Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Херсонців заклали на смерть?

Херсонців заклали на смерть?
Чого вже тільки не сталося в Україні за останні 3 – 4 роки, здавалося «пройшли» усе: і там у нас погано, і тут не якісно, і грошей немає, і податками обклали.

Що дивитися, слухати і читати вирішили без нас.

Нарешті взялися за життя. В Україні «медична реформа».

По місту повзуть чутки, що «закривають» «швидку», а у разі потреби доведеться викликати платну.

Спішу порадувати: про «закриття» мова не йде, а от про суттєву реорганізацію і скорочення чисельності карет «швидкої», розмови ведуть. Місцеві органи влади тут ні до чого.

Ідею «зняти» з карет «Швидкої» лікарів і фельдшерів, замінивши їх на «парамедиків» (людей без вищої спеціальної освіти) і скоротити загальну кількості бригад – озвучено. Пані Уляна Супрун, як є в.о. Міністра охорони здоров'я таку ідею не тільки висловила, але й активно просуває її у життя.

Нагадаю, пані Супрун запросили на роботу в Україну з закордону для того, аби вона впровадила медичні «реформи». Чи є у пані відповідна освіта? Чи має фах і досвід? Однозначної відповіді немає. Українські фахівці з цього приводу ведуть гарячі дискусії з того моменту, як вона «урочисто» посіла владне крісло.

Про некомпетентність Супрун ходять легенди. Ті, хто не сприймають її як фахівця заявляють, що вона навіть віддалено не уявляє яка система існує в Україні, як нею керувати, а не те що реорганізовувати.

Відверто кажучи Міністру не зовсім обов'язково буди практикуючим лікарем і кожного дня сидіти на прийомі, а по вихідних брати чергування у лікарні. Міністр це в першу чергу адміністратор, який для того, аби «організовувати» повинен мати досвід, бодай трохи попрацювати всередині системи аби розуміти, що й як там відбувається.

Як можна набути досвід? Пройти шлях від сільського лікаря до керівника бодай районного управління охорони здоров'я, а краще обласного департаменту. Тільки так можна набути досвід і практику.

Що ж пані Супрун? Приїхала звідкись. Не знаючи системи кинулася «наводити лад» на власний розсуд... Лікарі не з машинками дитячими граються – людські життя в руках тримають.

Як свідчать експерти, за час перебування при посаді пані Супрун так і не запропонувала нічого такого, що б реально вплинуло на якісну реорганізацію системи, на її поліпшення, вдосконалення і покращення.

Чим займалася в.о. Міністра коли працювала за межами України? Які її здобутки як організатора? Що вона «збудувала», які практичні результати? Хто знає? Все, що вона запропонувала в Україні, майже неприйнятне.

В усякому разі у тому форматі соціально-суспільного і економічного життя, який є зараз. Для того аби вони запрацювали треба перебудувати державу.

Пропозиція створення «госпітальних округів» хоч і прийнята на державному рівні, і втілюється у життя, але так і не знайшла абсолютної підтримки серед лікарів і керівників галузі, хоча їх і змушують запроваджувати її у життя.

Пропозиції Супрун зводяться до того, що слід скорочувати, реорганізовувати, зменшувати витрати. Підхід комерційний. За «грошима» вона не бачить людей. В першу чергу: економія, собівартість, скорочення штату, укрупнення, перекладання витрат на пацієнтів і місцеві бюджети.

Здається, що статтю Конституції про безоплатну медицину пані Супрун в очі не бачила. Там де вона працювала раніше, такого поняття не існувало. З точки зору Гройсмана, який взявся «економити» – Супрун «хороша дівчинка». А з точки зору громадян?

Закрити у селах амбулаторії і фельдшерсько-акушерські пункти у разі їх нерентабельності. Чи може бути медицина рентабельною? Так. У якому випадку? Коли хтось платить. Хто? Або держава, або місцевий бюджет, або людина.

Раніше медицину утримувала держава, це був її обов'язок. Коли влада докерувалася до того, що грошей ні нащо не вистачає, взялися за «осучаснення». Як зробити ФАП рентабельним, якщо він обслуговує 40 – 50 мешканців маленького села?

Уряд і Супрун бачать тільки один шлях – закрити. В перспективі утворення системи доставки хворого до амбулаторії чи ФАПу, які б працювали на кілька сіл. Так, з точки зору економії логічно: навіщо утримувати штат у селі, якщо можна доставляти хворого у районний центр, або у «опорний» ФАП, який обслуговує кілька сіл навколо? Там хворому нададуть допомогу.

«Реорганізацію» виправдовують тим, що так буде збережено гроші, а допомога буде більш якісною. В ідеалі, так. А у реальному житті? Як дістатися до ФАПу? Хто повезе бабусю аби їй виміряли тиск і зробили укол? «Швидка»? Можливо.

А скільки її доведеться чекати? Скільки вона буде їхати у те село? Ми є не у Америці, де якісними шляхами поєднані між собою навіть віддалені будиночки, між якими 10 – 15 км. Від такого будиночку до ФАПу їхати 10 – 15 хвили, хоча це й 30 – 40 км. Скільки їхати у нас? Можна годину, а можна й дві, особливо там де замість шляхів «напрямки».

Добре, хворого доставили, а хто повезе його назад у село? І, потім, сам доїзд «швидкої» на який відведено 20 хвилин за нормативами у сільській місцевості це утопія. Чи пробувала пані Супрун бодай раз проїхатися шляхами Херсонської області?

Точно ні, бо не була (а може навіть і не знає, що така область існує), а якби приїхала, то була б дуже здивована, що для того, аби здолати відстань у 3 – 5 кілометрів від одного села до іншого, іноді треба витратити годину. Про які 20 хвилин йде мова?

А якщо до районного центру 40, а то й 50 км? Дорога забере годину-дві. Про яку «ургентість» (оперативність, швидкість) йде мова? Хіба що трупи перевозити. Для того аби запроваджувати такі «зміни» треба спочатку шляхи побудувати, а вже потім утворювати «округи» і запроваджувати «передовий» досвід американських колег і закривати амбулаторії та ФАП.

Це шляхами Європи і Америки відстань у 50 км можна подолати за 10 – 15 хвили (у разі потреби й швидше). Це у них у разі потреби, аби врятувати життя тварини вилітає гелікоптер з реанімаційною бригадою. А у нас? Таке поняття як «санавіація» забули років 25 тому.

Останнім «шедевром» від пані Супрун стала пропозиція рентабельності «швидкої». Вона запропонувала зняти з карет лікарів і фельдшерів, а посадити на них «парамедиків». Фактично це санітари (з відповідними курсами), які мають приїхати на виклик – взяти хворого і відвезти його у лікарню. Якщо зараз завдання «швидкої» доставити якомога швидше лікаря до хворого, то «реформована» «швидка» повинна доставити хворого до лікаря.

Начебто розумно: приїхали – «завантажили» – поїхали. Суттєва економія – не треба платити лікарю за кваліфікований труд. У Америці проходить! Чому б не запровадити в Україні?

Та, чи виправданий такий варіант навіть з економічної точки зору? Чи всіх хворих треба відправляти у лікарню? Чи є в Україні куди їх відправляти? Чи розбудована у нас система спеціалізованих лікарень («лікарні швидкої допомоги») де хворому нададуть комплекс спеціалізованих послуг, від офтальмолога до проктолога?

Зараз в Україні таких лікарень одиниці. Наприклад у Херсоні, це може бути хіба що обласна лікарня, але навіть вона нездатна приймати всіх хворих у режимі ургентного чергування (не всі відділення мають чергового лікаря у вечірній та нічний час).

А що сам Херсон? Хворого з нирковою колькою повезуть у лікарню Лучанського; з проблемами ока у лікарню Тропіних, а з інсультом у лікарню ім. Карабелеша тощо.

Зараз лікар «швидкої» на місці ставить діагноз, надає допомогу, і у разі необхідності приймає рішення про госпіталізацію у відповідне відділення. З одними й тими ж симптомами хворого у якого «болить живіт» можна везти до хірургів, гастроентерологів, нефрологів, гінекологів. Куди його повезе «парамедик»? Буде «катати» по всьому місту?

Не секрет, і про це знають лікарі стаціонарів, що іноді навіть кваліфіковані лікарі «швидкої» з шаленим стажем роботи і великим досвідом не завжди на місці можуть поставити правильний діагноз. Іноді у супровідній картці стоїть 2, а то й три 3 діагнози під питанням, які виключають один одний. Який діагноз буде ставити людина без лікарської освіти?

Лікарі у шоці від пропозиції Міністра. У приватних розмовах вони говорять, що таке рішення, якщо воно буде втілене у життя, це пряма загроза життю десятків, а той сотень людей. Зміни можливо дадуть «економію», але призведуть до того, що люди будь помирати так і не потрапив у лікарню. Для того аби вижити будуть змушені викликати приватну «швидку» (сьогодні виклик коштує від 800 до 1200 грн.).

Говорять, що у Херсоні буде створено лікарню «швидкої допомоги». А що буде у районних центрах? В одному з районів області вже кілька років немає анестезіолога! Там не проводять складні оперативні втручання – немає кому дати наркоз, а місцеве обезболювання показано далеко не при кожній операції!

Перш ніж прибирати лікарів з швидких, треба щонайменше утворити ЛШМД де під одним дахом будуть зібрані всі вузькі фахівці, які чергуватимуть цілодобово. Реально це? Так? Давайте створимо...

А для того аби «швидка» запрацювала на «повну» треба аби кожна карета мала відповідний комплект обладнання: кардіографи, дефібрилятори, кисень тощо. А тут виникає інше питання – хто буде «читати» кардіограми? Це може зробити тільки лікар-кардіолог!

Хто буде ставити хворому центральний венозний катетер? Це маніпуляція яку виконують виключно лікарі! Хто застосовуватиме дефібрилятор? Цю маніпуляцію призначає і виконує лікар! Де ж їх взяти? Чекати поки «швидка» по колдобинах доїде до лікарні? Дешевше одразу до батюшки – відспівувати.

Пані Супрун збирала цього року нараду на якій «обговорювали» реформу екстреної медицини з головними лікарями «швидкої» з усіх регіонів України. Яким було її здивування коли вона дізналася, що всі «головні» мають не просто фахову освіту і досвід роботи у десятки років, а є лікарями вищої категорії і за профілем здебільшого кардіологи, анестезіологи-реаніматологи або невропатологи.

Розмови так і не вийшло. Показав два слайди і сказав, що вона «вводить» парамедиків, а лікарі «зайві» пані Супрун, з гордо піднятою головою, пішла, заявив, що буде скорочувати не тільки чисельність самої медичні бригади (зараз у більшості машин по три-чотири людини: лікар, фельдшер, санітар (не завжди) і водій, а «парамедиків» буде тільки двоє – фельдшера і санінструктор – він же водій), а й їх кількість.

Фахівці свідчать те, що пропонує Супрун це не панацея, це не єдиний варіант. Європа працює за змішаною системою. Крім «парамедиків» є й спеціалізовані лікарські бригади: кардіологи, психіатри, дитяча реанімація. Як можна запроваджувати те, що не працюватиме? Як можна не враховувати реалії: відсутність повноцінного фінансування, погані дороги, низьку кваліфікацію (в першу чергу в районах).

Коли пацієнти помиратимуть, що будуть говорити: «Вибачте, на цей раз не вийшло»? Відомо, що таку ж «реформу» свого часу запровадили у Грузії. Протрималася вона до того моменту, поки на руках некомпетентних «лікарів» помер родич одного високопоставленого чиновника. «Реформу» згорнули.

Функціонери від системи почали «реформи» з того, що у Києві вже відмовилися від кардіологічних бригад, і це тоді коли за даними ВООЗ Україна має найвищу смертність від серцево-судинних захворювань – 64%. Куди людині з інфарктом? У район найближчого цвинтаря?

У перспективі ще більше новацій – «лікування» по телефону! Те, що завжди було абсурдом. Будь який кваліфікований лікар, навіть найближчому другу, не ставить «діагноз» по телефону, а от у МОЗ вирішили організовувати call-центри. Ви телефонуєте – вам дають пораду.

Уявіть діалог:
- У мене запаморочення.
- Прийміть «Спазмолгон», лягайте у ліжко. Якщо не пройде, викличте «швидку», щоб поміряти тиск.

Поки ви це виконуєте у вас розвивається інсульт, який може діагностувати тільки лікар і який потребує негайної госпіталізації. Ефективне лікування в умовах стаціонару в перші 8 – 12 годин, а ви вечеряєте «Спазмалгоном».

Ось що думає про діяльність пані Супрун народний депутат України Віктор Мусій: «Уляна Супрун зрадила українські інтереси! Угоди з трьома міжнародними організаціями, які потрапили до моїх рук і які підписані Супрун, доводять наявність у МОЗі корупції, яка вже вийшла на міжнародний рівень. Тільки заслані персони, які ненавидять Україну і українців, могли укласти вкрай невигідні для нас договори.

За цими угодами міжнародні організації не несуть за поставки жодної відповідальності, можуть поставити в Україну ліки з будь-яким терміном придатності, порушити терміни поставок. Що фактично і відбувається зараз – мільярди виведені з країни, в лікарнях або немає ліків, або вони протерміновані, чи стануть непридатними через місяць. І їх ніхто не замінює.

Ми заплатили за медикаменти, за посередництво, за доставку, а тепер ще заплатимо за утилізацію того, що мало зайти як гуманітарна допомога. На кого працює в.о. міністра? ГПУ давно пора притягти Уляну Супрун до відповідальності разом з її поплічниками» (першоджерело тут).

Три тижні тому профільний Парламентський комітет дав рекомендації звільнити Супрун з займаної посади. Прем'єр та Президент не поспішають... Минулого тижня Комітет провів розширену нараду на якій обговорювали «реформи» від Супрун, які відмовився вносити на розгляд депутатів. На початку червня за ініціативи депутатів-медиків, у Києві, зберуть понад 1000 фахівців від медицини які збираються сказати рішуче «ні» діям Супрун.

Хто переможе на цей раз? Що буде головним: життя пересічних людей, чи гроші у кишенях людей від влади?

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон