Сергей Осолодкин

Заслуженный журналист Украины

Соціальні пільги міський бюджет Херсона далі «не тягне»!?

Заява, яку зробила начальник міського управління соціальної політики Виконкому Херсонської міської ради Олена Рузгіс, під час засідання профільної медичної комісії минулого тижня, навряд чи порадує херсонців.

Олена В'ячеславівна заявила прямо: «С 1 марта мы будем вынуждены заморозить предоставление льгот за счет городского бюджета. По расчетам, которые делались в конце года, для этого было необходимо 5 млн. грн., бюджетом же выделено 1 млн. 900 тыс». грн.».

Це ситуація на місцевому рівні і тільки по одному напрямку. Сподівання на те, що місцеві бюджети будуть «тягнути» всі соціальні виплати і доплати, які раніше відбувалися із державного бюджету, себе не виправдають, - про це вголос заявляли політики та фахівці ще минулого року, коли уряд Яценюка широко рекламував так звану «децентралізацію», і те, що громадяни, після цього, стануть жити краще. Важко навіть порівняти прибуткову і видаткову частини бюджетів після «перекладання» частки прибутків і більшу частину видатків на місцевий рівень.

ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА СИТУАЦІЯ

Якщо подивитися на рівні всієї держави, то мусимо констатувати: 2016 рік, стане для України вже навіть не роком «проїдання», «стабілізації» чи «зростання економіки», як про це намагалися говорити в Уряді. Це буде рік «виживання»...

І до сьогоднішнього дня, у публічному доступі, немає майже жодної «живої» цифри, які б дали можливість скласти загальну картинку того, що чекає нас у цьому році. Й до сьогоднішнього дня немає реальних цифр: куди, кому й скільки дали, а головне у кого й скільки забрали.

Цифри відкритого доступу свідчать – картина зовсім не приваблива:
Прибутки – 595 млр.грн. (з них податкові збори – 495 млр.грн.)
Видатки – 667 млр.грн.
Дефіцит бюджету – 83 млр.грн.
Курс долара – 24,1 грн.
Мінімальна зарплата (на 1 грудня 2016 року) – 1550 грн.
Прожитковий мінімум (на 1 грудня 2016 року) – 1486 грн.

ВИДАТКИ (за окремими напрямками):
Соціальна політика (з урахуванням Пенсійного фонду) – 180,5 млр.грн.
Оборона і безпека – 113,6 млр.грн.
Поліція – 40,8 млр.грн.
Субсидії – 34 млр.грн.
Освіта – 25,9 млр.грн.
Охорона здоров'я – 11,9 млр.грн.
Дороги – 6,5 млр.грн.

На що саме гроші йтимуть? Тільки на захищені статті: зарплата і оплата комунальних послуг, чи на щось ще? Це виключно «проїдання». «Розвитку» у цифрах фахівці не бачать...

Слід зазначити, що ще наприкінці минулого року, коментуючи спочатку проект, а потім «проголосоване» у ВРУ (бюджет та зміни до законів, які регулюють пільги та субсидії), економісти розділилися на дві групи: оптимістів (які складаються із пропрезидентської та проурядової групи), і песимістів (хто не вірить у те, про що говорить провладна верхівка).

У цьому матеріалі автор береться аналізувати цифри та коментарі, які подають різні групи, і спробувати з'ясувати чи насправді все так «погано», чи дійсність ще більш гірша?

ХТО «ПЕРЕМОЖЕ» «ОПТИМІСТИ» ЧИ «ПЕСИМІСТИ»?

Фахівці переконують, що за найоптимістичнішим сценарієм зростання економіки в України у цьому році може скласти 2,9%, і це на 0,9% краще ніж навіть запропонував Уряд. При цьому ті експерти, які вважають себе «незалежними» від влади стверджують, що рівень урядових прогнозів і експертних оцінок, які «видавалися» наприкінці минулого року, повністю фальшовані.

Представники «другої» групи переконують: рівень зростання, складе «мінус» 30%, від того, що було минулого року. Т.т., у 2016 році відбуватиметься не збільшення, а кардинальне скорочення. Як головний аргумент своєї правоти вони говорять: Уряд цілеспрямовано заклав у бюджет майже 80 мільярдів дефіциту, і переконують, що для будь-якого нормального економіста це означає тільки одне – подальші зовнішні запозичення.

При цьому залежність України від позичальників стане ще більш суттєвою, а, отже, і рівень політичної незалежності буде значно збільшений. Тому диктат МВФ та Світового банку цього року стане абсолютним (Україна вже винна кілька річних бюджетів).

В абсолютних цифрах граничний дефіцит бюджету на рік становить 15,0%, це більш 83 мільярдів гривень, або 3,7% річного ВВП.

«Песимісти» зазначають, що прогноз у 2,9% – максимально можливий показник росту. При цьому частина з них не виключає, що економіка може показати негативну динаміку – «мінус» 3%, на фоні ескалації конфлікту на сході країни, посилення внутрішньополітичних ризиків і несприятливої зовнішньої ринкової кон'юнктури.

Інфляція. Минулого року рівень інфляції в Україні становив 55 – 57% (немає звіту Рахункової палати за 2015 рік). Якщо говорити про «збалансованість», то слід зазначити, що одноразове підвищення зарплат менш як на 10%, відбулося тільки один раз – у вересні, і тільки на фоні виборчого процесу (суто політична складова, яка не підтверджена економікою).

Експерти зазначають (про що Яценюк «забув»), що внутрішня інфляція на рівні 57% у порівнянні з тим, що сталося з національною валютою, то рівень інфляції склав 300% (знецінення гривни).

Інфляція, на думку експертів, у середньому по року складе від 8,8% і аж до 24,2% (залежно від розвитку економічної ситуації).

За Урядовим сценарієм: інфляція в середньому по року на рівні 5,4% – 15,2%.

Виробництво. Чи слід чекати зростання промислового виробництва? За «оптимістичним» сценарієм «так», воно може скласти – 5,2%, за «песимістичним», навпаки – «падіння» на рівні 6%. Так само протилежно направлену динаміку прогнозують і щодо ключового експортного сегмента держави – аграрного виробництва. Якщо умови будуть сприятливі, то зростання агропрому може скласти – до 4,2%, несприятливі – до «мінус» 5%.

За прогнозами Уряду: зростання промислового виробництва – від 1% до 7,9%, агропрому – від 2% до 5%.

Зарплата та соціалка. Яценюк пишається тим, що «заклав» зростання мінімально заробітної плати та соціальних виплат. Те, що звучить пафосно, у абсолютних цифрах має зовсім інший вигляд. Поетапне зростання мінімальної зарплати передбачено, до рівня – 1550 грн.; прожиткового мінімуму до – 1496 грн (на 166 грн.). Сміятися, чи плакати?

Експорт та імпорт. До кінця грудня 2015 року вважалося, що динаміка показників зростання експорту та імпорту залишиться позитивною. «Зростання» прогнозували по-різному: «оптимісти» вважали, що експорт зросте – на 18,3%, імпорт – на 15,4%, «песимісти» озвучували більш скромні цифри – 0,3% і 1% відповідно.

Товарний конфлікт Росія – Україна – Росія. Вже у перші дні Нового року експерти в один голос, заговорили про те, що всі викладки, які робили у Кабінеті Міністрів України робилися на підґрунті того, що ми й далі будемо продовжувати торгівельні стосунки із Росією. КМУ враховував надходження до бюджету з урахуванням грошей за товари, які традиційно продавалися за валюту у Росію і видатків, які надходили у казну після реалізації підакцизних та інших товарів, які вироблялися на території Росії, або надходили з її території.

Натомість, після того, як Росія ввела санкції на товари та вироби з території України, а Україна віддзеркалила їх, то сьогодні слід говорити, що мова про оптимістичний сценарій йти не може, а те, що було закладено у прогнози з від'ємним сальдо, стало ще більше низьким, адже втрати нашої економіки від взаємних санкцій, будуть обліковуватися мільярдними збитками для нашої економіки, як за рахунок падіння продаж, так і за рахунок не надходження прибутків.

Всі заяви Прем'єра та Президента, що ми дуже швидко переорієнтуємося на інші ринки, економісти, із цифрами в руках, спростовують. Політика і амбіції окремих громадян та владноможців стали на заваді розвитку держави. Політика переграла економіку.

Справа у тім, що те, що споживали ринки Росії і країн СНД, ніколи в житті не замінять ринки Європейського Союзу із кількох причин.

По-перше, якість; по-друге, ціна; по-третє, конкуренція. Наша продукція – не відповідає стандартам ЄС, наші ціни – на кілька порядків вище, а якість нижча. І потім, там все вже зайнято тими, хто прийшов туди раніше – нас там не чекають. Пригадайте страйки минулого року у ЄС. Фермери сотнями літрів виливали нікому не потрібне молоко, тисячами тон чавили овочі і фрукти (не плутати із варварством росіян). Такими чином вони протестували проти товарів з інших країни і низької ціни на їх товари та послуги (які, все ж, у кілька разів, перевищують наші).

Що стосується «постачання» на наш ринок, то й тут будуть проблеми. Так, Європа може запропонувати нам ті товари, від які ми відмовилися. Але, це зовсім не означає, що споживчі кинуться покупати як власне, так і Європейське, якщо не буде крайньої необхідності. І це тільки продовольча група. Що ж стосується промислової, то вона, можливо й більш якісна, але й більш дорога. А тому, на фоні загального зубожіння, Українці не готові покупати те, що виготовлено у Європі, через вищі ціни.

Загалом, до початку «товарного» конфлікту, експерти припускали, що цього року, при розгляді «оптимістичного» сценарію, можливе зростання експорту на 15,0%, а імпорту – на 15,5%, при «песимістичному» – «мінус» 7,6% на експорт і – «мінус» 7% по імпорту (у порівнянні з 2015 роком). Зараз ці цифри переглядаються, їх збільшать на кілька порядків. «Позитивний» сценарій по експорту – імпорту відкинуто взагалі: всі планові (і, можливо, понадпланові) стосунки Україна – ЄС не перекривають втрати ринків у Російському напрямку. Побудова «шовкового шляху» з Одеси поки так само тільки перспектива, яка цього року навряд чи запрацює на повну і зможе перекрити втрати.

Макроекономіка. Взагалі експерти розраховують на зростання економіки на рівні у 1,4% за «песимістичним» сценарієм і на 4,1% – за «оптимістичним». Але при цьому, знову таки, не було враховано заборону «Росія – Україна – Росія».

Взагалі щодо ситуації із макроекономікою, то тут існує одразу кілька прогнозів від різних інститутів: Уряд України, прогнозував зростання економіки України за підсумками 2016 року на рівні 2%, при інфляції у 12%; Міжнародний валютний фонд, видавав ті ж самі прогнози (співпадіння зрозуміле, адже бюджет повністю збалансований за вказівками МВФ); Всесвітній банк, більш песимістичний у своїх прогнозах, там вважають, що економіка України у 2016 році не виросте вище як – на 1%.

Долар. Що стосується курсу долара, то його вартість у бюджеті закладена на рівні 24,1 грн. Тут експерти сходяться у думці, що ціна нереальна,. І КМУ, і НБУ не мають реальних важелів утримати його у цьому коридорі (про це свідчать й перші робочі дні цього року). Не дивлячись на всі намагання НБУ, тільки за перших 4 робочих дні, гривня вже двічі різко покидала заявлений валютний коридор.

Фахівці вважають, що якщо не станеться надзвичайних катаклізмів, то реальний курс на цей рік складе 30,0 – 33,0 грн.

ПОЛІТИЧНА КРИЗА ЧИ ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ

Якщо говорити відверто, то ми маємо фактично сформовану парламентську кризу, яка, скоріш за все матиме «розростання» вже починаючи з наступного тижня, коли парламентарії вийдуть із канікул, і почнуть розглядати запропоновані Президентом зміни до Конституції.

З огляду на те, як приймали бюджет та зміни до законів, які регулюють пільги – мінімальною кількістю голосів у 228 голосів, а на прийняття змін у Конституцію потребує 300 голосів, то можемо констатувати, що «Коаліції» у ВРУ немає і це потягне за собою загострення ситуації.

Всі контакти останніх днів минулого року та початку цього вказують на те, що Україна взяла на себе певні політичні зобов'язання, і під них отримала (або планує отримати) гроші. Невиконання цих зобов'язань, буде коштувати занадто дорого, а от виконати їх немає ніяких можливостей.

Невиконання політичних зобов'язань відгукнеться тим, що донори припинять роботу з Урядом та Президентом, і тоді на парламентську кризу буде накладена ще й фінансова, а це прямий шлях до дефолту, переобрання ВРУ, КМУ... а можливо й Президента...

Сергій ОСОЛОДКІН

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів