Грошей не буде, а ви тримайтеся…
«Стагнація», «розпад», «занепад», «злидні» – епітети, якими характеризують життя пересічні громадяни. «Розквіт», «Світле майбутнє», «Насичене сьогодення», «Забезпечене завтра» – епітети від тих, хто жере з годівниці, і ніяк не може нажертися. Але, ненажерливі свині можуть залишитися без жратви...
Віце-прем'єр-міністр України з питань європейської і євроатлантичної інтеграції Іванна Климпуш-Цинцадзе розраховує, що незважаючи на те, що Україна виконала не всі умови для отримання третього траншу макрофінансової допомоги від Євросоюзу у розмірі €600 млн., все ж буде знайдений компромісний варіант і Україна отримає хоча б частину коштів.
Пані чесно зізнається, що «вони» готові й далі танцювати під ультиматуми тих, хто дає гроші, аби тільки було чим «годуватися»: «Ми і далі ведемо наші консультації з нашими партнерами. Дійсно, не всі вимоги до цього третього траншу макрофінансової допомоги були виконані Україною ... Ми розраховуємо, що наші аргументи будуть почуті і буде знайдений якийсь варіант, щоб ми отримали, хай не весь (транш), але хоча б частину».
До закінчення програми залишився один місяць (31 грудня 2017 року), а можливості продовжити період виконання умов для України не існує. «Часу у нас не так багато, оскільки рішення повинно було б бути прийнято найближчим часом», - додала віце-прем'єр.
Звісно чиновниця знайшла і відповідального – народні депутати, які не хочуть бездумно виконувати вказівки фінансових утримувачів. Вона нагадала, що пункти, які Україна не виконала, знаходяться у компетенції нардепів. Уряд «білий» і «пухнастий», а всілякі там «опозиціонери»: «какі» і «бякі»: «Є якісь речі, які не залежать ні від уряду, ні від президента, а їх рішення пролягає через парламент або через незалежні структури, які не підпорядковані ні президенту, ні уряду».
Що ж готові віддати ненажери «партнерам», аби тільки отримати гроші? Та хоч країну, але не власні статки.
Перший пункт невиконаних вимог (фактичне знищення природної захисної смуги на Західній Україні) – запасів лісу. Депутати повинні зняти заборону на експорт лісу-кругляка. Навіщо думати про безпеку власних громадян? Навіщо піднімати власну промисловість, коли на кону стоять «дурні» гроші?
Далій йде більш-менш розумна вимога (з точки зору здорового глузду «маленьких» громадян): запуск автоматичної перевірки е-декларацій. Як ви думаєте, чи погодяться на це чиновники? Ніколи! Для більшості з них це «смерть» після того, як стане відомо, що вони й тут беззаперечно брешуть, у т.ч. і «друзям» з ЄС.
Третє питання: закон про кредитні реєстри НБУ. «Ніколи у житті!». Хто відмовиться від того, аби тримати у таємниці хто й скільки грошей отримав, а головне під які кредитні ставки? Неофіційно відомо, що певне коло осіб отримають кредити під мінімальні відсотки: 0,05 – 0,07, тоді як громадянам пропонують під 25 – 35%.
Ще одна вимога «друзів»: перевірка інформації про кінцевих бенефіциарних власників компаній. Тут ще й «кінь ще не валявся». Таємниці відкривати ніхто не збирається, адже тоді доведеться розповідати: як немічна бабуся «напрацювала» статки у сотні мільйонів євро, а той хто користується розкішними автомобілями, літаками, яхтами і віллою на Лазурному узбережжі Франції (її онук) отримує субсидію, бідніший за церковну мишу і працює на скромні посаді заступника якогось там начальника главку. Я вже мовчу про «злиденне» життя Міністрів та народних депутатів...
Народний депутат України Єгор Соболєв щодо того, що ЄС може скасувати виділення €600 млн. через скандал навколо Національного агентства з питань запобігання корупції: «Будемо чесними, зараз ЄС може відмовити Україні в наданні допомоги в €600 млн. євро в тому числі через повністю провалені справи перевірки електронних декларацій. Я не покладаю відповідальність тільки на вас (НАПК), це спільна відповідальність всього керівництва держави включно з нами... У нас немає жодного топ-чиновника, який реально притягнутий до відповідальності за те, що або щось не дописав, або написав те, що він не може пояснити. Хоча у нас є сотні прикладів, коли суспільство викривало очевидні факти таких порушень».
Чого це чиновники стали хапатися за голову? А їх «приголомшила» заява глави представництва ЄС в Україні Хьюга Мінгареллі, який сказав, що Україна може втратити можливість отримати €600 млн., якщо не виконає вимоги: «...термін не може бути продовжений. І якщо через кілька днів Європейська комісія констатує, що ці вимоги не виконані – гроші будуть втрачені для України». Думаю, що саме так і буде. Приймати «неправильні» по відношенню до себе рішення «вони» не будуть.
Втім, це не єдина проблема, є й більш суттєва.
Вже не перший рік нам помпезно розповідають, що «наші друзі» чи не кожного дня пропонують Україні підтримку: економічну, військову, політичну.
Щодо політичної, то після кількох законів і заяв «політиканів» задається у нас «друзів» більше не залишилося (крім тих, кому за це платимо). Більш детально тему розкрито у матеріалі «Бюджет країни наповнюють «заробітчани».
Про військову допомогу, яку нам «надає» США вже оголошували кілька разів (і де вона). Хоча тут є питання: навіщо нам летальна зброя масового ураження, якщо ми за мирне врегулювання питання на Донбасі? Якщо ми з дня на день чекаємо там «блакитні шоломи», що фактично повинно означати, що всі бойові дії так й не оголошеної війни в Україні будуть припинені? Куди будемо дівати зброю? Навіщо вона нам? Може для того аби заявити, що її знищено «нищівним вогнем агресора» і списати? Так списують все, що неможна перевірити. Що це: груда металобрухту чи ракетна установка, яку успішно продано «зацікавленим» особам? Ну, це так, думки у голос... Взагалі-то ми про те, що наші «партнери та друзі» на заході чим далі тим більше «люблять» нас...
Березень, 2017
31 березня 2017 року Європейська народна партія (ЄНП) схвалила Резолюцію про розробку так званого «Плану Маршалла» для України, який розрахований на 10 років, і у середньостроковій перспективі (2018 – 2020 роки) передбачає виділення по $5 млрд. на рік. Кошти повинні йти на інфраструктурні проекти, напрямки енергоефективності, цифрової економіки. Конференцію донорів для фінансування проекту планують провести у лютому-березні 2018 року.
А пропагандистська машина починає активно говорити, що європарламентарі підтримують створення так званої моделі «Східне партнерство +» для країн, які досягли істотного прогресу в проведенні реформ, спрямованих на зближення з ЄС, з метою створення можливостей у приєднанні до митного та енергетичного союзів, Шенгенської зони, скасування тарифів за роумінг, залучення до спільної політики безпеки та оборони ЄС.
Нам розповідають, що йдеться про створення трастового фонду для України (на ділі ще й для Грузії та Молдови), який повинен забезпечувати приватні й державні інвестиції у соціально-економічну інфраструктуру.
Насправді мова йшла про проект Євросоюзу «Східне партнерство», який має працювати на загальну мету – розвиток інтеграційних зв'язків ЄС з шістьма країнами колишнього СРСР: Україною, Молдовою, Грузією, Азербайджаном, Вірменією і Білоруссю. Саме на темах «Східне партнерство», «План Маршала» стають стрижнем пропагандистської кампанії.
Квітень
Порошенко: «Сьогодні ЄС зробив другий транш у розмірі €600 млн. Україні в рамках своєї макрофінансової допомоги для стабілізації і реформування економіки України». «Святково!», «Урочисто!», «Помпезно!». Але без акценту на головному: загальна макроекономічна допомога, яку ЄС надає Україні з 2014 року, досягає €2,81 млрд. Про наступні €600 млн. сказано вище. Та навіть без них сума вражає. Панове, які біля «корита», а на що ви ці гроші витратили, якщо ситуація в країні тільки погіршується? Хто зжирає те, що дають для всіх? Пики там ще ні у кого не луснули? Кишки від гострого «не проходу» євро ще не позакручувалися?
Травень
Міністр закордонних справ України Павло Клімкін радісно переконує: Президент візьме участь у саміті «Східного партнерства» (Україна, Грузія, Білорусь, Вірменія, Азербайджан, Молдова), який пройде в Брюсселі 24 листопада: «Безвізовий режим призведе до нового рівня контактів. У нас є можливість дати додатковий поштовх цим контактам в рамках «Східного партнерства».
Тема «безвізу» була фактично «відіграна», у пропагандистську «топку» слід було вкидати щось нове. Взялися за саміт – він мав створювати чергову ілюзію руху вперед.
Липень
Президент заявив, що Україна, Грузія і Молдова спільно з європейськими партнерами починають роботу з формування наступного етапу порядку денного програми ЄС «Східне партнерство».
Серпень
Триває будівництво «Нью-Васюків», пересічних громадян «б'ють» цифрами.
«План Маршалла» для України передбачає, як мінімум €5 млрд. щорічно для підтримки реформ!», - віце-прем'єр – міністр економічного розвитку і торгівлі Степан Кубів, який бадьоро доповідає, що проект допомоги Україні активно обговорюється у ключових міжнародних інститутах, щоб забезпечити формування «групи друзів» України і його підтримки. Кубів не соромлячись розвішує словесні тенета: «Новий європейський план для України (т.зв. «План Маршалла»)... Ця ініціатива Литовського Сеймасу передбачає економічну, політичну і фінансову допомогу для України в контексті євроінтеграції. Йдеться про, як мінімум, €5 млрд. щорічної підтримки реформ, спрямованих на економічне зростання і розвиток. Зараз проект активно обговорюється в ключових міжнародних інститутах, щоб забезпечити формування «групи друзів» України і потрібної підтримки плану для його втілення».
Серпень
До справи підключається Володимир Гройсман, який заявляє, що «План Маршалла» є фундаментальним підходом до подолання проблем України: «Я хотів би наголосити на важливості ініціативи, яка вийшла з вашого парламенту: мова йде про новий «план Маршалла» для України. Ми вважаємо, що це дуже фундаментальний підхід, дуже вірний, який може бути дуже успішним для подолання тих проблем, які ми маємо в Україні та відновлення всіх сфер життя нашої країни».
Серпень
Глава Представництва України при ЄС Микола Точицький переконує: проект представлений у європейських інститутах і буде вивчений Європейською комісією.
Українські ЗМІ розповсюдили оптимістичну заяву Спікер Сеймаса Литви Віктораса Пранцкетінса, який повідомив, що ідея знаходить підтримку як на політичному рівні так і на рівні фінансування. Він наголошує, що Вільнюс був і залишається адвокатом України в Євросоюзі і НАТО в контексті, насамперед, протидії військової агресії Росії: «Але сьогодні на порядку денному ще й економічний успіх України. Саме тому і народилися ідея «Плану Маршалла», яку ми озвучили і визначили в Європі і США».
Прем'єр-міністр України переконливо звітує: «Ми проводимо масштабні внутрішні реформи, і ми вдячні Литві за постійну підтримку. А ваша ініціатива «Плану Маршалла» дозволить прискорити модернізацію України, що активно почалася. Це дуже правильний крок. І з нашого боку ми готові забезпечити повну прозорість всіх процесів».
Для кого були ці слова: для Європи чи пересічних українців? Кого намагалися надурити ще більше?
Вересень
Відправною точкою для реалізації «Плану Маршалла» для України стане саміт «Східного партнерства», - заявляє екс-прем'єр-міністр Литви Андрюс Кубілюс: «Ми концентруємо свою увагу на трьох напрямках. По-перше, це малий і середній бізнес, по-друге – це інфраструктурні проекти, по-третє – регіональні проекти». І наголошує, що слід створити єдину фінансова установу, яка контролювала б витрати на цей проект, на кшталт німецького банку розвитку KfW (заснований у 1948 році як складова частина «Плану Маршалла»). «Щось подібне потрібно створити і в Україні, щоб, по-перше, можна було довіряти цій фінансовій установі – що вона є незалежною і ніякі олігархи не розкрадуть гроші. По-друге, що вона відповідальна за ці проекти. Тоді донори будуть переконані, що не можна давати кошти на такі проекти».
Чим викликана пересторога? За словами Кубілюса, тим, що допомогу Заходу для України, яка надходить вже зараз, прості люди не бачать: «Є різні засоби по лінії ЄБРР, ЄІБ, але немає єдиної системи, щоб показати, що це саме допомога із Заходу. А саме зараз дуже важливо показувати простим українцям, що західне співтовариство підтримує їх».
Кубілюс так само відправною точкою реалізації «Плану» називає саміт «Східного партнерства», де одним із пунктів кінцевої резолюції має бути згадка про нього: «Ми вже бачили початкові пропозиції щодо формулювань цього пункту і нас це влаштовує. Там вказується, що саміт повинен дати мандат Єврокомісії та ЄІБ на підготовку вже більш предметного документу. Сподіваємося, що на рівні саміту будуть чіткі заяви про «план Маршалла».
Степан Кубів (до саміту три місяці): «Ми погодили пріоритети діяльності, які лягають в площину інфраструктурних проектів, енергоефективності, цифрової економіки через призму малого бізнесу».
Андрюс Кубілюс у свою чергу зазначає, що за умови отримання Україною щорічних інвестицій в сумі $5 млрд. зростання її економіки складе 6 – 8% ВВП.
Листопад
До саміту – 3дні. Президент України Петро Порошенко: «Післязавтра вирушаю на саміт «Східного партнерства», щоб визначити нові проміжні цілі і рубежі на європейському шляху. Але кінцеву ж мету ми з вами, дорогі друзі, вже знаємо – повноправне членство в найпрестижнішому союзі миру, остаточне повернення до європейського дому».
Помните старый анекдот:
- Опять хочу в Париж...
- Вы там уже были?
- Нет, я туда уже хотел...
До саміту 2 дні. Міністр закордонних справ України Павло Клімкін знову заводить мову про €50 млрд. прямих інвестицій в українську економіку: «Уже є певні пріоритети – це інфраструктура: національна, локальна; розвиток високих технологій, стартапів. Ми ж не можемо жити просто на сільському господарстві».
Того ж дня. Кума Президента – Ірина Луценко, вона ж представник президента у Верховній Раді України, вона ж народний депутат, вона ж член фракції «Блок Петра Порошенко» оптимістична як ніколи: «Саміт Східного партнерства зробить перший крок до так званого «Плану Маршалла» – економічної та матеріальної підтримки з боку європейських партнерів: «Ми знаємо, що європейці стоять на позиції реформи в Україні в обмін на інвестиційні проекти. Це не буде повноцінний план Маршалла, введений після Другої світової війни, але це буде серйозна підтримка наших партнерів – економічна і матеріальна – щоб ми і далі проводили реформи».
І припустила, що Україні, Молдові та Грузії, можливо, будуть запропоновані додаткові механізми. Чи випадково, начебто між іншим, звучать такі слова? Ні. Адже керівникам країни чудово відомо, що саміт нічого вирішувати не буде.
За день до почату саміту ЗМІ таки оприлюднили те, про що в Європі говорили вже кілька місяців: ЄС на саміті «Східного партнерства» не буде піднімати тему «Плану Маршалла» для України, а запропонує Україні доступ до Європейського зовнішнього інвестиційного плану – не більше. «Європейський план зовнішніх інвестицій є ключовим новим інструментом, вигідним для країн Східного партнерства», - сказав один з чиновників ЄС журналістам в Брюсселі, і уточнив, що Україна може підняти питання, в тому числі й про «план Маршалла», якщо захоче: «Мета будь-якого саміту такого роду в тому, що кожен партнер може піднімати ті питання, які йому важливі. У нас немає обмежень ... Якщо представники України захочуть підняти це питання, ми будемо раді вислухати». Крапка. Завіса...
Саміт пройшов. Де святкові реляції? Де хлопавки? Де салют? Тиша. Про «план», який начебто повинні були затвердити вже у грудні цього року, так само як і про 50 млрд. слід забути... А так хотілося... А так сподівалося... А вже й нові офшори відкрили. Все готово! А грошей не дають... Які вони «редиски» ці недобрі дядьки з ЄС. Наші вже поділили: куди, кому, скільки! А вони не дають... Як так можна? Як тут не засмутитися...
Чим тепер «займати» увагу маленьких українців? До виборів часу все менше, а хвалитися немає чим...
Сергій ОСОЛОДКІН