Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Що таке не щастить і як із ним боротися?

Що таке не щастить і як із ним боротися?
Ну, що ти будеш робити? Ну, не щастить нам у цьому році. Що б не говорили, а високосний рік є високосним...І хоча забобонним ніколи не був, але починаю вірити, що рік Мавпи, був для міжнародної політики України провальним.

Ми черговий раз так і не отримали довгоочікуваний безвізовий режим. Хоча, хто його чекав? Здається про це більше говорили у владі, ніж у народі. Згідно опитувань питання «безвізу» цікавить не більше як 36% громадян України.

Вчора (13 грудня 2016 року), стало офіційно відомо, що Європарламент знову переніс розгляд питання щодо безвізового режиму між Україною та ЄС.

Раніше вважалося, що рішення буде прийнято 18 січня, але мабуть вивчивши гороскопи у ЄС зрозуміли, що краще цим питанням зайнятися вже у новому астрологічному році, і більше не годувати Україну обіцянками.

Будемо тепер покладати сподівання на рік прийдешній – Вогняного Півня, який розпочнеться з 28 січня 2017. Чи не тому вирішення проблем перенести на 1 лютого?

Навіть якщо Європарламент і затвердить своє рішення 1 лютого, то вступить воно у силу тільки через 21 день, тож раніше березня 2017 року чекати годі.

Хоча... Й тут «бабця на двоє казала»...

Втім, як повідомляли ЗМІ з посиланням на АП, вчора відбулися чергові переговори між Порошенко і Федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, під час якої: «Меркель запевнила, що буде сприяти якнайшвидшому завершенню процедури надання українцям безвізового режиму, а також знаходженню компромісу для ратифікації Угоди про асоціацію між Україною та ЄС».

Втім, ще 8 грудня, стало відомо, що питання цього року не розглядатимуть. Про те, що питання будуть голосувати на початку січня запевняла Доповідач Європейського парламенту щодо безвізового режиму для України Марія Габріель: «Як доповідач, я направила лист президентства в Раді постійному представникові, послу Пітеру Яворчіку для того, щоб терміново почати переговори для України.

Я сподіваюся почати тристоронні переговори наступного тижня з тим, щоб завершити їх і проголосувати (в ЕП) на початку січня... Я сподіваюся, що на наступному тижні ми зможемо повідомити хороші новини для громадян Грузії та України».

З часом стало зрозумілим, що добрі новини є тільки для Грузії. Нагадаю, перед тим як питання буде голосуватися у Раді ЄС, треба щоб його проголосувати у Європейському парламенті.

Як відомо сьогодні, 15 грудня, Європарламент планує затвердити механізм щодо «припинення безвізового режиму» (питання начебто узгоджено, але поки не факт, що його буде проголосовано). Отже, якщо рішення насправді буде прийнято, то це відкриє шлях щодо «візової лібералізації» Грузії і України.

Але, знову є але. Якщо по Грузії питань у Ради ЄС немає, і тут планують почати міжінституційний тріалог по безвізу для Грузії, який Європарламент планує остаточно затвердити 18 січня, то з Україною все не так просто, вона знову залишається стояти осторонь.

Чому? Є суттєві зауваження з боку Голландії. І тут ми підходимо до більш складного питання, яке виходить далеко за рамки «безвізового режиму». Мова йде про Асоціацію між Україною та ЄС. Нагадаю, аби Угода набула чинності, її повинні ратифікувати всі країн ЄС. Сьогодні Угоду ратифікували 27 з 28 країн-членів (крім Нідерландів).

Ще 6 квітня 2016 року в Нідерландах пройшов референдум стосовно Угоди Україна – ЄС. Згідно результатів голосування більшість мешканців цієї держави сказали, що вони не хочуть бачити Україну в складі ЄС.

Відповідно до законодавства Нідерландів, аби результати плебісциту набули законної сили, участь у ньому повинні були взяти не менше 30% населення. А ще до початку голосування Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте заявляв: «Если явка превысит 30%, мы не сможем подписать соглашение, пока не найдем решение. Потребуются недели переговоров здесь и в Брюсселе».

Явка на референдум склала 32%. Результати для України плачевні: 61,1% - «ні», 38,1% - «за». Чому «ні»: «високий рівень корупції в Україні», «...Угода може стати кроком до членства України в ЄС», «Угода не вигідна економіці Нідерландів».

Результати плебісциту широко обговорювалися в Україні. Володимир Гройсман (тоді він ще не був Прем'єром, і мав відповідну риторику): «Нажаль, результати референдуму в Нідерландах виявились неприхильними для України... І хоча ми розуміємо, що цей референдум носить тільки консультативний характер, це надзвичайно тривожний сигнал для України.

Для нас є тільки один шлях відстояти своє європейське майбутнє – усім нам необхідно провести роботу над помилками та дати чіткі сигнали і громадянам України, і міжнародній спільноті про те, що ми неухильно йдемо шляхом європейських реформ...».

Мустафа Найєм, депутат ВРУ, БПП: «...его результат – это приговор лично Петру Порошенко. Не стране, не войне, не жителям Нидерландов.

Это приговор президенту страны, который, имея все полномочия, в течение двух лет системно и настойчиво между прошлым и будущим выбирал прошлое; который, вопреки воплям людей и своим же декларируемым лозунгам, выбирал в партнеры «элиту» и олигархов, а не гражданское общество и новое поколение...».

Ірина Геращенко, Перший Віце-спікер ВРУ, БПП: «...звичайно, це поганий результат. Всі, хто знався на темі референдуму, розумів, що він буде негативним. Бо електорат «НІ» був краще мобілізований і апріорі голосував не так проти Угод, як показував «дулю в кишені» самому ЄС: кількість євроскептиків зростає... Але, очевидно, що ми очікували менший розрив між «НІ» і «ТАК». На рівні, максимум, 15%...

Хто винен в такому жахливому розриві? Тут деякі колеги вже написали, що український президент. Правда, забули вказати, що по голландському ТБ кілька днів крутили ролик з бійками в ВР, зібраними до купи, в яких активну участь брали в т. ч. і деякі «оптимісти»...

Очевидно, що останній скандал з офшорами вплинув на результати... Так само як і всі останні події в Україні – недієздатний Уряд, популістський парламент, відсутність критичної маси відповідальних політиків і держслужбовців в усіх органах влади, корупція, безвідповідальність...недосконала інформаційна політика, відсутність діалогу з суспільством. Це дуже погана оцінка всім, хто має відношення до інститутів влади в Україні...».

Саша Боровик (на той час колишній заступник міністра економіки України, радник голови Одеської ОДА): «С недавнего времени я не питаю иллюзий по отношению к Петру Порошенко. Я должен признать, что они у меня были когда я ехал в страну.

Я был рад, что он выиграл выборы, я гордился за него когда он делал свою речь в Конгрессе, когда его команда меня приглашала – они говорили правильные вещи об экономических реформах. Долгое время в контексте противостояния между ним и его лагерем против Яценюка и НФ, я считал президента лучше из этих двух. Я так больше не думаю. Я думаю они все одинаковы...

Я не буду затрагивать все нюансы проиграшa в Нидерландах – их много и не все они связаны с Украиной. Но на внутренне-политическом небосклоне, я бы не ставил все в вину только президенту, хотя он безусловно первый кто должен набраться мужества и признать ответственность.

Референдум показал на банкротство украинских политических и экономических элит... Они подошли к Европе так как они подходят ко всему... Спустя рукава. Они надеялись, что референдум можно выиграть отправив в Нидерланды поющих детей и новых прозападных политиков. Сегодня начнётся охота за ведьмами...».

Анатолій Гриценко, лідер партії «Громадянська позиція»: «Кадрова політика? Провальна. Реформи? Провалені. Боротьба з корупцією? Імітація. Верховний головнокомандувач? Ніякий. Гривня? Обвалена. Тарифи? Непідйомні і далі ростуть. Ціни? Зростають невпинно. Робочі місця, зарплати, пенсії? Промовчу. Борги? Зросли і далі ростуть.

Підприємництво? Придушене. Деолігархізація? Збагачення одного. Видатний дипломат? Мінськ показав. Безвізовий режим? Зірвано. Передвиборчі обіцянки? Жодної не виконано. Нові обіцянки? Щодня і нестримно. Відповідальна політика? Суцільний піар. Скандали? Постійно і посилюються. Рівень довіри? Впав і продовжує падати. Рошени та інші офшори? Ростуть невпинно. Стратегічне бачення? Повністю відсутнє...».

Борислав Береза, депутат ВРУ, позафракційний: «...Провальный результат...Это красная карточка руководству МИД Украины и лично министру Климкину. Во времена, когда честь была тем, чем дорожили, для сохранения оной просто стрелялись. А теперь честь не в чести! Так что подачу в отставку можно не ждать. А вот то, что Климкина подадут в новый Кабмин более чем реально».

Олег Ляшко, депутат ВРУ: «64% - проти! Це плата за офшори Порошенка, корупцію і брехню українцям».

Чому такий результат? Крім всього іншого, про що говорили політики, є ще одна версія. Напередодні плебісциту з Нідерландів в Україну приїхала група журналістів, які, як вважалося, повинні були об'єктивно висвітлити ситуацію. І що ж вони побачили?

Замість падаючих на вулицях від недоїдання киян, вони побачили місто з європейськими цінами у готелях і ресторанах. Та більш за інше їх вразила кількість наддорогих автомобілів. Журналісти тільки на Хрещатику нарахували таку кількість дорогих авто, якої немає не тільки в Голландії, а й навіть в усіх країнах Бенілюкс. «І ці люди просять у Європи гроші?», - поставили питання журналісти у своїх матеріалах.

Що маємо тепер? Менше ніж за тиждень до початку сьогоднішньої зустрічі у Брюсселі Прем'єр Нідерландів Марк Рютте заявив в інтерв'ю Financial Times, що Нідерланди повністю відмовляться від асоціації ЄС – Україна, якщо ЄС не пристане на їх вимоги: «Якщо ми цього не отримаємо, то на наступний же день ми внесемо до парламенту закон, в якому йтиметься про те, що ми не будемо ратифікувати Угоду про асоціацію».

Нідерланди наполягають на тому, щоб документ не давав Україні оборонних гарантій і не був кроком до членства у ЄС.

Саме сьогодні лідери ЄС будуть намагатися якимось чином переконувати Нідерланди, аби вони змінили свою думку, адже є ряд країн, які хочуть аби «двері для України залишилися відкритими...»

За словами Рютте, законодавчий компроміс, який може розблокувати Угоду, повинен бути юридично обов'язковим: «Якщо цього не буде, я не хочу повертатися в парламент з тим, що є зараз».

Але, навіть якщо лідери ЄС вийдуть на компромісне рішення, то це не означатиме, що питання вирішене, адже потім ще треба буде знайти голоси у парламенті Нідерландів. Нагадаю, що Уряд Рютте немає більшості у сенаті, який може піти проти будь-яких домовленостей свого Прем'єра.

Поки що і ліві, і праві партії в Нідерландах закликали Рютте виконувати результати референдуму, а опозиція Нідерландів як була так і залишається проти безвізового режиму. Глави опозиції заявили, що не бачать причин для зміни своєї позиції за результатами референдуму.

«Ми зберігаємо нашу точку зору, будемо чекати рішення уряду, а потім висловимо своє рішення», - сказав лідер партії CDA, яка входить у коаліцію.

«Я не бачу достатніх підстав для того, щоб нехтувати думкою моїх виборців», - заявив лідер зелених, які теж проти асоціації.

За яких умов Нідерланди готові сказати «так»? Як написала «Gazeta Wyborcza» у Гаазі Прем'єр-міністр Нідерландів Марк Рютте, заявив, що до тексту Угоди повинна бути: «...прикріплена уточнююча декларація, яка серед іншого, підтверджує, що угода про асоціацію не буде першим кроком на шляху до членства України в ЄС».

NRC Handelsblad пише, що у додатковій «юридично зобов'язуючій декларації» також повинно йтися про те, що ЄС не буде надавати Україні військову і додаткову фінансову допомогу.

Отже, сьогодні для України вирішальний день, і питання «безвізового режиму» вже не стоїть на першому місці.

Доводиться констатувати, що сьогодні нам можуть дати відповідь на більш суттєве питання: чи є в України сподівання на те, що вона взагалі потрапить у ЄС?

Цікаво, чи стояло так питання три роки тому? Високосний рік закінчується, чи будуть його останні дні так само жахливими, як і перші?

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів