Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Херсонські обриси «народного обранця»

Херсонські обриси «народного обранця»
Останній тиждень літа для херсонців розпочався із питання: «бути» чи «не бути», «стартує чи ні»?

Саме у День Незалежності нашої держави сплив місяць з того дня, як у Верховній Раді України перестала існувати Коаліція, і відтепер, відповідно до Конституції України, Президент розпустив її на «всі чотири сторони»...

Втім, звертаю вашу увагу, що це право Президента, але не обов'язок, а тому рішення приймалося не автоматично, а тільки за вмотивованими підставами...

Здається, що саме таке «рішення» й шукав Петро Порошенко, коли напередодні свят мав зустріч із головами фракцій і груп у ВРУ. Про що достеменно говорили Президент та запрошені детальної інформації не було, але можна уявити які питання сьогодні турбують першу особу держави, окрім питання Російського вторгнення на територію суверенної держави, це без сумніву питання формування нового складу законодавчого органу, адже «розпалася» Коаліція не випадково, а отже вибори все ж будуть.

«Коли чекати рішення», - таким питанням задавалася більша частина політично вмотивованих громадян області, і самі собі давали відповідь: «Для прийняття рішення у Президента ще є час, але його не так вже й багато». Скоріш за все воно буде оголошено не пізніше 8 – 9 вересня, для того аби 10-го бути надруковано, і вже з 11 процес рушив би з місця.

Хоча, відповідно до Закону України «Про вибори народних депутатів України», у тій редакції, яка чинна зараз, з урахуванням того, що Петро Порошенко вже давно заявляв, що вибори повинні пройти 26 жовтня, то рішення повинно було б бути прийняте ще 25 серпня.

Хоча, ні хто не сказав, що дату проведення виборів не можна «відсунути».

Втім, якщо говорити саме про 26 жовтня, то й у цьому випадку у Президента є запас «міцності» у 2 тижні.

РЕПЛІКА
До закінчення листопада вибори можна проводити спокійно, особливо не турбуючись з приводу того, що виборці не прийдуть на виборчі дільниці через погодні умови. Отже, час ще є.

Втім, є ще два чинники, які й впливають на остаточне прийняття рішення Президентом.

Якщо 26 жовтня все ж взяти як константу, то у Порошенка є ще запас часу, але для цього депутати провинні прийняти зміни у Закон і скоротити термін ведення передвиборчої кампанії з 60 до 45 днів (і це одне з ключових питань).

РЕПЛІКА
Нагадаю, ще місяць тому, коли відбулася зустріч Президента України Петра Порошенка, Прем'єра Арсенія Яценюка, спікера Ради Олександра Турчинова і лідерів парламентських фракцій, тоді обговорювалися питання про внесення низки змін у чинне законодавства, а один із пунктів стосувався саме скорочення терміну проведення виборчого процесу до 45 днів, а також введення «відкритих» списків; заборона «мажоритарки»; дозвіл на «блоки».

З урахуванням ситуація, яка зараз склалася у парламенті, можу припустити, що саме скорочення терміну проведення виборчої кампанії й буде тим самим компромісом на якій підуть депутати.

Що ж стосується інших змін, то тут залишаються тільки знаки питання, і немає відповідей.

Представники «Батьківщини» були першими, хто став наголошувати на тому, що ці вибори повинні відбуватися виключно на пропорційній основі із «відкритими списками».

РЕПЛІКА
Маю зазначити, що такий формат виборів («відкриті списки»), при існуючий в державі системі, є не більш ніж політичним рекламним ходом. Адже зрозуміло, що списки, як формувалися керівниками партій, так й далі формуватимуться ними. Різниця буде полягати у тому, що раніше публічно оголошували тільки першу п'ятірку, а відтепер будуть озвучувати всі прізвища. Фактично на процес голосування це не вплине будь-яким чином, адже виборці, як і раніше, будуть голосувати за список партії в цілому, а не за кожну конкретну особу у цьому списку зокрема. З технічної точки зору таке поки що неможливо.

Друге питання, яке зараз активно продовжують дискутувати парламентарі –заборона мажоритарної системи. На це «прозоро» натякав Президент, про це говорили лідери окремих політичних сил, але голосів для її втілення у життя у цьому складі ВРУ немає і малоймовірно, що знайдеться.

Опосередковано це підтвердив й Голова ВРУ, коли заявив, що питання продовжує дискутуватися, але: «"Шансов немного", - отметил Турчинов, говоря о вероятности внесения изменений в избирательное законодательство Украины».

Отже, скоріш за все, все залишиться так як є зараз. Фактично сказане Турчиновим можна розцінювати як першу спробу «озвучити», «донести» до аудиторії інформацію про те, що саме так й буде, і ніякі політичні заяви щодо того , що «ми – це зробимо», які звучали ще місяць – півтора тому не мають під собою реального підґрунтя, і є не чим іншим, як популістськими заявами. Я переконаний, що у такий спосіб «збивають градус розжарення» політичних пристрастей, і людей потрохи привчають до думки, що систему міняти не будуть. А отже й цього разу будемо двома списками – «партійним» (з першою п'ятіркою) і особистим (з конкретними прізвищами).

Якщо про партії сказано вже досить багато, і буде сказано ще не раз, то от що стосується «особистостей», то тут виникає найбільше питань: якими будуть ті люди, які будуть пропонувати себе у депутати по мажоритарним округах? З чим цього разу вони прийдуть до виборців, аби завоювати їх увагу і врешті-решт голоси? Питання більш ніж складні, актуальні і дуже болючі. Не знаючи на них відповіді, вважаю, що взагалі немає сенсу заводити розмову про проведення дострокових виборів: навіщо витрачати державні гроші, якщо незрозуміло, хто прийде у «нову» владу? Вже сьогодні виборці повинні дати для себе відповідь на це питання, інакше...

Не секрет, що виборча кампанія – досить коштовна річ, а виграють їх частіше ті, у кого вони є.

Першою за витратністю стоїть стаття «подарунки», які виборці отримують від кандидата у вигляді: «дитячих майданчиків», «відремонтованих дахів», «наборів продуктів» тощо.

Друга – реклама, чим її більше, тим більше грошей витрачено.

І, нарешті, третя – громадські заходи та акції: концерти, презентації, спонсорування різного роду культурно-видовищних та спортивних заходів тощо.

Нажаль, але виборці, т.т. пересічні громадяни, забувають, а іноді й просто не хочуть думати про те, що чим більше по цим статтям витрат кандидат викладе грошей, тим більше потім буде «повертати».

Ще одна витратна частина виборчої кампанії це «оплата голосів виборців», які отримують «живі» гроші у день голосування. Стаття «коштовна», не завжди гарантує перемогу, але її включають у свої кошториси ті кандидати, які не сподіваються на підтримку, а тупо «скуповують» округ.

Прикро про це говорити, але свідомість окремих громадян, які «тупо» «продаються» й досі не може усвідомити, що вартість всіх «подарунки», які вони отримають від кандидата у передвиборчому процесі, буде ним повернута, тільки у інший спосіб, і у значно більшому обсязі.

Товариство постійно говорить про те, що готово зрозуміти, що до влади повинні прийти нові люди, які незаплямовані брудом, які не мають бізнесу, «великих» грошей, які не будуть працювати заради власного збагачення... Але приходить день і час голосуванні, і все повторюється знову й знову... як приспів у поганенькій пісеньці на два акорди, але яку співають «всі»...

Як зробити так, аби виборці не велися на дешеві казки про покращення життя фактично за їх же власний рахунок? Як зробити так, що б люди зрозуміли, що подарунки і концерти – це всі від лукавого? Як зробити так, аби виборці зрозуміли, що всі кандидат, які працюють у бізнесі і йдуть у владу, йдуть туди не за ради того, аби працювати... Вони йдуть туди примножувати та збагачувати... власний бізнес!

Уявіть себе на місці людини, яка має успішний бізнес, якій говорять: кидай все і будеш працювати за «чисту» зарплату, навіть у 18 тисяч. Вам говорять: відмовляйся від всього, все продавай, і починай працювати... на когось. Ви на таке підете? Ви про таке часто чули? Ви часто таке бачили? Хоч на місцевому, хоч на загальнодержавному рівнях?

Настав час думати всім разом, як зробити так, аби на цих виборах отримали перемогу не ті, хто буде покупати голоси; не ті хто будуть хвалити себе з кожного ЗМІ і з усіх міських біг-бордів; не ті, хто мають мільйонні статки, а саме ті, хто готовий йти у владу заради того, аби змінювати на краще життя виборців; ті, хто готовий покращувати добробут кожного, а не власної родини.

Давайте думати як привести до влади принципових людей, які після того, як стануть депутатами не забудуть про місто до наступних виборів... Давайте думати про те, як визначати вже сьогодні того, хто не купить дитячий майданчик, не відремонтує ліфт, але прийде у Парламент для того, аби писати закони, а не їздити на шопінг у Туреччину чи на відпочинок на Мальдіви.

Коли ми вже зрозуміємо, що голосувати треба за людину, яка немає грошей для того, аби закидати нас рекламною макулатурою – з передвиборчими гаслами, але яка має бажання і наснагу бігати по Кабміну і «вибивати» гроші для своїх виборців.

До влади треба приводити тих, хто наступного дня після отримання мандату не віддасть картку для голосування «смотрящему» по ряду, а буде голосувати свідомо, сам, а потім про кожне «за» чи «проти» звітуватиме перед виборцями.

Від нас з вами залежить майбутнє! Це не «красиві слова» – це «реалії життя»! І поки більшість цього не зрозуміє, покращення не настануть!

Давайте думати разом і робити все від нас з вами залежне для того, аби привести у владу чесних, порядних і працьовитих людей.

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів