Як у Херсоні «підірвали» тишу
Почнемо з головного – дострокових виборів не буде!
Це вже факт. Щось може його спотворити? Так! «Революція» та дебіли-політики, якщо й далі будуть вести себе так, як ведуть в останні дні.
Що ж стосується дострокових виборів, то 30 травня ми перетнули «рубікон» за яким залишилася можливість проведення дострокових виборів.
Відповідно до ч.4, ст. 90 Конституції України: «Повноваження Верховної Ради України не можуть бути достроково припинені Президентом України в останні шість місяців строку повноважень Верховної Ради України або Президента України».
Чергові вибори Президента призначені на 31 березня 2019 року. Отже, позачергові мали б відбутися не пізніше – 30 вересня. На їх проведення, відповідно до ч.3, ст.16 ЗУ «Про вибори народних депутатів» відводиться 60 днів. Т.т. оголосити їх слід не пізніше 30 липня. Одна з підстав дострокових виборів – відсутність Коаліції у продовж 30 днів (або у цей термін не починаються засідання ВРУ – окрім канікул), а у продовж наступних 30 не буде сформовано нову.
Отже, саме 30 травня й мав бути запущений процес. Президент, як і обіцяв (хоч якісь обіцянки треба виконувати), цим шляхом не пішов. Більшість аналітиків наголошували, що саме так й буде, а депутати всіма способами затягували час аби тримати Президента «на гачку» (зміна складу Центральної виборчої комісії та зміни у ЗУ «Про вибори народних депутатів» (щодо пропорційної системи).
Від сьогодні можемо сміливо говорити – першими відбудуться планові вибори Президента. Та, чи справді вони відбудуться у березні 2019? Відповідь знає тільки Порошенко. Закон – Законом, а бажання «царювати» сильніше.
Експерти роблять обережні заяви, що якщо Захід зробить ставку на Порошенко, то при повній відсутності підтримки з боку електорату, йому доведеться йти на екстремальний крок – «забанити» планові вибори.
Для цього є один спосіб – оголосити на території України повноцінну війну.
Правда тут є одне «але»: Указ, у продовж двох днів, повинна затвердити ВРУ. Чи підуть там на такий крок? Експерти переконані – так! Адже у цьому випадку будуть «заморожені» не тільки вибори Президента, але й ВРУ, що дуже влаштовує «провласну більшість» - вона залишається «під куполом».
У другому турі Порошенко програє всім – навіть Ляшко
Чи ризикне Порошенко піти таким шляхом? Аналітики, враховуючи його жагу до влади, кажуть, що скоріш за все... Як на це відреагує країна? Чи не викличе таке рішення сплеск внутрішнього протистояння? Чи не стане воно тією «іскрою» від якої розгориться полум'я «громадянської непокори»? Все може бути. Так було 4 роки тому. Тоді це назвали «Революцією гідності» (хоча Кримінальний кодекс це кваліфікує по-іншому). Хто сказав, що сьогодні у когось вже не народилася нова «поетична» назва, скажімо «Революція знедолених»?
Яким буде рішення Банкової стане зрозуміло наприкінці листопада, а поки всі активно готуються до планових виборів і відправилися у передвиборчі перегони. Рекламно-агітаційний процес – стартував. А останні рейтинги показують, що у влади вже настав час безсоння. Вибори будуть не прості.
Причина тому результати опитування, які навів Київський міжнародний інститут соціології (КМІС). За їх даними, які були оприлюднені 7 травня 2018 року, в другому турі виборів у всіх «знакових» кандидатів, включаючи Тимошенко і Порошенко перемогу виборює Анатолій Гриценко.
Для кого проводив опитування КМІС не повідомляється, але сам факт, що результат розповсюджено за ім'ям цієї установи (яка вважається заангажованою на окремі грантові структури і нічого не робить, що б «бентежило» Банкову), є знаковою подією.
Якщо у першому турі Тимошенко набирає 8,0%, а Гриценко 6,3%, то у другому вона поступається Гриценко 0,8%. Цікаво й те, що в усіх інших опитуваннях Гриценко невпинно стоїть поруч з Тимошенко.
Так, група «Рейтинг» у розповсюдила результати власного опитування.
Тут ситуація показана тільки по першому турі, але вона не суттєво відрізняється від результатів КМІС. В першому турі Тимошенко (серед тих, хто буде голосувати і вже визначився), набирає – 14,2%, а Гриценко – 10,9%.
Далі ж суттєва різниця, якщо у КМІС Бойко займає тільки 8 сходинку із результатом 2,4%, то у групи «Рейтинг» він стоїть на третій позиції – 9,4%.
В обох варіантах у Порошенко тільки 4 сходинка 6,0% (КМІС), 9,3% («Рейтинг»).
Було б смішно, якби не було так сумно
Обидва опитування включають прізвища осіб які, звичайно ж, не будуть грати ключову роль у виборах Президента (скоріш за все це «пристріл» на парламентські вибори), і якщо сам факт їх появи рік тому викликав сміх, то сьогодні подив.
Невже українці настільки невігласи, що не розуміють, що політика це не естрада? Мається на увазі спочатку шумок про те, що у «Велику політику» збирається Вакарчук, а потім поява у цьому списку ще й прізвища Володимира Зеленського (комік, лідер команди КВК «Квартал 95»).
Невже приклади попередників нічому не навчив? У ВРУ вже були: Вакарчук, Руслана, Повалій, Поплавський, Огневич, Бенюк... Чим все закінчилося?
У КМІС в першому турі Зеленський з результатом 5,4% виграє у Вакарчука 4,8%. У «Рейтинг» Вакарчук з результатом 9,2% виграє у Зеленського 8,3%. І при цьому обидва переграють цілу плеяду тих, хто не перший рік вкладає шалені гроші у власну «розкрутку».
Ці двоє, не зробив жодної політичної заяви, не витратив жодної копійки на політрекламу, вже зараз мають такі шалені рейтинги, що політки зі стажем скаженіють. Це перша несподівана «страва», яку видала до столу «пекельна кухня» виборів-2019.
Будемо все ж сподіватися, що здоровий глузд переможе і ці два «кандидати» реєструватися не будуть (хоча я не виключаю цей варіант). А от що стосується парламентських виборів, то тут вони покладуть на лопатки партії «довгожителі» (якщо очолять список), ще до початку бою, а мажоритарку виграють проти будь-кого. Про це згодом, а поки подивимося на особисті рейтинги політиків (хоча, присутність прізвищ Вакарчука і Зеленського роблять цей термін нікчемним), від групи «Рейтинг».
Те, що Тимошенко (8,8%), Гриценко (6,6%) та Бойко (6,0%) мають такі відсотки електоральної підтримки – цілком зрозуміло, а от Вакарчук (6,0%) і Зеленський (5,8%), це вже з серії надзвичайного (Порошенко та Ляшко, маючи по 5,5%, йдуть слідом за ними).
Ще більш дивує результат «другого туру». «Перемагає» Зеленський - 5,5%, на другому місці Вакарчук – 4,0%, третя – Тимошенко – 3,8%. Четвертий Гриценко – 3,7%. П'ятий – Ляшко – 3,5%. Порошенко на 9-й позиції (1,8%), програвши у тому числі Рабиновичу (2,4%), Бойко (2,3%) та Садовому (1,9%).
Не менш вражаючим є «Антирейтинг». Його очолює Порошенко з результатом 45,3%. Майже стільки ж, скільки у нього було 4 роки тому коли він переміг у першому турі з результатом – 54,7%. Це реальний результат чи замовний? Проведемо верифікацію.
Всі інституції, які проводять опитування, не дають Порошенко результат більше як 9,0 – 10,0%. Проста математика: 54,7 (результат 2014) мінус – 45,3 (антирейтинг сьогодні), дорівнює 9,4. Цифра недовіри реальна.
Друга позиція «Антирейтигу» в Арсенія Яценюка – 25,6%, третім йде Олег Ляшко – 25,2%, четвертою Тимошенко – 24,2%, п'ятий Олег Тягнибок – 18,4%.
Найменший рівень недовіри у Анатолія Гриценко – 8,5%. Що так само є ступенем верифікації правдивість результатів його лідерства.
Що стосується Вакарчука, то він стоїть перед Гриценко – 9,5%. Третій від кінця Зеленський – 10,3%.
Дуже цікавим є результат так званих «перетоків». Кому відійдуть голоси кандидата, якщо він не буде брати участь у виборах («другий тур»).
Максимум – 32% електорального поля отримує Зеленський від Вакарчука, тоді як Вакарчук від Зеленського – 30%.
20% голосів від Вадима Рабиновича перейдуть – Юрієві Бойко.
По 18% отримають: Гриценко від Садового, а Тимошенко від Олега Ляшко.
Тимошенко забере 9% електорату Порошенко, і 10% Анатолія Гриценко.
Цікавим є електоральне поле Олега Тягнибока. У разі його не участі – 14% отримає Ляшко, 12% – Тимошенко, 15% – Володимир Зеленський, 9% – Анатолій Гриценко.
«Активісти» – програють у активності, і залишаються із носом
Що стосується активності можливих претендентів, то реально найбільш активну позицію займають так звані «опозиційні» претенденти: Тимошенко та Гриценко. І хоча на їх прізвище накладене «табу» в ефірах більшості теле- та радіоканалів, але про них продовжують говорити.
При цьому слід сказати, що Гриценко на відміну від Тимошенко більш активний у регіонах і все частіше з'являється на місцевих каналах ЗМІ (дорожче для кампанії, але значно ефективніше).
Аналізуючи контекст повідомлень про діяльність Гриценко, видається що він не тільки більш активний, але й результативний. А його ініціатива щодо об'єднання різних партій на одній «передвиборчій платформі», з прицілом на парламентські вибори, дає йому додаткові плюси у президентських перегонах.
Фобія, самореклама чи реальність
Феномен Гриценко: мінімальна присутність у Всеукраїнському медійному просторі – максимальний підйом у рейтингах (без сумніву успіх його та тих, хто будував його передвиборчу кампанію).
Тому заява, яку минулого тижня зробив колишній заступник голови Служби безпеки України Віктор Трепак, не видається такою вже й фантасмагоричною, як здавалося на перший погляд. Трепак вважає, що Банкова спланувала спецоперацію по дискредитації Гриценко і почнеться вона найближчим часом.
Він вважає, що Банкова не має наміру міняти господаря, а це значить, що за традицією вона буде «знищувати» реальних опонентів. Як приклад наводить «відпрацьовану» схему дискредитації мера Львова Андрія Садового у так званому «Сміттєвому скандалі». Що, без сумніву, дало можливість Гриценко говорити із Садовим із позиції власних пріоритетів (мова йде про те, що й ця партія начебто може стати складовою часткою проекту Гриценко – «Об'єднаймося всі – переможе кожен!» - назва авторська).
Трепак вважає, що «Владу неабияк збентежили останні результати соціологічних досліджень, які стабільно фіксують досить високий особистий рейтинг цього політика (Гриценко – прим авт.), а головне – зростання його електоральних симпатій».
За інформацією Трепка начебто вже спланована відповідна спецоперація, в основу якої буде покладено кримінальне провадження, з повідомленням підозри у скоєнні корисливих посадових зловживань на посаді Міністра оборони (2005 – 2007 рр.). Чи має екс-заступник голови СБУ рацію побачимо невдовзі.
Це було перше наближення до теми «Президентські вибори», про які ми тепер будемо говорити часто і багато.
А що із партіям? Як вони готуються до виборів? Про це поговоримо згодом.
Сергій ОСОЛОДКІН
