Володимир Шелудько

Голова Херсонської обласної організації Партії Зелених України

Чи загрожує Херсонщині чергова екологічна катастрофа?

Чи загрожує Херсонщині чергова екологічна катастрофа?
Про це говорили на громадських слуханнях стосовно будівництва Каховської ГЕС-2, де своїми аргументи щодо недоцільності будівництва ще одної гідроелектростанції на Херсонщині поділився голова обласної організації Партії Зелених України Володимир Шелудько:

При обґрунтуваннях доцільності розвитку як малої, так і великої гідроенергетики використовується аргумент «невикористаного гідроенергетичного потенціалу», при цьому не проводиться аналіз довкільних, соціальних та економічних наслідків сучасного зарегулювання річок, що дало б змогу визначити дійсну ціну використання гідроенергетичного потенціалу; не враховуються сучасні методичні підходи до оцінки гідроенергетичного потенціалу, які включають в себе врахування довкільних вимог. Все це викладено в аналітичному документі «Гідроенергетичний потенціал річок України. Розвінчання міфів». УДК 620.9:621.22-025.17](048.83)

Навіть за умов сьогодення ми ледь, ледь використовуємо загальний (валовий) гідроенергетичний потенціал України який складає понад 44 млрд. кВт.год. Економічно ефективний потенціал оцінюється у близько 17,5 млрд. кВт.год, з них використовується близько 11 млрд. кВт.год, що становить 62%. Розрахункова величина у 6,5 млрд. кВт·год невикористаного гідроенергетичного потенціалу є тією підставою, яка широко використовується для обґрунтування планів розвитку гідроенергетики. Фактичне виробництво електроенергії на ГЕС України було значно меншим, у 2015 р. – 5,2,у 2016 р. – 7,5, у 2017 р. – 9,0 млрд. кВт·год. Така ситуація не є випадковою, вона зумовлена падінням водності річок, Дніпро не є виключенням. І звісно навіть без будівництва нових потужностей ми маємо потенціал існуючих ГЕС.

Вищезазначене свідчить про необхідність зміни підходів до розуміння гідроенергетичного потенціалу річок в сучасних умовах. Перегляд підходів має стосуватися не лише зміни розрахункових параметрів, пов'язаних із величиною та характером стокурічок, але й із розумінням важливості збереження річок як ключових компонентів екосистем – середовища існування людства, які стають більш уразливими в сучасних умовах глобальної зміни клімату та посиленого техногенного навантаження.

Сучасним трендом в ЄС та в світі є перегляд категоризації гідропотенціалу. Крім усталеної «трійки»(теоретичний, технічний, економічний потенціал)вводиться поняття ефективного гідропотенціалу, чого ми поки що не робимо взагалі.

Економічна оцінка втрат від наслідків реалізованих гідроенергетичних об'єктів не здійснена і до тепер. Більше того, досі на державному рівні відсутнє розуміння необхідності її проведення, що призводить до формування надприбутків компаній – операторів ГЕС та ГАЕС на фоні подальшої деградації довкілля внаслідок негативного впливу гідроенергетичних об'єктів.

Особливо несприятливими для довкілля є наслідки гідроенергетичного будівництва на рівнинних річках, і Україна це відчула на собі як не одна інша європейська країна. На прикладі р. Дніпро спостерігаються гідроморфологічні зміни річки (зарегулювання стоку, підйом рівнів води, затоплення значних територій для формування ложа водосховищ, акумулювання значних обсягів донних відкладів та замулення створених водосховищ), що спричиняють деградацію річкових екосистем і втрату їх здатності до самоочищення, якісного та кількісного відновлення біоресурсів, а також підтоплення прилеглих територій та суттєве забруднення поверхневих вод – джерел питної води і, як наслідок, негативні впливи на підземні води.

Сьогодні замість нового будівництва слід замислитися про повернення Дніпра до природного стану і це є стратегічним завданням, яке доведеться вирішувати в майбутньому протягом десятиліть, але готуватися до вирішення його необхідно вже на сучасному етапі.

Планам будівництва ГЕС має передувати науково обґрунтована оцінка наявності гідроенергетичного потенціалу всього басейну річки з урахуванням сучасних екологічних вимог щодо будівництва гідроенергетичних споруд, детальне гідробіологічне дослідження водного об'єкта.

В першу чергу середосновних екологічних правил, які діють в ЄС і мають бути затверджені в Україні, слід забезпечити заборону на будівництво ГЕС в межах природоохоронних територій.

Ми ж навпаки будівництвом нової ГЕС 2 провокуємо підсилення тиску на береги, природне середовище і природоохоронні території.

Згідно Звіту оцінки впливу на довкілля ми будемо мати абсолютну добову амплітуду коливання рівня води від 1,5 метрів в районі самої ГЕС 2 з її поступовим зменшенням в бік Дніпро-Бузьського лиману на відстані 90 км. Більше того Звітом вводиться поняття «зони значного класу ризику» аж до с. Антонівка(53 км) Робота самої ГЕС передбачається циклічно, 2 години зранку і 2 години ввечері, тобто хвиля перерва і знов хвиля.

В свою чергу така ситуація змушує провести масштабні берегоукріплювальні роботи, на протязі 12 км нижче за течією. Як правило це будуть великі каміння запаковані в металеву сітку, габіони. Цим самим для багатьох взагалі виключається нормальний доступ до берега річки.

Викликає напруження, що не прораховано посилення підтоплення значних територій. До будівництва Каховської ГЕС рівень підтоплення території Херсонської області був незначним - він коливався від 1 до 5 %. Після побудови водосховища цей рівень збільшився в тричі і залишається таким наразі. Продовження терміну зарегулювання Дніпра несе негативні впливи, пов'язані із затопленням нових родючих земель, підтопленням територій, абразією берегів, погіршенням якості поверхневих вод тощо.

На мій погляд практично не пов'язані наслідки будівництва ГЕС 2 з нагоними явищами та забезпеченням сталого зрошення. Вже сьогодні тільки на інфільтрації води в зрошувальних каналах ми губимо приблизно четверту частину річкової води.

Володимир ШЕЛУДЬКО

Голова Херсонської обласної організації Партії Зелених України.

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів