Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Трамп, як дзеркало «Великого Жовтня»

Трамп, як дзеркало «Великого Жовтня»
Що сталося у той момент, коли стало відомо, що у США новий Президент, але не той, на якого розраховували в Україні? Різні люди по-різному поставилися до цієї події...

Хтось вважає, що нічого смертельного не сталося. Хтось навпаки стверджує, що світ потрапив у системну кризу, що стара політика стримування більше не працюватиме.

Є й ті, хто стверджує, що відтепер «Будапештський меморандум», яким США надавала гарантії для України, більше не коштує навіть того паперу, на якому його написали і його слід викинути на смітник.

Деякі люди, далекі від політики (хоча, є й політики, які мають таку ж думку) вважають, що до влади прийшов «распальцований гопник». Сміливе твердження, особливо якщо врахувати, що цей «гопник» має такі статики, які й не снилися більшості наших «пай-хлопчикам» (в усякому разі так думали до того, як ми побачили їх електронні декларації). Невже Трамп заробив їх тим, що знімав шапки у підворотнях?

Але після того, як перші особи з політичного Олімпу України показали свої статки, то у декого на заході очі повилазили з орбіт. І це при тому, що «показали» тільки надводну частину «айсбергу», тільки те, що вже ну ні як не можна було сховати.

Що під «водою»? Можемо тільки здогадуватися, або уявляти, увімкнувши сміливу фантазію. Втім, і її може не вистачити для того, аби уявити справжній масштаб «заробленого непосильною працею».

А що ж Трамп? Такий самий? Малоймовірно. Якби за ним водилося бодай десята частина тих гріхів, які є у наших «розпальцованих», то світ про це б вже знав.

Штаб Клінтон працював не тільки на те, аби малювати яскраве обличчя «доброї тьоті», але й уважно, по пісчинці «розривав» те, що приховано у опонента. Якби вони знайшли хоч натяк на таке, то обов'язково б використали це у передвиборчих перегонах.

Пригадайте, Клінтон звинуватили у тому, що вона користувалася приватними мережами для того, що розсилала по них службову інформацію. І що? Така «дрібничка», на яку б у нас взагалі не звернули увагу, і інформацію потім спростували як таку, яка не знайшла підтвердження, коштувала їй того, що рейтинг «просів» на 3 – 5%.

Тому говорити, що Трамп, приховав щось суттєве як то «сліпий траст» чи «офшори» з мільярдами на рахунках – нереально. «Тама» вам не «здеся».

А що ж у нас? Як ми ставилися до виборів? Якими були дії? Якими сподівання?

Скажу відверто, що для 99% населення України абсолютно все одно, що у Трампа в руках і що заховано по скринях, які скелети у нього в шафах. «Наші» звикли «жити по-старому», «традиційно», «упевнено», по стандарту.

Тих, хто був перед ними – від державних годівниць відсунули. І? Стали годувати себе і своїх наближених. Все, що було при «папередниках», залишилося при «наступниках». Змінилися прізвища. Змінилися виконавці.

Тоді як «дійові» особи залишилися незмінними. Вистава як йшла так і триває. «Нові актори» «вдягнули» ті самі костюми, «взяли» у руки той самий реквізит не помінявши навіть «тексти ролей» - продовжили з «півслова». Вистава триває.

Для того, аби виправдати свої дії: чому вони діють так як і ті, хто був до них, кого вони з такою «ганьбою» вигнали з влади, нові «виконавці» постійно вигадують нові «страшилки».

Чому «кинули» все (розум, логіку тощо) і «сліпо» повірили у те, що Клінтон – це панацея від всіх болячок, якими «хворіє» наша система? Для кого були ті «переконання»? Перші особи повірили у те, що саме для них вигадали у «системі передвиборних обіцянок»?

Вони навіть подумати не могли, що їх так само ошукають, як вони раз по разу ошукують народ у середині країни? Вони «розтаяли» від прожектів і обіцянок, які звучали зі штабу Клінтон? Вони вже вирішили, що будуть добре жити у рамках «передбачуваної системи Клінтон»?

А Трамп? Що ж Трамп? Він «позасистемний». «Наші» розуміли, що не можуть бути упевненими у тому, як він буде себе поводити, якими будуть його дії. Головне, що вони збагнули одразу так це те, що Трамп не буде поблажливо ставитися до тих, хто діє методами, якими вони діють всередині країни?

А тому зваживши всі «за» та «проти» на власну користь зробили ставку. І – програли. А для того, щоб виправдати «ставку», в середині країни запустили масову істерію проти непередбачуваного Трампа.

Здається за всі роки Незалежної України, її громадян вперше втягли у круговерть передвиборних перегонів у США. Ще жодного разу всі українські ЗМІ так уважно не спостерігали за перебігом подій на сусідньому боці планети. Ніколи не було стільки «коментарів» та «аналітики» (і всі на користь «ставки»).

Нам навіть дали прямоефірну трансляцію теледебатів. Тим самим демонструючи (можливо навіть самі того до кінця не усвідомлюючи) ті самі принципи демократії, які існують там і яких немає тут.

Частина електорату була шокована. Виявляється, що кандидати можуть дискутувати один з одним не сходячись у поглядах, ставити гострі питання і при цьому(!) не бити один одного пляшками з водою по голові, не жбурляти один в одного стаканами, не ображати і не бити один одного в обличчя ногами (як це роблять наші так звані «політики»).

Зауважте, ніхто після дискусії не кинувся писати на капоті машини опонента слово «зрадник» та інші непристойні слова, і ламати дверцята машини ногами...

А що ж наш народ? Його стали залякувати. Як написав в одному з коментарів один з дописувачів: «Самому боятися не цікаво. Давайте тремтіти разом». З'явився черговий образ «чергового ворога»...

Навіщо? А тому, що народ простіше тримати у руках тоді, коли він боїться, коли знає, що є «ворог». Таким перевіреним способом влада відвертає увагу народу від головного і переключає увагу на другорядні речі.

Пригадайте, як тільки звучали якісь суттєві звинувачення або випливали якісь компрометуючі матеріали проти перших осіб держави, то одразу, як за помахом «чарівної» палички, на світ з'являлися якісь події, які переключали увагу натовпу на щось другорядне, але більш ефектне («арешти» у прямому ефірі під час засідання КМУ; чи демонстрація моменту отримання «хабара» на екрані сесійної зали ВРУ тощо).

Правда після цього проходило кілька днів і з'ясовувалося, що «димова» завіса у черговий раз була тільки «завісою», але головна мета була досягнута: подія, заради якої пускали «дим» була забута.

Чи запам'ятав Трамп все те, що проти нього було сказано тут, в Україні? Чи пам'ятатиме те, як себе поводили окремі політики і перші особи держави? Звісно, що сам Трамп не читав все те, що про нього понаписували наші горе політики, а потім кинулися спростовувати: «Нас не так зрозуміли», «Ми не те мали на увазі», «Нас не правильно переклали» тощо.

Так, сам Трамп все це не читав і скоріш за все навіть не чув, що побідне було сказано. Але, хто може гарантувати, що він про це не дізнається? Він же не один і обирався він не головою сільради. На нього працюють люди, які без сумніву читали, запам'ятовували, аналізували.

Який результат того, що понаписували? Україні тепер знову треба доводити, що вона цікава світовій спільноті, в т.ч. і США.

А що ж Трамп? Він Президент своєї держави: холодний, тверезий аналітик. Навіщо йому емоції коли є калькулятор? Все прораховується. Все має свою ціну. Вигідно – купую, не вигідно – продаю (або не звертаю уваги). А емоції, це для ... темного електорату, який вірить у чесного Царя-батюшку, тут в Україні ...

Хтось скаже, що з одного боку я все занадто спростив, а з іншого занадто ідеалізував, або навіть заплутав...

Хто буде «доводити»? Нинішні? Є доводи? Гроші у банках на Кайманах! Але, для кого цей аргумент є аргументом? Наших цікавить одне – збагачення. Їх цікавить країна? Смішно. А тому не має сенсу говорити про те, що хтось буде займатися державою. Тут «цікава» «виделка»: Трампу немає діла до України, так само як і Українському керівництву немає діла до її громадян.

Трамп не бюджетник, йому загрозою про звільнення або позбавленням премії рот не закриєш ... Так, йому особисто глибоко наплювати на те, що про нього пишуть окремі громадяни.

Але відтепер він Президент країни, яка поважає свого Президента. Там є цілі інститути, які вивчають громадську думку, в т.ч. й на міжнародному рівні. Думаю, що (не сьогодні і не завтра), але Трампа поінформують і на його стіл ляже об'єктивна аналітика того як і хто був з ним у заочній конфронтації під час виборчого процесу. Не думаю, що на першій сторінці, але далеко і не на останній, буде там і розповідь про Україну. Ось тоді і подивимося.

Все стане ясно у найближчі місяці: МВФ, Світовий банк, інші фінансові інститути... все це буде тим самим «папірцем», який проявить ситуацію і покаже, хто є хто, і чим необдумані кроки загрожують нашій державі... Боюся, що нічого доброго нас, простих смертних, не чекає...

А Трамп? Ну, що Трамп? Він бізнесмен і прекрасно розуміє, що гроші на те й гроші, щоб їх заробляти (ну, або красти) і потім за них купувати блага. Які «блага» може запропонувати Україна? Він підрахує. Якщо баланс буде позитивним, то буде про це думати і з цим працювати, а ні – забуде й згадувати не буде.

Переконають помічники, що в Україні вигідно розміщувати зброю (не важливо проти кого) і мати на цій території стратегічні майданчики? Так і буде. Він, а точніше його апарат, буде працювати з Україною для досягнення своїх переваг. Ні? Забудуть, «закриють» тему і будуть думати про щось інше.

Він Президент США, а не України. Він буде робити те, що вигідно йому і його народу. У нього попереду другий термін... А що вигідно Україні? Хіба це його обходить? І це цілком природно.

Це ми звикли лізти «Зі свинячою пикою у калашний ряд»: давати «світоглядні» поради, звинувачувати всіх, забуваючи про те, що у першу чергу треба займатися своїми безпосередніми справами.

Це у нас мер Херсона займається питаннями зовнішньої політики держави, у той час коли у місті не асфальтовані вулиці, не прибрані під'їзди, а все місто потопає у горах сміття. Натомість ми ходимо на Майдани, звинувачуємо «агресорів», організовуємо «оборонні рубежі», висуваємо ультиматуми Президентам інших держав ... Смішно, право слово...

Наші доморощені «політиканчики» хвацько запевняли країну у тому, що Клінтон перемогла, ще за пару тижнів до того, як американці пішли до виборчих урн. І виявилися, як завжди, у глибокій... дупі... В черговий раз довівши, що при владі не політики, а звичайні дешеві прощалиги, без мізків і розуміння, що таке зовнішня політика (правда, які вміють красти мільярди).

Навіть у «Кролика» і «Кривавого пастора» таких провалів не було. Ну як можна було так вести зовнішню політику, що «всі яйця» опинилися у «одній корзині»? Як можна було не думати про те, що можливі інші варіанти?

«Самовпевненість», «неосвіченість» – головні вади зовнішньополітичного відомства України. «ПАЦАНИ», ви ж не на базарі! Ви ж не власні гроші розтринькуєте! Ви не свою долю підставили, а країну, ДЕРЖАВУ опустили нижче плінтуса. І в цьому так само винен Путін?

Як можна було так оскаженіло, необдумано, непрофесійно йти «проти»? Дипломатія – це не тільки обидві шкарпетки червоно кольору під білий смокінг! Що тепер будете робити? Куди тепер засунете свої промови, коментарі і пости на сайтах і контрольованих ЗМІ? У чию дупу?

Ну, прибрали з соцмереж образливі коментарі і дурні репліки, ну повторили кілька десятків разів як погані актори, які забули текст: «Не так зрозуміли», «Перекладач неправильно переклав». І що? Який результат? На міжнародному рівні таке «за відмазку не канає».

Там, на вищому щаблі влади, ще ні хто не застрелився і не подав у відставку? А дарма. У черговий раз все пробухали і про...(гадили) (пардон за мій нижегородський).

Чого чекати Україні від Трампа? Цікаво, чи знає відповідь на це питання сам Трамп?

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон