Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Чи є у херсонців шанс отримати готівку від Кабміну?

Влада обіцяє роздавати гроші тим, хто спромігся зекономити її жалюгідні подачки, які вона називає «субсидія».Чи є шанс? Як говорив один кіногерой: «Шанс є у кожного, але не кожен може ним скористатися».

Відповідно до Постанови КМУ № 300, від 28 квітня 2017 року, ті, хто заощадили субсидій на газ і електроенергію, можуть розраховувати на грошову компенсацію. Для цього слід у період з 1 липня по 1 вересня, написати заяву до Управління соціального захисту. Уряд обіцяє монетизувати зекономлене.

Прем'єр Володимир Гройсман заявив: «Зараз ми приймаємо одне з перших рішень по монетизації. За нашими розрахунками, приблизно 1,5 млн. українських сімей, які змогли забезпечити економію газу й електроенергії для тепла, отримають найближчим часом до 700 грн готівкою для своїх сімей».

Як дізнатися чи заощадили ви? Уряд пропонує «відстежувати» процес через платіжки, або шляхом звернення до постачальників газу і електроенергії.

Скільки можна отримати? Гройсман говорить 700 грн., але, це не означає, що кожна людина отримає стільки. Комусь перепаде 1 – 2 грн, комусь 20 – 30 копійок, а хтось, можливо, отримає й всі 700 (сподіватися, що таких буде багато годі). Гройсман сказав до 1,5 мільйони сімей, а субсидії отримує кілька десятків.

Коли дадуть гроші? Як заявив віце-прем'єр-міністр України Павло Розенко, перші виплати розпочнуться до вересня: «Це буде зроблено в наступному порядку. Всі підприємства, які надають послуги, повинні до 1 червня, як ми це робимо щороку, подати списки в управління соціального захисту населення, де будуть зафіксовані домогосподарства, в яких сталася ця економія.

Органи соціального захисту разом з відповідними підприємствами повинні проаналізувати цей список і цей список стане основою для нарахування людям відповідних компенсацій. На сьогодні було прийнято рішення, що компенсація буде нарахована в грошовій формі, тобто це абсолютно «живі» кошти, які будуть перераховані людям або на їх банківські рахунки, або через відповідні відділення «Укрпошти», так, як виплачуються всі види соціальної допомоги».

Як часто платитимуть? Один раз. По завершенні сезону. Виплата – це сума заощадженого у продовж всього періоду, а не за кожен місяць, як хтось розраховує. Проект експериментальний. В Уряді кажуть: буде успішним – поширимо, ні – згорнемо.

Звідки взялася монетизація? Питання з'явилося не просто неба, це не жест доброї волі, як говорить Гройсман, «монетизація» це одна з вимог МВФ, яка повинні завершити до осені. Якщо ні? «Зависне» «фінансування». Про «добру волю» не йдеться.

Це підтвердив й Президент Петро Порошенко, який наприкінці квітня заявив, що на вимогу МВФ субсидії в Україні будуть монетизовані.

Україна взяла на себе додаткові зобов'язання і пообіцяла, що до кінця літа «монетизує» «житлові субсидії» і пільги. Навіщо? На думку МВФ це призведе до того, що приватні газові трейдери зможуть успішно конкурувати з НАК «Нафтогаз України» у питанні постачання газу населенню.

У МВФ не знають, що конкуренція можлива тільки у тому випадку, якщо побудувати окремі газогони, адже в Україні централізовані системи. Подавати газ, воду, електрику у кожен будинок, а тим більше квартиру індивідуально неможливо. Споживачу можна поставляти газовий балон, а їх використання у багатоповерхівках заборонена.

Народ дурять об'єднуючи різні поняття: «компенсація зекономлених засобів» і «монетизація» субсидій і пільг. Гройсман і Розенко ведуть мову про часткову готівкову компенсацію того, що окремим громадянам вдалося заощадити у минулому опалювальному періоді.

А МВФ вимагає – завершити до осені монетизацію субсидій і пільг і видавати обігові кошти кожного місяця і повному об'ємі. Це прописано у Меморандумі як «монетизація житлових субсидії і пільг».

Вже до кінця серпня Україна зобов'язалася переглянути всю систему комунальних субсидій домогосподарствам для того, щоб «...прийти к полной персонализации и адресности; ввести корректировки социальных норм в непиковые месяцы в течение отопительного сезона; применить тариф на распределение газа и отопления на основе мощности, который позволит перенести некоторую часть стоимости на летние месяцы».

Частина змін, про які йдеться вже вступили в силу з 1 травня. Вважається, що обмеження дадуть можливість економити, а засоби спрямовані на субсидії будуть обмежені тими 47 млрд. гривень, які закладено у бюджет.

Нагадаю: починаючи з 1 травня, Уряд обмежив норму споживання соціального газу і електроенергії, які використовуються для опалення. В рамках Меморандуму до 1 вересня Україна повинна прийняти ще одну постанову КМУ, яка буде пов'язана з монетизацією «допомоги в рамках субсидій на оплату житлово-комунальних послуг на рівні компаній».

В цей же період будуть скасовані схеми так званої розстрочки, що дуже болісно вдарить по гаманцях пересічних громадян, і у першу чергу пенсіонерів. «Розстрочка» це була єдина можливість платити за використані газ і електрику не тільки у зимові місяці, а й влітку. Відтепер споживачі будуть платити за фактом місяця.

Це, вважають економісти, істотно збільшить борги населення перед теплопостачальниками і ще більше погіршить їх фінансово становище. Частина з них залишиться без коштів, що призведе до стабільного нарощування боргу перед постачальниками газу, вугілля, мазуту тощо. Це – крах галузі.

Україні ж, виконуючи взяті зобов'язання, доведеться у 2018 році всю систему субсидій і пільг монетизувати і зробити адресною.

На що витрачатимуть гроші громадяни? Будуть направляти їх на оплату за послуг чи витрачатимуть на ліки і їжу, тоді як борги перед ЖКГ будуть рости? Мабуть передбачаючи такі ризики Міністр соціальної політики України Андрій Рева в одному з інтерв'ю відверто заявив, що незважаючи на те, що субсидії будуть монетизовані, але люди «живих» грошей все одно не побачать, на руки вони їх не отримають.

Чому МВФ наполягає на монетизації? Витрати непідкріплені прибутком хвилюють Фонд з точки зору чи зможе Україна гасити свій борг перед ним.

Фінансування пенсійного фонду і виплата субсидій це «нецільові» витрати бюджету, так розуміють таке використання коштів у МВФ. Там не розуміють як можна на це витрачати 51 млрд. грн.

Чим монетизація обернеться для народу? Слізьми. 700 грн від Гройсмана, які він обіцяє чи не кожній родині, до монетизації не мають ніякого відношення. Що ж це? Обман і дешева самореклама. Правильно це називається так: «Компенсація за енергоефективність», яку будуть отримувати тільки ті, хто витратив менше жебрацьких норм, які з 1 травня стали ще меншими.

Чи можна заощадити ще більше у рамках й так «зекономлених» соціальних норм? Так, якщо сидіти у холоді. Але, це згубно вплине не тільки на здоров'я але й на будівлю. Відсутність опалення це сирі приміщення, що є прямим шляхом як до застуд і туберкульозу, так і до руйнування самих будівель.

Є шанс отримати гроші? Думки експертів розділилися...

Одна частина запевняє: немає основних похідних позицій: невідомо хто й як формуватиме списки; як відбуватиметься нарахування; невідомо з чого платити – такого рядку в бюджеті немає; треба «знайти» 1 млрд. гривень; ВРУ повинна проголосувати зміни до бюджету.

Друга частина переконує: все можливо. Це продемонструє як працюватиме система і як реагуватиме народ. З точки зору реклами та створення позитивного іміджу Уряду (бодай у частини населення) на таке підуть, аби говорити, що Уряд піклується про народ.

Чи дадуть «живі» гроші? Я не випадково пригадав слова Реви, що гроші населення не отримає – немає гарантій, що вони понесуть їх у каси ЖКГ. КМУ в роздумах: яку схему обрати?

Є два варіанти. Перший – той, про який говорив Рева: гроші люди не побачать, їх буду перераховувати. Тут фахівці одностайні – у такому випадку підприємства «живих» грошей не побачать. Що буде? Взаємозаліки за рахунок прибутку «Нафтогазу». Звідки? «Штучно нарощені, за рахунок підвищення тарифів на комуналку», - пояснюють економісти.

При цьому слід знати – борги ростуть. За минулий сезон борг по субсидіях, які підприємства ЖКГ не отримали від Уряду сягнув «астрономічної» цифри – понад 27 млрд. грн. Чим «закривати»? Ніхто не знає. Грошей немає. Тому коли Уряд говорить, що у нього все під контролем це брехня, запакована у красиву обгортку. Борг за минулий сезон становить маже 70% суми закладеної на цей.

Другий варіант – перераховувати гроші людям на окремий рахунок, які вони понесуть постачальникам послуг. Така схема більш вигідна, ніж та, що діє зараз, вона дає можливість «заробляти» на державній допомозі. Хоча, економісти порахували, при таких низьких соціальних нормах навряд чи комусь вдасться заощаджувати.

І знову ризик нецільового використання грошей. Якщо тільки не буде введено заборону на зняття готівки, з правом використання її виключно на оплату рахунків ЖКГ. В такому випадку ми отримаємо варіацію на тему «безготівкова оплата з бюджету», тільки у значно ускладненому варіанті.

Хтось залишиться без квартири! Адже все не так просто, як здається: існує ряд перепон на шляху втілення райдужних обіцянок КМУ в життя.

По-перше, слід утворити єдину базу тих, хто буде отримувати кошти ще до того, як монетизація стартує. Для цього потрібні гроші. Кажуть – допоможуть міжнародні донори. Можливо. Друга проблема – час, якого обмаль. З огляду на бюрократичну систему і хронічне небажання чиновників хоч щось робити для людей... Можна припустити, що на це підуть місяці, роки...

По-друге, немає відповіді на ключове питання: хто буде у базі? Претендувати на субсидії може до 70% населення. Як їх визначити? Шляхом тотального 100% аудиту. Це дасть можливість з'ясувати хто скільки реально заробляє і хто має право на допомогу.

При системі взаємозаліків субсидії можна давати кожному, навіть не контролюючи реальність потреби. Зараз компенсації отримує більше 6 млн. осіб.

Інша справа – «живі» гроші. Бюджет «трісне» через місяць, - вважають експерти, і зазначають, що реальний аудит скоротить списки тих, хто буде отримувати субсидії від 45 до 60%. Там не буде тих, хто отримує гроші «у конвертах»; тих, чиї статки не відповідають дійсності: машина, мандри тощо. Залишаться лише незахищені – люди похилого віку, багатодітні сім'ї та ін.

По-третє, існує реальна небезпека того, що держава не стане стабільним і справним платником по зобов'язаннях по виплаті грошей. Згадаймо про ті борги які існують зараз, і зрозуміємо, що немає нічого, щоб вказувало на те, що кошти у бюджеті з'являться і держава буде стабільно віддавати їх громадянам.

Проблема, про яку мовчать. Зараз неплатником є держава і борги має вона. Інша справа людина. У той момент коли держава почне давати «живі» гроші, вона зніме з себе всі зобов'язання перед підприємствами які подають тепло – їх візьме на себе людина.

Якщо виникнуть борги, то вони будуть у конкретної особи, яка підписала Договір. Судитися комунальники будуть не з державою, а з фізичною особою. Кому ви будете доводити, що вам заборгувала держава? Судіться! Поки ви виграєте суд у держави, комунальники розорять вас. Суд зобов'яже вас виплачувати борги. Немає чим? Арешт на засоби. Немає? Арешт на рухоме й нерухоме майно, наприклад квартиру. Треба розуміти, що монетизація це системний процес у результаті якого держава свої борги автоматично перекладе на плечі населення.

Втім, якщо суд і арешт квартири це далека перспектива, то відключення газу, електрики, води це сьогодення. Відключити централізоване опалення ефемерно, а решту – реально. Після того, як сплатите заборгованість (якщо сплатите), то відновлення постачання за ваш рахунок – знову платіть. Пастка.

А як же конкуренція, про яку так піклується МВФ? Про неї слід забути. Адже і державні, і приватні газовидобувні підприємства все що видобувають направляють на оптовий ринок, а не по персональних трубах до кожного споживача, а саме на оптовому ринку встановлюється ціна. Ось вам і «конкуренція». Знову обман. Знову популізм.

Не слід забувати, що держава і монополісти які вже мають «квоти на видобуток газу» дуже серйозні люди і терпіти не можуть прозорості і конкуренції. Вірить у те, що на цей ринок дійсно прийдуть незалежні компанії, які будуть видобувати «конкурентний» газ і продавати його населенню за конкурентними цінами це утопія. У таке можуть повірити хіба що ідеалісти з планети Марс.

Якби тарифи дійсно були ринковими, якби з'явилася реальна конкуренція за кожного споживача, то все це мало б сенс, а так? Тарифи можуть впасти тільки в одному випадку: коли з'явиться прозорий ринок, коли буде конкуренція, а так вся історія з «монетизацією» це не більш ніж черговий обман злиденних і нужденних «маленьких українців».

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів