Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Хлопчик – з вилами, дівчинка – з косою…

Хлопчик – з вилами, дівчинка – з косою…
У світлі того, що країну цієї осені все ж чекають «чергові» позачергові вибори, на часі стоїть питання а які з партій мають шанси оселитися «під куполом» у новому скликанні?

Зміни: бути чи не бути...

Не дивлячись на те, що окремі народні депутати продовжують стверджувати, що питання створення нової Коаліції все ще існує, у це чим далі, тим більше віриться із трудом.

Все вказує на те, що вибори все ж відбудуться восени. При цьому залишаються відкритими кілька ключових питань: за якими правилами вони будуть проходити та у які терміни?

Нагадаю, що після зустрічі за участі Президента України Петра Порошенка, Прем'єра Арсенія Яценюка, спікера Ради Олександра Турчинова і лідерів парламентських фракцій було прийнято рішення внести зміни до Закону України «Про вибори народних депутатів України» у частині скорочення передвиборчого процесу з 60 до 45 днів; введення «відкритих» списків; заборони мажоритарників; дозволу брати участь у виборах партійним блокам.

Крім цього не вирішене питання прохідного бар'єру, тут є дві пропозиції: партії – 5%, блоки – 7%; у другому варіанті партії – 3%, блоки – 4% (той самий «гачок», на який продовжують «ловити» голоси депутатів, адже для прийняття відповідного рішення голосів катастрофічно бракує).

Ще одне суттєве питання – сума застави. Дискутується питання, що це повинно бути: 12,5(!) мільйонів грн. для партій і 100 тисяч грн. для мажоритарників.

Залишається відкритим й питання загального фінансування виборів.

Відповідно до заяви заступника Голови ЦВК Андрія Магери вибори «можуть коштувати приблизно 1 мільярд гривень».

Таку ж саме цифру, трохи пізніше, озвучив й Голова ЦВК Михайло Охендовський, який при цьому підкреслив, що організаційно ЦВК готова до проведення виборів будь-якого рівня.

Де взяти мільярд

Отже фінансування. Деякі політики вважають, що вартість виборів на 80% складається з оплати роботи членів комісій, а тому є сенс, аби оплату їх роботи здійснював не бюджет, а самі учасники виборчих перегонів (той, хто подає кандидатури членів ОВК та ДВК), а з бюджету слід оплатити тільки їх останній день роботи: день голосування.

Питання викликає багато зауважень у тому аспекті, що виходить, що суб'єкти виборчого процесу будуть фактично підкупати членів комісій, які працюватимуть не від імені держави, а від їх імені. А як відомо, хто платить гроші, то й музику замовляє. Наскільки така форма оплати праці не протирічить тому, що Закон забороняє підкупати виборців та надавати їм платні послуги?

Тут питання пересікається з темою «корупція».

Всі фінансові зміни, на думку розробників проекту, повинні бути спрямовані на скорочення витрат з бюджету на проведення виборчої кампанії.

Наскільки такі заяви відповідають дійсності сказати складно. Більшість політичних аналітиків та політтехнологів вважають, що за такими заявами стоїть дещо інше: окремі політичні сили намагаються у такий спосіб покращити власні позиції, і потіснити з поля конкурентів. А якщо говорити відкритим текстом, то просто створити додаткові складності і підвищити напруження, яке ще більше ускладнить процес функціонування виборчого механізму. Крім того є й інша мета: «відібрати» у маленьких партій та не «розкручених» мажоритарників «зайві» два тижні на ведення агітаційної кампанії.

До речи, вважається, що основні витрати бюджету пов'язані все ж не з оплатою роботи членів виборчих комісій. Нагадаю, що на постійній основі у комісіях працює всього 2 – 3 їх члени, а решта отримують зарплатню тільки у день виборів (гроші отримують так чи інакше).

Більш суттєві статті витрат скоротити не вдасться ні за «якої погоди», їх дві: технічне забезпечення виборчих комісій (транспорт, канцелярія, витратні матеріали, кабінки, урни тощо), друга – друк бюлетенів. Ці статті, незалежно від тривалості виборчого процесу, будуть використані у повному об'ємі. Навіть якщо процес буде тривати тиждень – облаштовувати дільниці, друкувати бюлетені, перевозити їх від комісії до комісії доведеться обов'язково.

Отже, всі розмови про суттєве скорочення витрат на вибори за рахунок скорочення терміну є від лукавого.

У чому ж справжній «виграш»? Як сказано: ускладнити процес формування комісій, скоротити терміну ведення агітації.

Де взяти голоси

Та чи вдасться проголосувати такі зміни? Якщо вірити заяві голові фракції ВО «Батьківщина» у ВРУ Сергію Соболєву, яку він зробив ще 7 серпня: для прийняття рішення не вистає 55 голосів. Він також додав, що останнє засідання робочої групи з цього питання було проведено у понеділок, 11 серпня, а вже у вівторок – 12-го розроблений законопроект буде розглядатися парламентом.

Те, що голосів для прийняття цього рішення у залі не знайшлося на минулому тижні ні у вівторок, ні у четвер – сьогодні вже є фактом (більш детально про це у іншому матеріалі).

Чим торгувалися?

Навіть якщо припустити, що всі «провладні» партії, а саме «Батьківщина» (яка у першу чергу наполягає на зміни системи), «Свобода» і «УДАР» дійшли на ранок вівторка спільної думки з цього питання, то самостійно все одно прийняти рішення вони б не могли, адже у їх розпорядженні тільки 162 голоси.

За словами Соболєва виходило, що у позаминулий четвер було 171, т.т. «на стороні» знайшли ще 9 голосів. Те, що вдасться знайти ще 55 голосів, було одразу малоймовірним: з точки зору елементарної логіки, віддавати голоси за відміну мажоритарки не може жоден мажоритарник.

Хоча, не виключався варіант, що голоси могли дати ті, хто постійно «гуляв» з фракції у фракцію, і кому немає чого втрачати, кому точно не світить прихід у новий склад ВРУ ні за списками партій, ні по мажоритарним округах, а так хоч 2 мільйони (а саме стільки кажуть пропонували за кожен голос) вдалося б заробити.

Крім того, одразу було зрозуміло, що з цього питання не повинні були голосувати ПР та Комуністи. Хоча саме у цьому місці й закладена «замануха», на й надалі намагаються «упіймати» голоси цих партій – прохідний бар'єр. Не випадково мова велася про зниження його до 3%. Такий варіант міг зацікавити у першу чергу комуністів. Хоча вони й мають за різними результатами опитувань до 5%, але перестрахуватися було б не зайвим. Але над ними продовжує звисати «Дамоклів меч» суду і заборони... ПР же – за всіма рейтингами, має максимальні 1,5%, а отже для них навіть таке зниження нічого не дає.

Шанси, шанси, шанси...

А тепер поговоримо про тих, хто має реальні чи примарні, але все ж шанси потрапити у склад нової ВРУ.

Будемо розглядати тільки партії, адже доля мажоритарників зависла у повітрі. І навіть якщо їх і залишать, то більшість з них, скоріш за все, будуть орієнтуватися на певні політичні сили, позиціонувати себе як прихильники того ти іншого політичного курсу, тієї чи іншої партії.

Якщо подивитися на результати рейтингів, які з'являються в останній час як гриби після дощу, то до складу нової ради «потрапляють» від 5 до 8 політичних сил (залежно від рівня прохідного бар'єру): «Радикальна партія Ляшко», «Солідарність», «Батьківщина», «УДАР», «Громадянська позиція», «Свобода», Комуністична партія України, «Сильна Україна».

Перше що впадає у очі – порівнюючи результати різних опитувань: суттєві розбіжності у відсотках.

Одразу зазначу, що тільки за останні 3 місяці було проведено як ніколи раніше багато опитувань. Я нарахував аж 11, і у кожному з них партії займають різні сходинки, але в усіх варіантах до ВРУ потрапляють тільки ті 8 партій, які я перерахував вище.

Наскільки такі «результати» відповідають дійсності сказати важко, адже більшість компаній, які проводили опитування є або анонімними, або маловідомими.

Так скажімо за партію Ляшка, готові проголосувати від 4,5 до 23%, це дуже суттєві розбіжності, і цього просто не може бути, якщо опитування та обробка проводилися із науковим підходом, а не під конкретного замовника.

Партія «Солідарність», яку пов'язують із ім'ям чинного президента, має від 3 до 23%, що фахівці також вважають неймовірним, адже партія, яка ще вчора була невідомою, та я й сьогодні далеко не на слуху, не може за 2 – 3 місяці так «розкрутитися».

Натомість «Батьківщина» має більш менш стабільні результати від 8,5 до 14,9%, що говорить про те, що партія відома, і при підрахунку її залишили у зоні «спокою». Але те, що «Батьківщина» має нижчі результати ніж невідомі «Солідарність» і «РПЛ» - викликає певні здивування.

Партія «УДАР» має у мінімумі 6,4, у максимумі 13,3%, що також не відповідає дійсності. Аналізуючи загальну ситуацію, відстежуючи тенденції, фахівці вражають, що «УДАР» суттєво втратив позиції, і навіть ті 6,4%, для цієї політичній силі на сьогодні забагато. Вважається, що партія втратила обличчя, а більшість українців розчарувалися у цьому технічному проекті.

Дуже нестабільна ситуація із партією «Громадянська позиція». У окремих рейтингах їх взагалі не згадують, т.т. партія має 0% голосів. Але, це точно не відповідає дійсності, а її максимум у 11,5% також не викликає довіри – для цієї політичної сили, з огляду на те, які результати мав її лідер на виборах тримісячної давнини – це забагато.

Що стосується «Свободи», то вона має від 3 до 6,9%. Більшість фахівців прямо говорить, що проект «Свобода» вичерпав себе, і після цих виборів ми про нього забудемо. Зараз перед партією стоять певні завдання (про це я писав в одному з своїх матеріалів), після чого її відправлять у небуття – занадто радикальні дії «Свободи» перестали влаштовувати всіх. Крім того, не випадково йде мова про те, що олігархи, які фінансували партію зацікавилися іншим, більш успішним проектом «Ляшко», і з задоволення вкладають гроші у нього. Реальна кількість голосів, яку має «Свобода» стоїть нижче найнижчого рівня прохідного бар'єру.

Що стосується Комуністичної партії України, то у різних рейтингах вона має від 2 до 5,2%. Фахівці переконані, що нижня границя спеціально занижена, і партія зможе самостійно подолати 5% бар'єр, маючи при цьому запас міцності у 8 – 12%, що й викликає занепокоєння у тих, кому вона заважатиме у перегонах.

І нарешті «Сильна Україна», вона має від 0% до 7%, що також не відповідає дійсності ні у нижній, ні у верхній частині. Середній показник партії, на думку аналітиків, має бути в межах 3,0 – 3,5% (і тільки за рахунок авторитета лідера партії), а отже при бар'єрі у 5% вона у парламент не потрапляє.

Ще раз наголошую, що розбіжності є дуже суттєвими, і це говорить про те, що ті, хто проводили опитування або дуже сильно маніпулювали із результатами, або підходили до постановки питань дуже некоректно.

А Херсон має власну думку

Аналізувати варіанти можливих проходжень до ВРУ окремих партій та політиків ми будемо трохи пізніше, а поки варто навести результати опитування, яке провело радіо «АКС» у Херсоні.
1 місце – КПУ – 39,24%
2 місце – «РАДИКАЛЬНА ПАРТІЯ ЛЯШКО» – 17,09%
3 місце – «БАТЬКІВЩИНА» – 16,46%
4 місце – «ПАРТІЯ РЕГІОНІВ» – 14,56%
5 місце – «СВОБОДА» – 6,96%
6 місце – «ГРОМАДЯНСЬКА ПОЗИЦІЯ» – 1,90%
7 місце – «СОЛІДАРНІСТЬ»; «СИЛЬНА УКРАЇНА»; «СОЦІЛІСТИЧНА ПАРТІЯ УКРАЇНИ» – 1,27%.

Опитування проводилося 4 серпня, з 14 до 15 години, під час «прямого» ефіру (І канал проводового мовлення, м. Херсон), шляхом прийняття телефонних дзвінків і не є репрезентативним.

До дня голосування ще є час і скоріш за все свої ставлення громадяни ще не раз встигнуть змінити.

Результати є такими, якими вони є. Що ж стосується шансів окремих політичних сил потрапити у новий склад ВРУ, то про це ми поговоримо трохи згодом.

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон