики ринку припускають, що відбувається перерозподіл сфер впливу і на ринок «заводять» постачальників з більш дорогими сортами цигарок.
Тих, хто постачав більш дешеві намагалися прибрати шляхом впливу на них через податкову, яка начебто знайшла у них порушення при сплаті податків. Це подавали як боротьбу з «тіньовою економікою», тоді як на ділі, руками певних осіб, «заводили» підконтрольні компанії. Результат? Ціни зросли, а держава за місяць такої «боротьби» втратила кілька мільярдів надходжень як від акцизу, так і від обігу. Стали «відігрувати» назад. Звичні сорти цигарок з'явилися, але вже по більш високій ціні. Виходить замість того аби «захищати» інтереси громадян, держава і тут спровокувала зростання цін, а, отже, хтось знову заробив мільярд «з диму»?..
У травні 2017 року в Україні продовжували підніматися ціни на пальне (хоч і трохи повільніше ніж по розрахунках). По відношенню до 2016 року ціни зросли на 15,7%, а по відношенню до квітня на 0,9%.
У травні 2017 року зросли ціни від виробників до +27,1% (2016 рік), і –1,3%, до квітня 2017 року.
У травні 2017 року інфляція зросла на 1,3% по відношенню до квітня, і склала 13,5% у річному вираженні (квітень – 12,2%). Зростання цін за перші 5 місяців поточного року склало +6,2%.
У співвідношенні рік до року у травні найбільш зросли ціни: на гарячу воду і опалення +88,9%, на електрику +63,7%, на водопостачання +37,1%, каналізацію +30,3%, утримання будинків і прибудинкових територій +29,4%.
У травні 2017 року, по відношенню до квітня, ціни зросли: на овочі +16,7%, на фрукти +12,8%, на водопостачання +8%, на каналізацію +5,3%, на утримання будинків і прибудинкових територій +4,4%.
У І кварталі 2017 року (І квартал 2016) споживчі ціни зросли на 15,1%:
* на продукти харчування і безалкогольні напої – на 1,1% (у т.ч. хліб – на 2%, цукор – на 3,6%, фрукти – на 5,3%);
* на алкоголь та тютюн – на 1,3%, (у т.ч. тютюнові вироби – на 2,2%, алкогольні напої – на 0,8%);
* на одяг і взуття – на 10,5%;
* на житлово-комунальні послуги – на 5%;
* на охорону здоров'я – на 0,4%;
* на освіту – на 0,2%;
* на житло, воду, електроенергію, газ, паливо – на 28,1% (за рахунок підвищення тарифів на електроенергію);
* на транспорт – на 0,7%;
* на проїзду в залізничному транспорті – на 3,4%;
* на проїзд у автодорожньому транспорті – на 2,2%.
* на зв'язок – на 2,5%, (у т.ч. поштові послуги – на 17,1%, мобільний зв'язок – на 4,7%).
Раніше Всесвітній банк погіршив прогноз інфляції в Україні на поточний рік до 10%, що пов'язали з зростанням мінімальної зарплати. «Підвищення мінімальної зарплати змусило нас погіршити прогноз по інфляції в цьому році до 10%», - заявила економіст представництва СБ в Україні, Білорусі та Молдові Анастасія Головач, тоді як Національний банк України зберігає прогноз інфляції на рівні 9,1%.
Тож, як бачимо, реалі життя спростовують прогнози влади, але вона все одно продовжує вірити, що життя стає кращим. А ви, шановні, у це вірите? А статистика каже, що вірите, адже й далі готові голосувати за тих, хто при владі зараз. Не вірите самі собі? Читайте «Більшість українців за дострокові вибори», але з тим самим складом влади як і зараз. Нонсенс? Ні, реалії життя, які нікого нічому не вчать.
В матеріалі «Чого чекати Херсонцям від гривні» я наводив думки незалежних експертів які вважають, що цей рік ми можемо закінчити з боргом який складе 100% річного ВВП.
Минулого тижня думки експертів підтвердили на державному рівні: Національний банк України заявив, що його прогнози не виправдовуються, реалії дня значно гірші. Нагадаю НБУ прогнозував: рівень інфляції цього року не перевищить 8%, тоді як ВПП зросте до 3%,, і саме на цих розрахунках був державний бюджет-2016.
Місяць тому НБУ знизив рівень ВВП до 1,3%, а рівень інфляції підняв до 13,5%. Експерти продовжують говорити, що і скориговані цифри не відповідають дійсності: інфляція – зростатиме, ВВП – падатиме.
«Реальний приріст ВВП прогнозується на рівні 1,8%, індекс споживчих цін (у середньорічному вимірі) – 111,5%; індекс споживчих цін (грудень 2017 року до грудня 2016) – 111,2%», - повідомив КМУ місяць тому, а вже у червні заявив: «Поточна динаміка індексу споживчих цін і їх складових, незважаючи на більш низьку ніж очікувалося базову інфляцію, свідчить про посилення ризиків. Споживча інфляція за результатами 2017 року може перевищити прогноз НБУ». Отже, травневий рівень інфляції як місяць до місяця, так і у річному вимірі виявився вищим ніж прогнозувався.
Аналітики переконують не прорахувати це було можливо тільки у двох випадках: перший – у НБУ працюють люди які взагалі не знають і не розуміють, що таке економіка і як вона працює; другий – про це знали, але навмисно не говорили, аби демонструвати народу «якісну картинку»: влада працює, поліпшує ситуацію, а «зовнішні» чинники не дають їй виконувати заплановане.
Друге пояснення більш логічне. Інформація, яку виносять широкому загалу, носить популістський і пропагандистський характер. Все «хороше» влада рекламує, тоді як про «погане» або не говорять, або говорять мимохідь з відповідним коментарем: «зазіхання» зовнішніх сил, які не дають розвиватися «проукраїнському».
Виправдання звучать знову. НБУ: «Це пояснюється перш за все високими темпами зростання цін на сирі продукти і посиленням впливу адміністративних чинників».
Для того, аби приховати реалії у НБУ йдуть навіть на приниження власного іміджу і роблять заяви, які зовсім не красять державну установу: «Прискорення базової інфляції сталося через дії вторинних ефектів від підвищення цін на сирі продукти і подальше здороження витрат. Це, відповідно, призвело до прискорення зростання цін на продукти харчування з високим ступенем обробки та цін на послуги, що входять у показник базової інфляції».
Чи можна прогнозувати більш реально? Так звичайно. Незалежні фахівці це робили, і не раз.
Виходить, що НБУ непрофесійно провів розрахунки і не врахував те, що повинен був. Виходить, що НБУ розписався у власному непрофесіоналізмі. Втім, я переконаний, що тут першу скрипку грає фактор «політичного іміджу», який намагалися підняти за рахунок недостовірної інформації. На що розраховували? Що на реальну картину не звернуть увагу, або вона буде нецікава аудиторії? Для досягнення бажаного використовують певні прийоми. Наприклад про покращення говорять голосно і часто, тоді як про реалії кажуть пошепки у вузькому колі спеціалізованих видань. Рекламу роблять «людською мовою», а звіти подають мовою статистики, у якій може розібратися хіба що людина яка має відповідну освіту.
Що приховує статистика? Перекладаємо звіти на «людську» мову.
У травні 2017 року споживча інфляція прискорилася до 13,5% у річному вимірі (з 12,2% у квітні), а у місячному численні індекс споживчих цін зріс – на 1,3%. У той же час «базова» інфляція прискорилася до 6,5%, у річному вимірі, і збільшилася до +0,3% - у місячному. За рахунок чого? У НБУ кажуть за рахунок «...зміцнення курсу гривні до долара США». Між рядків слід читати: ось-ось і почнеться падіння гривні. Недержавні експерти стверджують: «... сезонний період ревальвації гривні до 26,5 за долар закінчиться, і до кінця року курс буде 30 – 32». Якщо прогнози справдяться, то, як було сказано, до кінця року співвідношення «державний борг – ВВП» збільшиться ще на 6 – 8%, і у грудні вийде на рівень 100% ВВП.
У травні 2017 року продовжували збільшуватися ціни на продукти харчування, з непрогнозованим (або не оприлюдненим) прискорення, зокрема на м'ясо і вироби з нього, а також сири.
У травні 2017 року зростали ціни на відпочинок, культуру, ресторани, готелі. Це було не прогнозовано? Невже ніхто не знав, що як потеплішає, люди, які поки ще можуть собі це дозволити, подадуться на відпочинок, внаслідок чого зростуть ціни. У південних областях України, до яких відноситься і Херсонська, настав «сезон», за час якого мешканці курортних містечок намагаються заробити собі на наступні 9 місяців. Через те, що виникли проблеми з іншими місцями масового відпочинку, Херсонщина за останні три роки постійно набуває відпочивальників. Іноді бажаючих вже більше ніж може запропонувати окрема місцевість, а тому, аби заробити ще більше, власники готелів, пансіонатів, приватних осель; торгівці продуктами харчування; власники центрів розваг піднімають ціни ще більше. Ціни на відпочинок ростуть і тому, що ростуть ціни на газ, електрику, воду. Невже це не було прогнозовано? Ні? То, чого варті такі аналітики?
У травні 2017 року ціни на продукти харчування продовжували рости по всій державі і досягли позначки у +13,8% (у річному вимірі), і +4,7% (до квітня).
В чому річ? Чому таке сталося? Хто винен? НБУ: «В цілому подорожчання цих товарів було очікуваним, проте темпи зростання цін на них перевищили прогнози НБУ. Перш за все, тривало прискорення зростання цін на м'ясо і молоко в річному вимірі через більш високі світові ціни і інтенсивність експорту. Також на динаміці цін на сирі продовольчі товари відображаються складні погодні умови». Отже, винні «світові» капіталісти і, як завжди, погода. Сподіваюсь, вас це втішило. Ні... не судіть суворо «найкращих» економістів.
Погода стала «винною» і у тому, що на ринок «повалила» дорога імпортна продукція, а тому овочі подорожчали на 9,8% у порівнянні з тим, що було рік тому, а фрукти на 12,7%.
У НБУ радіють, що у травні стали більш дешевими яйця – на 10,4%, і говорять, що це стало можливим тому, що держава «частково обмежила експорт продукції птахівництва». Фахівці говорять інше: з травня яєць стає більше в силу природних законів – теплішає і курки несуть їх більше. Крім того, у травні деякі країни обмежили експорт продуктів харчування з України, що так само зумовило збільшення яєць на внутрішньому ринку.
У травні 2017 року продовжували збільшуватися адміністративно врегульовані ціни і тарифи. Їх зростання, по відношенню до минулого року склало +28,1%, а по відношенню до квітня +11,4%. Мова про не рекламовані, а реально підняті з 12 травня ціни на холодну воду і водовідведення. Хтось про це чув? Про це не говорили голосно, а статистика «відобразила» реалії. Це ще раз підтверджує те, про що я говорив вище – про «добре» голосно, про «погане» пошепки або ніяк.
У травні 2017 року споживачі відчули на собі результати «експерименту» до якого вдавалася влада у тютюновому секторі. У квітні, чи не в один день, з усіх кіосків де торгують тютюном зникли цигарки дешевої цінової групи. Чому? Говорили різне. В Уряді навіть заявляли, що так вони борються з шкідливими звичками Українців і бережуть їх здоров'я. Чим закінчилася «боротьба»? Ціни зросли, у річному вимірі, на 40,8%. Аналітики ринку припускають, що відбувається перерозподіл сфер впливу і на ринок «заводять» постачальників з більш дорогими сортами цигарок.
Тих, хто постачав більш дешеві намагалися прибрати шляхом впливу на них через податкову, яка начебто знайшла у них порушення при сплаті податків. Це подавали як боротьбу з «тіньовою економікою», тоді як на ділі, руками певних осіб, «заводили» підконтрольні компанії. Результат? Ціни зросли, а держава за місяць такої «боротьби» втратила кілька мільярдів надходжень як від акцизу, так і від обігу. Стали «відігрувати» назад. Звичні сорти цигарок з'явилися, але вже по більш високій ціні. Виходить замість того аби «захищати» інтереси громадян, держава і тут спровокувала зростання цін, а, отже, хтось знову заробив мільярд «з диму»?..
У травні 2017 року в Україні продовжували підніматися ціни на пальне (хоч і трохи повільніше ніж по розрахунках). По відношенню до 2016 року ціни зросли на 15,7%, а по відношенню до квітня на 0,9%.
У травні 2017 року зросли ціни від виробників до +27,1% (2016 рік), і –1,3%, до квітня 2017 року.
У травні 2017 року інфляція зросла на 1,3% по відношенню до квітня, і склала 13,5% у річному вираженні (квітень – 12,2%). Зростання цін за перші 5 місяців поточного року склало +6,2%.
У співвідношенні рік до року у травні найбільш зросли ціни: на гарячу воду і опалення +88,9%, на електрику +63,7%, на водопостачання +37,1%, каналізацію +30,3%, утримання будинків і прибудинкових територій +29,4%.
У травні 2017 року, по відношенню до квітня, ціни зросли: на овочі +16,7%, на фрукти +12,8%, на водопостачання +8%, на каналізацію +5,3%, на утримання будинків і прибудинкових територій +4,4%.
У І кварталі 2017 року (І квартал 2016) споживчі ціни зросли на 15,1%:
* на продукти харчування і безалкогольні напої – на 1,1% (у т.ч. хліб – на 2%, цукор – на 3,6%, фрукти – на 5,3%);
* на алкоголь та тютюн – на 1,3%, (у т.ч. тютюнові вироби – на 2,2%, алкогольні напої – на 0,8%);
* на одяг і взуття – на 10,5%;
* на житлово-комунальні послуги – на 5%;
* на охорону здоров'я – на 0,4%;
* на освіту – на 0,2%;
* на житло, воду, електроенергію, газ, паливо – на 28,1% (за рахунок підвищення тарифів на електроенергію);
* на транспорт – на 0,7%;
* на проїзду в залізничному транспорті – на 3,4%;
* на проїзд у автодорожньому транспорті – на 2,2%.
* на зв'язок – на 2,5%, (у т.ч. поштові послуги – на 17,1%, мобільний зв'язок – на 4,7%).
Раніше Всесвітній банк погіршив прогноз інфляції в Україні на поточний рік до 10%, що пов'язали з зростанням мінімальної зарплати. «Підвищення мінімальної зарплати змусило нас погіршити прогноз по інфляції в цьому році до 10%», - заявила економіст представництва СБ в Україні, Білорусі та Молдові Анастасія Головач, тоді як Національний банк України зберігає прогноз інфляції на рівні 9,1%.
Тож, як бачимо, реалі життя спростовують прогнози влади, але вона все одно продовжує вірити, що життя стає кращим. А ви, шановні, у це вірите? А статистика каже, що вірите, адже й далі готові голосувати за тих, хто при владі зараз. Не вірите самі собі? Читайте «Більшість українців за дострокові вибори», але з тим самим складом влади як і зараз. Нонсенс? Ні, реалії життя, які нікого нічому не вчать.
Сергій ОСОЛОДКІН
