Від Росії відійшли - до Європи не дійшли

Для багатьох херсонців, які боролися на майдані за кращу долю, не шкодуючи життя, це, без перебільшення, трагедія. Будемо відвертими Херсонщина, разом з усією країною, понесла чималі втрати, коли ми відмовилися співпрацювати з Росію заради вступу до ЄС.

Суттєво постраждали цілі галузі українського виробництва. Зокрема, в нашій області - суднобудівництво, машинобудування, харчова промисловість. Втрачено ринки збуту сільськогосподарської продукції.

Такі одкровення керівників ЄС «опускають на землю» євроінтеграторів, які весь час переконували нас в тому, що цивілізаційний вибір «вільного європейського світу» замість «російського азіатського» принесе Україні загальний достаток і благополуччя. Але при цьому, коли це станеться остаточно, мова не йшла і тепер доводиться «затягнути паски» на добрих два десятки років, в кращому випадку.

Звичайно, Європейський Союз залишається нашим союзником і партнером, незважаючи навіть на те, що чимало людей зневірилися в щирості західних обіцянок. Сумніви посилюються, коли всі бачать, як ЄС доволі часто «підіграє» нинішньому російському керівництву.

Зрозуміло, на це його підштовхують великі проблеми економічного та військово-політичного характеру. Саме вони сприяють тому, що деякі країни альянсу (Угорщина, Чехія, Італія, Словаччина, Греція) більш налаштовані на співпрацю з Російською Федерацією, всупереч інтересам України і прийнятим санкціям.

Разом з тим, нашими союзниками залишаються Литва, Естонія, Латвія, Польща та деякі інші країни. На жаль, це замало. В ЄС та США значно збільшилось кількість тих, хто зрозумів, що в найближчі роки зробити Україну привабливою для світу, вкрай проблематично. До Швеції чи Польщі, нам далеко, як до місяця.

Навпаки, те, що сьогодні відбувається в Україні із її зруйнованою економікою, величезними витратами на військові дії, корупцією і політичними чварами, тільки зміцнює недовіру до нас європейців та довіру росіян до свого керівництва. А що стосується кримчан, то серед них суттєво слабшають проукраїнські настрої.

Зараз склалася вражаюча реальність, коли значна частина країн ЄС не сприймає Україну, як рівного партнера. І, навіть те, що наші лідери регулярно відвідують столиці західних країн, благаючи про матеріальну допомогу, жодним чином не поліпшує ситуацію. Більш того, незабаром, нам ще доведеться пережити принизливий референдум в Нідерландах, який «дасть відмашку» (або не дасть) тільки на асоційоване членство України з ЄС. До речі, в цьому статусі Туреччина вже перебуває десятки років.

Така ситуація лише посилює песимістичні настрої серед наших людей. Є, безумовно, і чимало оптимістів, які керуються людською мудрістю - «що не робиться – все на краще». Ця категорія людей розуміє, що в ЄС чимало своїх проблем.

Там, дійсно, є заможні країни, але є й такі, в яких рівень життя не на багато відрізняється від нашого. Взяти хоча б Болгарію. В Інтернеті можна дізнатися, як живуть болгари в складі Євросоюзу. І судячи з цієї інформації там теж можна побачити руйнацію виробництва та зростання безробіття за розрахунками влади до 18%. Але в реальності в два рази більше. Мінімум кожен четвертий працездатний болгарин не може знайти собі роботу.

Правда, Євросоюз дав болгарам можливість без візи виїжджати, щоб займатися некваліфікованою працею (працювати посудомийками та чорноробами). В Болгарії, начебто, і свобода слова. Можна критикувати уряд, але не сильно і, ні в якому разі, не вживати слова «Росія», бо ризикуєш отримати «вовчий квиток».

По суті, в Болгарії залишилися той самий корумпований уряд, ті ж самі продажні чиновники, помножені на жорсткі нормативи, правила, методики Євросоюзу. Уряд набрав кредитів у МВФ, який диктує свою економічну політику. Були нав'язані умови, які в кінцевому рахунку зруйнували економіку країни.

Методично була знищена вся індустрія, за безцінь приватизовано все, що тільки можна, і порізане на металобрухт. Повністю знищено сільське господарство. Зруйновано систему вищої освіти. Наплодилася маса вузів, які за винагороду видають дипломи про вищу освіту. Населення країни з 9 млн. зменшилося до 7. Різко знизилося дітонародження.

Таким чином, сучасна Болгарія перетворилася у пішака-жертву на європейській шахівниці. Вона стала обслуговувати чужі інтереси, зіпсувала традиційні відносини з Росією і втратила великі гроші за транзит нафти і газу, коли заблокувала «Південний потік».

На жаль, така ж несамостійність вищого керівництва має місце і в нашій державі.. І це починає дратувати громадян. Якщо раніше ми постійно оглядалися на Москву, то тепер ми «заглядаємо до рота» Вашингтону і Брюсселю. Це принижує нашу гідність і наводить на думку, що пора перестати сподіватися на зарубіжних покровителів і починати «жити своїм розумом».

Тільки реформи, вихід з глибокої економічної кризи, відродження власної промисловості, припинення військових дій і покращення матеріального стану простих людей, змінять в країні ситуацію на краще.

Україна, сама по собі, велика європейська країна, що володіє величезними потенційними можливостями і ресурсами, що не йдуть ні в яке порівняння з більшістю невеликих європейських держав. У нас працьовитіший народ, певні досягнення в оборонній промисловості і найсприятливіші умови для сільськогосподарського виробництва.

Все це дає нам великі шанси, щоб стати розвиненою і процвітаючою країною набагато швидше, ніж за термін, встановлений паном Юнкером. І тільки тоді не ми прийдемо до Євросоюзу, а Євросоюз прийде до нас.

Юрій АНІСІМОВ
Заслужений журналіст України

Фото «ZN.UA»