Херсонці, знайте проблем з виплатами пенсій стало ще більше
У той же час і «опозиційні» політики звинуватили провладні партії у тому, що вони йдуть хибним шляхом та застерегли: це не тільки не додасть їм популярності, а навпаки різко знизить її після того, як люди зрозуміють, що це шлях до ще більшого зубожіння.
Більшість народу ще навіть теоретично не відчула на собі всіх мінусів такого рішення, а фахівці наголошують на суттєвих проблемах, що вже є.
Для чого було так різко піднято МЗП? В першу чергу для того, аби наповнювати Пенсійний фонд (ПФ) за рахунок відрахувань з заробітної плати. Наприкінці минулого року Уряд заявляв, що збільшення МЗП, за рахунок додаткових надходжень до ПФ, зменшить його дефіцит на 63 мільярди гривень.
Фахівці одразу розкритикували такі розрахунки, завив, що це не реально, такого не може бути. Так і виявилося. Два дні тому це підтвердив Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко, який озвучив зовсім інші, вже більш реальні цифри: «...в цьому році дотація Пенсійного фонду з державного бюджету складе більше 142 мільярдів гривень, що на 10 млрд. гривень менше, ніж в 2016 році було». Тут є цікавою його риторика щодо того, що: «...підвищення мінімальної зарплати, це не, умовно кажучи, (завдання. - Ред.) держави. Це завдання всіх нас, всіх працюючих громадян – допомогти Пенсійному фонду України, допомогти нашим пенсіонерам отримати гідні пенсії». Ось так проблема перекладена, яка кажуть, з хворої голови на здорову. Забезпечення пенсіями перекладено на сумління громадян, які працюють.
Ще одна деталь про яку не говорять у голос: весь минулий рік дефіцит ПФ постійно збільшувався і на кінець року склав – 146 млрд. грн. (знову не стикуються між собою цифри розрахунків, того, що було озвучено під час прийняття державного бюджету (ДБ) на цей рік, і того, про що говорить Розенко зараз). Держава як і раніше фінансує ПФ з державного бюджету, т.т. фактично ті гроші, які б могли витрачатися на всіх громадян, йдуть на утримання пенсіонерів. У порівнянні з 2015 роком дефіцит зріс на 50 млрд. грн., а з 2014 на – 68 мільярдів.
Скільки б сьогоднішня влада не лаяла своїх «папередників», але саме за їх часів, у 2013 році, ПФ вперше за попередні 6 років прожив без державних дотацій взагалі. У 2013 році на потреби ПФ було витрачено 18% від ДБ, при нульовій дотації. Тоді як у 2016 році на виплати пенсій було спрямовано вже 24% ДБ, а «дофінансування» дефіциту ПФ було на рівні 13%, і це абсолютний рекорд «утримання» ПФ за останні 16 років. При цьому слід зазначити, що в останні три роки фінансування ПФ з ДБ з кожним роком стабільно зростає: 2013 рік – 0%; 2014 – 4%; 2015 – 6%; 2016 – 13%.
Економісти переконують, що це прямий результат діяльності Уряду, який через прийняття нерозумних рішень як у вигляді Закону України (ЗУ) про ДБ, так і підзаконних актів КМУ впливає на те, що підприємці або згортають свій бізнес і не сплачують податки взагалі, або йдуть у «тінь», «мінімізуючи» витрати на податки. В обох варіантах ПФ отримує грошей менше.
Економічна політика урядів як Яценюка та і Гройсмана призвела до того, що кількість тих, хто офіційно отримує зарплату стає все меншою, а тому державі й доводиться витрачати додаткові гроші з ДБ на утримання ПФ.
Минулого року прямих надходжень до ПФ вистачило тільки на те, аби покрити 57% планових виплат (200 млрд. грн.), а решту в 146 млрд. (43%) покривав державний бюджет.
Крім того, у ПФ відбувається процес накопичувальної інфляції: 2012 – 0%; 2013 – 4%; 2014 – 20%; 2015 – 66%; 2016 – 86%.
Як вже було сказано, за прогнозами КМУ, які він озвучував під час прийняття БД на цей рік, підняття МЗП до 3200 повинно начебто було скоротити дефіцит ПФ до 17 млрд. гривень. Вже зараз Розенко спростував такі «оптимістичні» показники. Чого чекати на ділі?
Незалежні економісти заявляють: замість збільшення надходжень у ПФ, слід очікувати збільшення його дефіциту, що призведе до ще більшого навантаження на ДБ, який змушений у цьому році буде доплачувати на утримання пенсіонерів рекордні 170 – 210 млрд. грн. (Розенко поки озвучив тільки 142 млрд.). Це пов'язано з тим, що такий різкий скачок МЗП призведе до того, що ще більше підприємців, особливо тих, які працюють у малому та середньому бізнесі будуть змушені або піти у ще більшу «тінь», або взагалі закрити бізнес. Платити таку МЗП та податки на неї, вони не мають з чого.
Фахівці прогнозували, що у відповідь, для того аби оптимізувати податкові навантаження (як мінімум утриматися на рівні минулого року) бізнес буде змушений піти на такі кроки:
* скорочення робочого дня;
* збільшення навантаження на одну годину виробництва;
* переведення працівників на неповний трудовий тиждень;
* переведення на контрактну основу з погодинною оплатою;
* скорочення кількості працівників (згортання/закриття бізнесу) тощо.
Перші дні 2017 року прогнози підтвердили – повсякдень надходить інформація, що бізнес задіяв всі варіанти.
І хоча той же Віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко, заявив: «У зв'язку з тим, що передбачені належні кошти державного бюджету, ніяких підстав говорити про скорочення працівників, ніяких підстав говорити про переведення працівників на неповні ставки на 0,75, або на 0,5 посадових окладів, ніяких підстав говорити про скорочення робочого дні для працівників бюджетної сфери на сьогодні немає».
На ділі все по-іншому. Нагадаю, що наприкінці минулого року (28.12.16.) про критичний стан з фінансуванням галузі охорони здоров'я у Херсоні говорили під час прес-конференції «Ситуація, яка склалася в медичній галузі Херсона».
Тоді заступник головного лікаря міської клінічної лікарні ім. Є.Карабелеша Наталія Бессмєнна сказала: «...по 11 – 12 млн. грн. не хватает 3-м городским больницам, исходя из заложенного финансирования». І це без врахування підвищення мінімальної зарплати до 3200 грн. та інших нагальних потреб.
Павло Розенко сміливо заявив: «Кабінет Міністрів заклав додатково 40 мільярдів гривень для підвищення заробітних плат працівникам бюджетної сфери...
... ми будемо моніторити ситуацію по кожній області. Ми будемо моніторити ситуацію по кожній бюджетній установі, по навчальному закладу, по установам охорони здоров'я...
... уряд не допустить скорочення персоналу в бюджетній сфері. уряд не допустить переведення працівників бюджетних установ на неповний робочий день. Ми не допустимо скорочення тривалості робочого дня...».
Якими чином Уряд збирається доплачувати працівникам медичної чи освітньої галузей, якщо з цього року їх фінансування перекладено на плечі місцевих бюджетів? Може мова йшла про лікарню у якій лікуються депутати ВРУ та члени КМУ – у Феофанії, куди смертним громадянам вхід закрито?
Тим більше зухвалими звучать слова віце-прем'єра: «...дамо приклад бізнесу як це треба зробити в недержавному секторі». Цікаво, звідки приватному бізнесу брати додаткові гроші, якщо його не фінансує ДБ?
СУТТЄВА ПОМИЛКА
Фахівці зазначать: у Гройсмана припустилися ще однієї суттєвої помилки, яка говорить про те, що рішення приймають люди далекі від розуміння того, що таке економіка і якими чином нею слід управляти. В Уряді вирішили, що вони знайшли ще одне джерело наповнення ПФ – єдиний соціальний внесок (ЄСВ), точніше те, як його будуть платити цього року фізичні особи-підприємці (ФОП), або як їх називають «спрощенці». КМУ захотів отримувати гроші від них задурно. ФОП примусили платити незалежно від того чи є у них прибуток.
Хто такі «спрощенці»?
Їх три групи.
І група, це ті, у кого річний оберт грошей складає до 300 тис грн., вони не мають найманих працівників, і працюють у роздрібній торгівлі і надають побутові послуги населенню.
ІІ група, це ті, у кого річний оберт складає до 1,5 мільйонів гривень, які мають до 10 найманих працівників, надають послуги як населенню так й іншим платникам єдиного податку, працюють у ресторанному бізнесі та мають виробництво.
ІІІ група (у т.ч. юридичні особи), це ті, чий річний оберт складає до 5 млн. грн., у них немає обмежень по кількості працюючих та послугах, які вони надають.
У чому плюси «спрощеної системи»?
Вона надає можливості як середньому так і великому бізнесу не оформлювати співробітників у штат, а працювати з ними виключно на договірних (контрактних) умовах по наданню послуг, як з приватними підприємцями. У такий спосіб обидні сторони сплачують менше податків.
Раніше така форма всіх влаштовувала, та здається Гройсман вирішив «поховати» все, що було до нього...
Як платили раніше?
Коли ФОП мав прибуток, то платив 5% податку і ЄСВ.
Як платитимуть тепер?
Ті ФОП (ІІ та ІІІ груп оподаткування), у яких не було діяльності, т.т. вони не отримували будь-якого прибутку, повинні сплачувати ЄСВ в сумі – 704 грн. на місяць (22% від МЗП 3200 грн. = 704 грн.). ФОП І групи мають сплачувати 50% податку, т.т. – 352 грн. Таким чином за рік підприємці будуть втрачати від 4224 до 8448 грн. (залежно від групи оподаткування). Де їх взяти? Гройсмана це не цікавить, йому катастрофічно не вистачає грошей на виплату пенсій. Фахівці констатують – абсолютно хибний крок. Замість того, аби створювати і розвивати виробництво, що призведе до утворення нових робочих місць, а, отже, принесе додаткові відрахування до ПФ, КМУ ввів драконівські заходи збирання податків з «повітря». Уряд, констатують незалежні експерти, своїми руками продовжив копати собі фінансову могилу.
Чи не занадто згущено фарби?
Якщо спонтанне, економічно невиправдане підняття МЗП, яке потягло за собою збільшення ставки ЄСВ стало для бізнесу «тривожним сигналом», то намір Уряду отримувати гроші з повітря – «набатом». Останні дні 2016 року позначилися тим, що ФОП, бізнес яких «спав», кинулися масово закриватися. А початок цього року відзначився масовими розірваннями договірних стосунків зі співробітниками, які працювали як ФОП. Такий розвиток подій і передбачали експерти, які переконують, що це «обвалить» всі сподівання Уряду і призведе до того, що ДБ буде вкладати у ПФ все більше й більше грошей. Це як «снігова лавина», що накриває «яскраву сонячну полонину». Це як обвал у горах, який починається з першого камінця, який тихесенько штовхнули з височенної скелі... Фінансова криза починається з «добрих» намірів...
Коли на початку грудня 2016 року ВРУ прийняла законопроект № 5130 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», то ФОП мали сподівалися, що у Президента вистачить здорового глузду і він не підпише ЗУ.
Але, 27 грудня, не особливо замислюючись над тим, які це матиме наслідки ані економічні для бюджету, ані політичні для нього і його політичної сили, Порошенко все ж ЗУ підписав.
Катастрофа почалася без попередження – підприємці масово кинулися закриватися. Тільки за 3 останні дні минулого року було закрито 128 тисяч приватних підприємств.
У Херсоні перед Новим роком в усіх Центрах надання адміністративних послуг (ЦНАП) вишукувалися страшенні черги. Працівники Центрів були фізично не в змозі прийняти всіх бажаючих. Якщо у звичайні дні заяв про закриття бізнесу надходило від 3 до 10, то тільки з один день 28 грудня, у регіональний Центр Корабельного район у чергу записалося майже 400 осіб.
На кінець року в Херсонській області було закрито – 4066 ФОП, і ця цифра далеко не кінцева. Експерти стверджують, що ще далеко не всі підприємці знають про те, яке лихо спіткало їх, і дізнаються про це тільки тоді, коли настане час платити. До кінця першого кварталу, вважають експерти, слід очікувати другу, ще більш потужну хвилю закриття ФОП. Так само як і масових звільнень, скорочень, переводів на іншу форму оплати праці тощо.
Виходячи з елементарної логіки Уряду слід було б подумати, що не може бути так: нічого не заробив, а податки плати. Не будуть люди працювати на державу, яка їх обкрадає; не будуть віддавати їй останні копійки лише тому, що вона вирішила заробити на своїх громадянах, а її Уряд замість того, аби розвивати виробництво і створювати нові робочі місця – безсоромно розкрадає державний бюджет і продовжує робити своїх громадян ще більшими жебраками.
Ситуація нагадує казку Джанні Родарі «Чіполіно», коли тамтешні правителі ввели податки на опади. Якщо й далі так буде тривати, то скоро Уряду (читайте – олігархату), який продовжує чесно відбирати у нас останнє будемо платити податок на повітря (за корисні копалини, які належать народу: газ, нафта, вода – вже платимо приватним особам)...
Чого чекати далі?
Подальшу «тінізацію» економіки. Про оформлення колишніх ФОП у штат не може бути й мови. Це ще дорожче. Після підвищення МЗП витрати бізнесу на ЄСВ і прибутковий податок виросли. Бізнес відреагував всіма варіантами «мінімізації» оподаткування про які йшлося вище (скорочення, звільнення). Далі буде гірше – це міна уповільненої дії, яку Уряд заклав під себе та Президента.
Замість того, щоб виводити бізнес з «тіні», влада заганяє його туди ще глибше. ФОП й далі будуть закриватися, адже платити податок з неіснуючого прибутку – не логічно. Уряд цього не передбачав? Хотілося отримати більше податків? Саме тому з цим питанням тягнули до останнього? Мали сподівання, що не всі встигнуть закритися, а тому змушені будуть платити, бодай у І кварталі і податки, і штрафи, і пеню? Прикро, але платити доведеться. А далі? Що буде далі? Чи у Гройсмана розуміють, що навіть до кінця першого кварталу їм не «дожити»? Далі, як говорили класики марксизму-ленінізму: «Революційна ситуація дозріє і народні маси скажуть своє слово»?
Свята закінчилися, почалися сурові будні повсякденного життя...
Через тиждень – два люди підуть на біржі, ФОП у тінь, а куди піде Гройсман і його «команда» реформаторів?
Сергій ОСОЛОДКІН
