Що таке «державницька ідея»?
Хтось буде заперечувати? У когось є інші думки з цього приводу? Чи, може, нам не треба бути єдиними? Той, хто навіть спробує заговорити про те, що задурно об'єднати різних за політичними поглядами людей вкрай складно – тієї ж миті потрапить під шквал нищівного «лжепатріотичного» критиканства.
Я вважаю, що перед тим як ламати списи, слід спочатку зрозуміти (бодай для себе), що є «державницька ідея» по суті?
Фахівці з питань розбудови держави стверджують, що Україна у плані «єдиної ідеї» – має проблеми, що проблема у тому що Україна не має «об'єднавчої ідеї»! Захід і Схід, Південь і Північ – у кожного свої погляди, свої авторитети, свої пріоритети.
Ще 5 – 8 років тому, це не було так помітно, тоді як останні 3 – 4 роки це загострили. На заході України окремі політичні сили і громадські угрупування раптом чомусь вирішили, що вони «провідні», «головні», «ідейні» тощо.
При цьому ми знаємо, що частина саме західних областей України дуже хиткі щодо «єдності». Не раз звучали думки, що у разі можливості вони з-задоволенням повернуться під протекторат тих держав, від яких їх «відрізали» кілька десятиліть тому.
Там є цілі райони, які навіть не користуються українською мовою – не знають. Міжнаціональною мовою спілкування там є російська (як одна з міжнародних мов), яку вчили колись у школі.
Тож, на якій «національній» ідеї будемо «об'єднуватися»? На чому будуватимемо ідею? «Пригнічення» одних іншими? «Нерозуміння»? «Несприйняття»? Невже це головні ідеї, якими живуть українці?
Ні! Переконую вас. Керівництво держави напрацювало свої «державницькі ідеї», які об'єднують українців краще ніж цемент вищого ґатунку. Таких «ідей» декілька. Розглянемо окремі.
Чим не «об'єднуюча ідея» – загальна не писемність? Здається, саме з метою «об'єднання» людей на цій платформі вдень і уночі працюють у Міністерстві освіти і науки України.
Здається, що з українського народу взялися будувати дебілойдну націю, яка з часом повинна перейти під повний зовнішній контроль. Кожен рік МОН пропонує нові стандарти (не втіливши попередні), які стають все більш низькими.
Рівень освіти стає все нижчим. Чому? Хтось поставив завдання понизити освіченість українців до того рівня, якого вистачить для того, аби виконувати некваліфіковану роботу, отримувати мінімальну оплату і радіти, що хоч це є?
У МОН пропонують нову реформу – знову перехід на 12 річний цикл навчання. Програму почнуть втілювати у життя через кілька років. Поки не існує навіть підручників.
Я думаю, що з урахуванням терміну навчання, віку і акселерації учнів Програма повинна включати у себе побудову не просто школи, а комплексу, який повинен включати: гінекологічне і пологове відділення, ясла і садок.
Адже окремі школярки цілком можуть ще до закінчення школи (19 років) стати мамами. Свідоцтво «Про середню освіту» і «Про народження» – два в одному.
Чому будуть вчити? Міністр освіти і науки Лілія Гриневич переконує, що вже у початковій школі передбачені нововведення, серед яких «інтеграція», «прогулянки», «відмова від підручників».
Пані міністерша наголосила – існує три основних складових процесу навчання. «Перший – зміст», і запевнила: «зміст повинен бути переглянутий». З розлогого пояснення витікає – зміст буде спрощений. Дитині будуть давати не конкретні знання, а розповідатимуть як шукати інформацію і як її критично переосмислювати(?). Цікаво, чи багато знайдеться 6 – 7 річних дітей, які зможуть критично оцінити ситуацію і дати їй оцінку?
«Друга складова – підготовка вчителя». Вчитель перестане навчати, він стане модератором процесу пошуку джерел знань. Вчитель не буде пояснювати Закон Ома, а розповідатиме можна знайти відповідь на це питання.
«Третя складова – освітнє середовище». У портфелі дитини більше не буде підручників, там буде планшет(?).
Саме тут логічно перейти до другої тези загальноукраїнської «об'єднуючої ідеї» – зубожіння. За статистичними даними на межі бідності проживає понад 60% українців. Українці ж вважають, що при нинішній владі за межею бідності проживає понад 90%.
Наприклад – люди не мають грошей для того аби лікуватися. 50% тих, хто потребує лікування – не може це собі дозволити. Відповідно до результатів дослідження проекту «(Без)коштовна медицина», який втілювали Агентство США з міжнародного розвитку (USAID) та благодійний фонд «Пацієнти України»: «...кожен другий пацієнт в Україні відмовляється від лікування або відкладає його через брак грошей».
Дослідження виявили, ще одну «об'єднуючу ідею» – 100% опитаних хворих – платили за ліки самі. З цього приводу цікава позиція у Міністерстві охорони здоров'я (МОЗ). Там не заперечують, що люди платять. Там констатують – так не повинно бути; нагадують – Конституція захищає право на охорону здоров'я; наголошують – потрібні реформи.
Безкоштовна медицина в Україні – міф! По факту ми платимо двічі: спочатку – податки, вдруге – коли приходимо до лікаря. Який наслідок? Половина з тих, хто потребує лікування не ходить у лікарні взагалі, дві третини – займаються самолікуванням.
І це тоді, як «реформа» передбачає, що без відвідування лікаря хворий не зможе самостійно купити навіть «Аспірин». Люди скорочують перелік необхідних ліків – грошей на все не вистачає; замінюють один препарат іншим; купують ліки ефективність яких не доведена.
Часто хворим продають ліки, які закуплені за рахунок бюджету (ми про це розповідали «Кілька херсонських лікарів можуть опинитися за ґратами»). У відповідь на запитання чи не соромно, медики говорять: «Ні, а за рахунок чого нам жити, якщо держава відібрала все»?
«Ми хочемо допомогти пацієнтам, щоб вони лікувалися, і – дуже важливо – щоб вони не хворіли і не потребували лікування», - доволі цинічно коментує ситуацію керівниця МОЗ Уляна Супрун.
«Хочемо» і «Можемо», це різні речі. Можливо пані, яка не так давно була громадянкою США, це не зрозуміти.
А от ще одна «державницька ідея» від пані Супрун: припинити існування такого напрямку як «Швидка допомога», у тому розумінні до якого ми всі звикли – допомога хворому на місці.
Пані міністерка наполягає на тому, що у складі бригади швидкої повинен працювати не лікар і фельдшер, а «парамедик» (санітар, який володіє мінімальними медичними знаннями, після проходження 3 – 4 місячних курсів). Його завдання – завантажити хворого у автомобіль і доставити у лікарню.
На користь своєї ідеї пані Супрун наводить статистику США, де «парамедик» витрачає на обслуговування виклику в 3 рази менше часу, ніж лікар в Україні. Правильно! Навіщо думати? Навіщо вчитися 6 років в інституті і 3 роки у інтернатурі? Приїхав – завантажив – поїхав! Як вам така «об'єднавча ідея». Дуже сильна! Всі перед Богом – рівні! Захоче Він – Ви виживете! А ні – на зустріч з Апостолом Петром!
Дієвою «об'єднавчою ідеєю» стають – борги! Ми винні – державі, приватним структурам, держава – нам. Наприклад «... борг держави по пільгах і субсидіях тільки по місту Херсону за опалювальний сезон, що закінчився складає 92 мільйони гривень», - перший заступник міського голови Херсона Ігор Козаков.
На щастя ми тут не одинокі, така історія по всій державі. Це повинно нас заспокоїти, адже ми «об'єднані». Нам недоплачують. Здавалося б, яке відношення ми маємо до боргів держави? Найпряміше.
Коли у підприємства немає грошей – воно не розвивається, не модернізується, не оновлюється, а, от же, ми не отримуємо якісні послуги за які нам нараховують кошти, які ми змушені платити. І тут ми платимо двічі: по факту тарифу, а потім за не отримані якісні послуги. Хто виграє? Звичайно ж «об'єднані» «об'єднавчою ідеєю» громадяни України.
У громадян які живуть на Сході і Півдні, на Заході і Півночі є ще одна «об'єднуюча ідея» – тарифи. Тут держава чітко дбає про те, що б ми були всі в однакових умовах, аби не скаржилися, що у когось є привілеї.
Минулого року Прем'єр Гройсман «об'єднав» нас ціною на послуги ЖКГ. Нагадаю, що з 1 липня 2016 року в Україні майже у два рази зросли тарифи на житлово-комунальні послуги – опалення і гарячу воду.
Чи сам Уряд дійшов до такої «ідеї»? Ні, у нього є «вчитель» – Міжнародний валютний фонд, який вимагав довести внутрішні ціни на газ до «ринкового рівня» і прив'язав це питання до виділення Києву кредиту.
У результаті з 1 травня минулого року влада скасувала пільговий тариф, який діяв під час опалювального сезону. Вже скоро рік як громадяни держави «об'єднані» правильним тарифом – 6 тисяч 879 гривень за 1 тис м3.
Сам по собі МВФ це ще одна «об'єднуюча ідея», який об'єднав українців – боргом перед зовнішніми кредиторам. Вже кілька років Уряди в Україні не працюють, не розвивають, не будують. У них інші завдання: взяти якомога більше боргів, які повертати буде не абстрактна «держава», а конкретні громадяни України – і ви, і я, і наші з вами діти, і навіть онуки, а може й правнукам залишаться.
За даними Мінфіну та представництва ЄС в Україні, об'єм наданої допомоги нашій державі МФО за роки незалежності складає – 44 млрд. доларів і понад 15,6 млрд. євро.
Недосконалість законодавства, корупція та відсутність політичної волі на проведення реформ – основні причини, які не дозволяли Україні ефективно використовувати кошти МФО. Результат – незавершені програми співпраці, низька вибірка коштів за чинними проектами.
Сьогодні на кожного українця припадає півтори тисячі доларів кредиту, і борг зростає. Проте, як запевнили експерти, відмовитися від запозичень найближчим часом не вдасться. Враховуючи, що в країні проживає 42,4 мільйона осіб, кожен українець винен приблизно 40 тисяч гривень.
Експерти переконують – бажаний рівень боргу повинен складати – не більше 60% від ВВП, тоді як борг України наближається до позначки 90%.
Є ще одна складова, яка нас «об'єднує» – зневага влади. А чим ще можна пояснити нову ідею Уряду, завдяки якій олігархи знову залізти у кишеню до кожного «маленького» українця?
Національна комісія держрегулювання енергетики і комунальних послуг у березні встановила для населення і промислових споживачів тарифи за розподіл природного газу як плату за приєднану потужність. Нам знову доведеться платити гроші у кармани олігархам (більш детально читайте про це тут).
Отже, хто там сміє говорити, що ми необ'єднані? Хто ризикне казати, що у нас панує дух сепаратизму? Хто наважиться поділити українців? Їх вже поділили: на злиденних і багатих. На панів і рабів. Чи має право ця влада називати себе народною і говорити, що вона опікується його проблемами?
Я думаю, що так, адже саме ця влада вперше за часи сучасної історії України змогла об'єднати між собою понад 90% населення – зробив його злиденно-безперспективною юрбою, яка готова працювати на пана у країнах Євросоюзу, тоді як власна держава готова й далі втілювати у життя «державницьку ідею» - геноцид власного народу.
Це не так? Це вигадки автора? Сперечайтеся зі мною!
Сергій ОСОЛОДКІН
