Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Частина майбутніх першокласників у Херсоні залишилась без парт

Частина майбутніх першокласників у Херсоні залишилась без парт
В Херсонському управлінні освіти повідомили, що 1 вересня цього року в школи піде вчитися 3 870 першоклашок, і це на 371 дитину більше ніж торік.

Як повідомила заступник начальника міського управління освіти Херсона Олена Кулик, в гімназії № 1, що в Шуменському мікрорайоні відкриють 5 перших класів (торік було 4); у школі № 46 (на Житлоселищі) – їх буде 4 (було 3); у Степанівці, в школі № 17, замість 1-го буде 2 перших класи.

А от у приміському селищі «Молодіжному», в школі № 40, набралося всього тільки 6 першокласників, при нормативі – 30. До першого вересня менше місяця, але в Управлінні освіти поки не вирішили – відкривати клас з «недобором» чи взагалі його не відкривати?

Немає поки відповіді й на глобальне питання нового навчального року: чи всі діти-першокласники підуть вчитися у ті навчальні заклади, куди хотіли їх батьки, чи їм доведеться вчитися за місцем «прописки»?

Нагадаю, що Міністерство освіти і науки (МОН) продовжує ставити експерименти: там запровадили нову концепцію зарахування дітей у школу, відповідно до якої діти повинні вчитися за місцем «реєстрації», а територіальна школа зобов'язана прийняти їх без конкурсу.

Якщо ж батьки хотіли аби їх дитина вчилася у школі, яка на їх погляд більш «якісна», то вони були змушені покладатися не на те наскільки їх дитина підготовлена для навчання у відповідній школі, а на волю Випадку. Школи мають право зарахувати дітей на вільні місця (після задоволення «територіальної» приналежності) шляхом проведення жеребкування.

У МОН переконують, що у такий спосіб вони борються з корупцією. Міністр освіти України Лілія Гриневич уточнила, що жеребкування це метод «розподілу вільних місць в школах». Прозорість у цій справі «повинна мінімізувати вплив на результати жеребкування». Перед тим пані Гриневич заявляла, що в школах існують корупційній і несправедливі «конкурси для майбутніх першокласників».

Цікаво, а чи пані Гриневич не знає, що є більш підготовлені діти, а є менш, і школа шляхом проведення конкурсу готова була враховувати такі рівні (з цим погоджувалися і батьки). Знову повертаємося до системи «урівняловки» як пережитку «комуністичного минулого»?

Якщо говорять, що те, що «всі повинні бути однакові» це було погано, то чому знову повертаються до нього (чи не таке воно вже й погане було)? Чи всі діти мають однаковий рівень підготовки? Чи всі будуть однаково вчитися? Чи всі здатні однаково засвоювати програму?

Ні, і це добре відомо. То, навіщо таким форматом наражати дітей на стрес: хтось не буде встигати засвоювати матеріал і буде відставати, а хтось буде нудьгувати втрачаючи інтерес до навчання, адже все це знає.

Де ж принцип диференціації? Чому школі не дати можливість проводити відбір і наповнювати різні класи рівними за рівнем підготовки учнями?

Принцип «територіальної доступності» це добре. А як бути із тим, що велика кількість людей з дітьми зареєстрована в одному місці, а живуть в іншому (винаймають квартиру, працюють за Контрактом, у довготривалому відряджені, працюють вахтовим методом тощо). МОН це не цікавить?

У Херсоні є непоодинокі випадки коли діти з батьками проживають тут, а «прописані» у передмісті чи у селі в іншому кінці області. Як бути дітям? Їхати навчатися у село, якщо батькам не пощастило із жеребом?

Ще один «винахід» МОН. З березня гуляють чутки, що ряд предметів будуть «укрупнювати» і одразу шість дисциплін: біологію, географію, фізику, хімію, економіку і астрономію – об'єднають і це буде один предмет з виразною назвою – «природничі науки».

Цікаво, а хто з вчителів здатен читати все це гамузом? А скільки годин на це буде відведено?

Зверніть увагу на протиріччя. У МОН виправдовують закриття шкіл у селах і селищах, переведення дітей у «базові школи» в сусідні села чи навіть у райцентри за 5 – 10 кілометрів, у зв'язку з тим, що у селі мало учнів і вчителі аби мати навантаження змушені читати ті предмети, про які не мають уявлення.

Для того, аби «підвищити рівень підготовки» дітей змушують ходити пішки за кілька кілометрів по бездоріжжю у холод, дощ і спеку, або вони вчилися у «кваліфікованих» спеціалістів.

А тут? Що маємо? Покажіть мені хоч одного вчителя, який здатний «кваліфіковано» прочитати цей вінегрет? Все, розумні випускники не потрібні вже й у міських школах? Головне вивчити «читанку» і навчитися ставити хрестик замість підпису?

Що наштовхує на таку думку? Ось: у початковій школі не буде табелів про успішність, натомість вводять «Свідоцтво досягнень» в якому, замість оцінок, будуть розписувати поточні знання і навички малюка. У МОН вважають, що так будуть «оцінювати процес навчання, а не результат (кількість помилок), а також просування кожного учня». Яким буде результат? Нікого не цікавить? А навіщо тоді вчитися добре?

Дитину будуть оцінювати за трьома критеріями: «допитливість», «комунікабельність», «активність». Гриневич переконана це те, на що слід звертати увагу в першу чергу в початковій школі: «це допоможе розкрити потенціал кожної дитини, підтримати його і надихнути вчитися далі».

«Характеристика особистих досягнень» матиме 4 рівні: «Має значні успіхи», «Демонструє помітний прогрес», «Досягає результат з допомогою вчителя», «Потребує значної уваги і допомоги».

«Оцінюватимуть» по 8 групах («Загальна характеристика», «Українська мова, мова корінних народів та національних меншин (мова навчання)», «Математика», «Я досліджую світ», «Технології», «Мистецтво», «Фізична культура», «Іншомовна освіта») кожна з яких включає кілька підгруп.

Знову все спрощується і нівелюється? Навіщо? Який зиск?

Ще одна «новинка», яка не порадує. 21 лютого на засіданні КМУ затвердили «Державний стандарт початкової освіти», відповідно до якого і навчатимуть першокласників починаючи з 1 вересня поточного року.

У «Стандарт» заклали ключові елементи – це і вимоги до обов'язкових результатів навчання, і компетенції здобувачів освіти, які визначають зміст освіти у початковій школі (що дитина повинна знати, вміти, розуміти після завершення чотирьох класів).

Міністр з гордістю повідомляла, що над «Стандартами» працювали 2 роки і використали досвід семи країн: Фінляндії, Сінгапуру, Ірландії, Шотландії, Франції, Канади та Польщі. Чи не «смертельний» вийшов коктейль?

Відтепер існує 9 загальнообов'язкових результатів навчання по галузям: мовно-літературній; математичній; природничий; технологічній; інформативній; соціальній та охорони здоров'я; фізкультурній; громадянській та історичній; художній.

Розроблено і визначено обов'язкові результати, які дитина повинна набути після кожного з двох циклів навчання у початковій школі (2-го та 4-го класів).

Пані Гриневич вважає, що вже після 2-го класу дитина повинна: «... визначати авторство власних робіт. Проявляти повагу до авторства інших осіб. А після 4-го класу дитина повинна вміти дотримуватися елементарних правил використання власних і чужих творів». Таким чином збираються боротися зі списуванням? Чому б тоді не вивчити фундаментально Закон «Про авторські та суміжні права»?

У «Стандарти» закладено чотири базові навчальні плани, відповідно до яких збільшено обсяг вивчення української мови у школах національних меншин.

«Стандарти» для «початкової» школи почнуть діяти з вересня цього року, для «базової» з 2022 року, «старшої» з 2027 року. Перехід відбуватиметься поетапно, відповідно до «дорослішання» дітей які йдуть у школу в цьому році – вони перші на кому «обкатуватимуть» експерименти цієї влади. Якщо, звісно, наступного року після обрання нових депутатів ВРУ та формування нового КМУ не прийдуть інші люди, і вони не почнуть все з початку.

Слід нагадати, що кардинальну «реформу освіти» запустили у вересні 2017 року, коли ВРУ прийняла рішення про 12-ти річне навчання, з яких: «початкова освіта» (1 – 4 класи) триватиме 4 роки; «базову середню освіту» (5 – 9 класи) отримуватимуть у гімназіях впродовж 5 років; «профільну середню освіту» (10 – 12 класи) набуватимуть у ліцеях або закладах професійної освіти за 3 роки.

Діти починатимуть навчання у віці 6 – 7 років, закінчуватимуть у 18 – 20.

Після 4 та 9 класів учні проходитимуть державну підсумкову атестацію, яка може проводитися у формі ЗНО. Для учнів молодшої школи атестація проводитиметься виключно з мето моніторингу.

«Профільна середня освіта» (10 – 12 класи) буде двох напрямків – загальноосвітня та професійна. Перший варіант має на увазі поглиблене вивчення окремих предметів, а «професійна освіта» буде передбачати глибоку орієнтованість учня на потреби ринку праці. В обох варіантах будуть враховані потреби і здібності учнів.

Тут слід наголосити, що автори не «відкрили Америку», а просто пригадали як це було у СРСР (і знову від його спадщини ніяк не вдається позбавитися, а ще говорять, що навчання було поганим?). «Профільна» орієнтація тоді була більш концентрованою: після 8 класу ті, хто вчився успішно – йшли до 9 класу, а хто погано – йшли у ПТУ де можна було і повну середню освіту отримати, і спеціальність в «руки взяти»: штукатур, слюсар, муляр, плиточник тощо.

Що змінилося? У чому новаторство «реформаторів»? До мінімум спрощений набір шкільних предметів та мінімізовані вимоги до рівня знань. Якою випускатиметься дитина з середньою освітою? Час покаже, чи потрібні цій країні насправді розумні люди?

Зверніть увагу! Формат «розподілення дітей за рівнем знань», який заборонили у початковій школі коли зобов'язали всіх брати в один клас, із започаткуванням «профільного навчання» у «старшій школі» навпаки вводить чітку диференціацію: «успішні» – «не успішні», що вже викликало паніку у частині освітньої спільноти. Дехто вважає, що це пряме порушення Конституції, яке дозволить не давати дитині загальну середню освіту через погані оцінки(?).

За словами директора Центру експертизи освітніх реформ професора Людмили Ващенко, середню освіту можуть не отримати діти, у яких будуть «погані» оцінки.

Як вже булу сказано, після 9 класу проводитиметься підсумкова атестація за підсумками якої дитину переведуть або не переведуть у 10 клас. Раніше профільну освіту мали можливість отримати навіть діти з поганою успішністю, тоді як новий закон цього начебто не гарантує.

Натомість за словами співзасновника ГО «Батьки SOS» Олени Парфеновой, у законі «залишається порядок, при якому в 10 – 11 класи ліцею, в структурі якого є гімназія, переводяться всі бажаючі».

Погано чи добре, що ті хто погано вчаться не підуть у старшу школу? Якщо говорити з точки здорового глузду – добре. Не хочеш чи не здатен працювати мізками – працюй руками (в решті-решт комусь треба будувати, свердлити, латати, шити і вулиці прибирати).

Втім, фахівці кажуть, що у законі залишили шпаринку для педради – вона своїм рішенням може самостійно відрахувати школяра за погані оцінки, і тим, хто має дійки доведеться вчитися дистанційно, індивідуально або у вечірній школі.

Всі нововведення щодо навчання у житі людини не займуть більше часу ніж займають зараз, - вважає пані Гриневич, і каже: час відданий навчанню від 1 класу до отримання диплома бакалавра складає 15 років (11 років школа + 4 роки виш) не зміниться через те, що навчання у бакалавриаті скоротять до 3 років. Питання тільки в одному – за рахунок чого? Знову якості?

Як це не прикро звучить, але те що в Україні якість освіти дуже низька турбує тільки 2,8% українців. Може тому й маємо стабільну деградацію рівня освіченості молоді?

Сергій ОСОЛОДКІН

Для довідки:

Перша спроба реформувати школу і зробити з неї 12-ти річку була здійснена у 2005 році.

У жовтні 2015 року, тодішній Голова ВР Володимир Гройсман завив, що освітня реформа в Україні фактично готова.

18 серпня 2016 року, МОН представив проект реформи з 12-річним навчанням у школах.

У вересні 2017 – прийнято новий Закон «Про освіту».

У вересні 2018 – набуває сили його перший етап.

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон