Херсонська криза влади у дзеркалі державних проблем
У «перекладі» на людську мову це звучить так: низи – не хочуть, верхи – не можуть. Слова класика знайшли підтвердження у Херсоні, що розташований на Півдні України.
Минулий тиждень довів, що ситуація для революції дозріла. Маємо всі підстави припустити, що 22 лютого стало точкою «неповернення». Саме у цей день в Херсоні було зірвано проведення позачергової сесії Херсонської міської ради, яка повинна була скасувати рішення Виконкому Херсонської міської ради (ХМР) про підвищення вартості проїзду у громадському транспорті з 3 до 5 грн.
Хто підтримує Микoлaєнкo?
Сесія, як і прогнозувала більшість політичних оглядачів, у тому числі й ваш покірний слуга, не відбулася через найпростішу ситуацію – кворум не прийшов. Серед депутатів, що прийшли не було жодного підлеглого міського голови.
Ось вам ілюстрація проблеми, про яку говорили не раз: депутатська залежність від мера. Я не раз говорив: не можна обирати у депутати людей, які підконтрольні меру за посадами: начальники управлінь, директори комунальних підприємств, вчителі, лікарі тощо.
Що стосується решти депутатів, то, вважається, що Миколаєнко в обмін на «лояльність» «придбав» голоси кількох депутатів з різних політичних сил, зокрема Oпoзиційнoгo блоку (голова фракції Єгор Устінoв, є керівником комунального підприємства).
Хто за мера? Відповідь у протоколі реєстрації депутатів. У залі було 22 депутати. Аби сесія набула легітимності необхідно щонайменше 28 (54 депутати + міський голова) – проста більшість.
Отже, міський голова контролює більшість. У список реєстрації: не потрапили майже всі депутати «Свободи», «Самопомочі» і «Нашого краю»; частково були від «Опозиційного блоку»; майже повним складом «БПП», «Батьківщини», «УКРОПу».
Хто винен і у чому справа?
Піднята ціна на проїзд у маршрутках стала каталізатором всіх проблем, які існують сьогодні в місті. Що цікаво, питання здороження вартості проїзду в тролейбусах (а там її підняли на 100% з 1,25 до 2,50 грн.) – пройшло непомітно.
Чому? Ціна не дуже велика? Тема автобусів превалює? Чи тому, що комунальним транспортом ніхто не їздить? Як би не було, та питань чому так раптово і на такий відсоток, ніхто не ставить.
Що ж стосується автобусів, то тут всі, і у першу чергу депутати ХМР від так званих «опозиційних» політсил, кинулися навішувати на Миколаєнко «всіх дохлих собак».
Даремно. Депутати винні у тому, що відбувається не менше ніж мер. Їм вину слід поділити поміж себе 50/50. Депутати, як і мер обрані нардом, і так само відповідають за те, що відбувається у місті.
У депутатів є право і можливість блокувати будь-які рішення міського голови, або виконкому. Немає одного – бажання. Не бажають вони працювати для людей. Всі заяви спрямовані на одне – зняти з себе відповідальність.
Винні – всі...
Останні тижні чітко виявили порочність системи. Проблеми, які накопичувалися роками, сфокусувалися у ХМР.
Було б не правдою, якби я сказав, що винна одна політична сила, чи одна людина. Винна система. Системна криза прогресує в Україні з року в рік. Нинішня верхівка влади з її кримінально-економічними злочинами загнала ситуацію у глухий кут.
Влада «демонструє», що вона нібито працює, люди живуть все гірше. Місцева влада дублює київську: Вседозволеність! Безкарність! Самовпевненість! Блюзнірство!
Ні які мантри про «збільшення ВВП», «зростання економіки», і що «намагання змінити владу» призведуть до погіршення ситуації на «війні» – вже на людей не діють.
А бажання є?
Миколаєнко можна зняти з посади у продовж одного робочого дня. Для цього треба лише відкрити провадження по тих фактах, які є у поліції. Керівники Прокуратури, МВС і навіть СБУ вам скажуть, що у них на керманича міста «справ» на кілька десятків років ув'язнення.
Чому не дають хід? Немає політичної волі. Поки керівник міста знає, що його тримають на короткому повідку, він «слухняний» і «лагідний», виконує те, що від нього вимагають з тіні кабінетів на вулицях Грушевського та Банкової...
Але, здається, настав час який довів, що Володимир Васильович «загрався». Ситуація починає турбувати декого у тих самих кабінетах. Акції тотальної непокори поки у Херсоні не відбуваються... але, все можливе.
Чи вигідно звільняти Миколаєнко?
Коли Миколаєнко робили секретарем ради, а потім т.в.о. міського голови, він був видатним «політичним діячем» майдану (детальніше у матеріалі «Херсонські «лжепатріоти»), а ким є на ділі?
Бачимо. Ті, хто голосував за Миколаєнко, так і не зрозуміли кого вони привели до влади. Народ так і не навчився думати, аналізувати і робити правильні висновки.
До влади приводили «активіста майдану», а привели шанобливого поклонника Бога Бахуса і деградовану особою. Хто з вас бачив його очі? У них: порожнеча; неадекватність сприйняття ситуації; нерозуміння того, що відбувається; безпорадність.
Як може людина у такому стані керувати? А він і не керує. Якби при владі була «людина», вона б ніколи не довела ситуацію до такого стану – повний хаос (хоча б з відчуття самозбереження). Всі політики з якими мені довелося обговорювати ситуацію в один голос заявляють: так може діяти тільки неадекватна особа.
Навіть при відсутності профільної освіти, досвіду, нерозумінні, що таке міське господарство; при не володінні процесом управління, людина повинна діяти логічно і так, аби захистити себе.
Те, що робить Миколаєнко проти будь-якій логіки. По місту вже давно ходять легенди про те, хто і як ним керує, хто наливає, хто шинкує закуску, і як між 3 та 4 пляшками підписують розпорядження, рішення і т.і.
Про це знають, про це говорять, і ні у кого не вистачає сміливості вийти і сказати про це вголос? Чи можна таке довести? Елементарне обстеження...
Пам'ятаєте, коли людину зупинять працівники поліції, яка знаходиться за кермом і виникає підозра, що особа у стані алкогольного або наркотичного сп'яніння, то її обстежують на місці, або відправити до лікарні.
Підстава? П'яна людина створює аварійну ситуацію, у результаті якої можуть загинути одна або кілька осіб. Там – дії законні! А тут? Від цієї людини залежить життя тисяч мешканців міста, і ми не можемо знайти на неї управу? Закон не дозволяє...
Що допоможе звільнитися від Миколаєнко?
Вже всі пересвідчилися, що людина не відповідає посаді, і що її слід міняти. Чи є шанси? Майже ні. Чинне законодавство написано так, що припинити достроково повноваження за бажанням виборців практично неможливо. А як можна?
ПЕРШИЙ ШЛЯХ – найпростіший. 2/3 депутатів від складу ХМР можуть проголосувати недовіру. Чи є така кількість голосів? Ні. Мер контролює більше половини від складу.
ДРУГИЙ ШЛЯХ – більш складний: в порядку імпічменту, т.т. за народною ініціативою. Для цього треба утворити ініціативну групу, зібрати підписи (на один більше ніж набрав міський голова під час виборів), а потім... глухий кут.
Те, що вимагає один Закон не дає втілити у життя інший. Правова колізія. Юристи припускають, «помилка» – була внесена не випадково. Перед Європою звітуємо, що проводимо реформи, а на ділі все залишається так, як було раніше.
На цій «помилці» «зламали зуби» ті, хто хотів відкликати депутатів з ХМР. Нагадаю, що одразу 4 політичні сили, виявили бажання «замінити» 9 депутатів через те, що вони голосували у розріз з рішенням партії. Майже всіх їх звинувачують у тому, що вони «продалися» меру за посади у комунальних підприємствах і голосують так, як тому треба.
Проблема зависла у судах, які дружньо задовольняють клопотання по забезпеченню позовів і забороняють ТВК вчиняти дії до вирішення справи по суті. Слухати такі справи можна роками. Законних підстав переносити слухання у Позивача безліч. Якими будуть остаточні рішення? Побачимо. До кінця каденції ще є час. Так само може судитися й мер.
ШЛЯХ ТРЕТІЙ – у порядку ч.1, ст. 79 ЗУ «Про місцеве самоврядування», яка чітко визначає у яких випадках може бути достроково припинено повноваження міського голови:
- особиста заява – годі чекати, що пан Миколаєнко піде на такий крок, хіба що під непублічним тиском відповідних аргументів;
- припинення громадянства – ну, хіба, що йому знову «зателефонує» Путін (як розповідав пан Миколаєнко, коли він по телефону зупинив війну на Півдні України), і запропонує переїхати працювати у білокам'яну радником з питань нацбезпеки;
- обвинувальний вирок – тільки у тому випадку, якщо Миколаєнко перестане задовольняти своїх господарів і вони дадуть відмашку на впровадження по кримінальним справам;
- притягнення до адміністративної відповідальності за корупційне правопорушення – тут у тих, хто керує Володимиром Васильовичем вистачає розуму, і вони не відправляють його на «стрілки» (тут підставляють його підлеглих, кілька останніх кримінальних справ тому підтвердження);
- сумісність діяльності з іншою роботою – хто ж його візьме на роботу, коли він нічого робити не вміє;
- недієздатність, безвісно відсутній або оголошення таким, що помер – перспективний пункт, але хто ж його викрадатиме, він же не Гончаренко, на нього не подивиться навіть депутат районної ради з Одеської області;
- його смерті – дай Боже йому довгих років життя...
ЧЕТВЕРТИЙ ШЛЯХ – у порядку ч.2, ст. 79, яка звучить так: «Повноваження сільського, селищного, міського голови можуть бути також достроково припинені, якщо він порушує Конституцію або закони України, права і свободи громадян, не забезпечує здійснення наданих йому повноважень».
Думаю, що саме на ч.2 цієї статті опирався один із народних депутатів України, який минулого тижня зареєстрував у ВРУ проект постанови про дострокове припинення повноважень Херсонського міського голови та призначення дострокових виборів.
Коли про це стало відомо окремі сайти кинулися наввипередки коментувати ситуацію, і розповідати про те, чого не існує. Свідомістю людей знов маніпулюють.
Неосвіченість і тупість деяких осіб, які називають себе «журналістами» давно не дивує, а просто бісить. Люди з 3 класами освіти, або трьома коридорами і купленими за хабарі дипломами про вищу журналістську освіту пишуть таке, що на вуха не натягнеш. А люди читають і, деякі, навіть вірять...
Один з сайтів писав: «...парламент має право відправляти у відставку мера або розпустити раду, якщо вони зайшли в глухий кут і не можуть працювати», інший фактично оголосив дату проведення дострокових виборів.
І все заради того, аби створити імідж-позію для партії-замовниці. Протистояння партій загострилося – ситуація критична, рано чи пізно, за різними підставами, але цього року виборам бути.
Отже скандали і конфлікти, які роздирають ХМР зсередини ось-ось вибухнуть голосним публічним конфліктом. Ефект вулкану: спочатку – гуркіт, потів – дим, і нарешті – лава.
У ХМР вже йде боротьба за крісло міського голови, але не завжди ради того, аби працювати на місто, а за ради того, аби «присісти» на бюджетні потоки і продовжувати «пилити» міський бюджет (під іншим політичним прапором).
Чи будуть за відставку Миколаєнко голосувати у ВРУ? Питання спірне. Чи треба це провладним фракціям? Малоймовірно. Банкову все в принципі влаштовує: у кріслі її представник (Миколаєнко обирався як самовисуванець, але він неодноразово заявляв, що має підтримку влади). Без суттєвих підстав від посади не приберуть.
Проект ВРУ прописаний хитро – там і відставка, і призначення зведені у єдине ціле (два в одному). Можу припустити, що скоріш знайде підтримку тільки одна частина – «припинити» (внесуть альтернативну пропозицію). Що стосується «призначити», то з цим будуть тягнути.
Після відставки до влади автоматично прийде секретар ХМР – Олена Урсуленко, керівник місцевого осередку «Солідарності». Банкову цілком може задовольнити такий варіант: Урсуленко т.в.о. і ми отримуємо «Зою Яківну-2» (Зоя Бережна екс-секретар ХМР минулого скликання - ред.) з тієї тільки різницею, що за плечима «Зої» стояла розумна людина.
ШЛЯХ П'ЯТИЙ (ОСТАННІЙ) – «децентрaлізaція». Пам'ятаєте, давно йде мова про те, що місту слід розширити кордони за рахунок приєднання передмість: Aнтoнівки, Зеленівки тощо...
Пропозиція вітає у повітрі з 2015 року. Ніщо не заважає зараз ідею реанімувати і терміново визначити ту сільраду, яка «готова» до об'єднання. Скажімо Степанівка...
Що це дає? Не тільки нову об'єднану територіальну громаду, а й нові вибори: міського голови і міської ради! Чим не перспектива? Про неї поговоримо обов'язково, окремо.
Сергій ОСОЛОДКІН
