Соціальні пільги міський бюджет Херсона далі «не тягне»!?
Олена В'ячеславівна заявила прямо: «С 1 марта мы будем вынуждены заморозить предоставление льгот за счет городского бюджета. По расчетам, которые делались в конце года, для этого было необходимо 5 млн. грн., бюджетом же выделено 1 млн. 900 тыс». грн.».
Це ситуація на місцевому рівні і тільки по одному напрямку. Сподівання на те, що місцеві бюджети будуть «тягнути» всі соціальні виплати і доплати, які раніше відбувалися із державного бюджету, себе не виправдають, - про це вголос заявляли політики та фахівці ще минулого року, коли уряд Яценюка широко рекламував так звану «децентралізацію», і те, що громадяни, після цього, стануть жити краще. Важко навіть порівняти прибуткову і видаткову частини бюджетів після «перекладання» частки прибутків і більшу частину видатків на місцевий рівень.
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНА СИТУАЦІЯ
Якщо подивитися на рівні всієї держави, то мусимо констатувати: 2016 рік, стане для України вже навіть не роком «проїдання», «стабілізації» чи «зростання економіки», як про це намагалися говорити в Уряді. Це буде рік «виживання»...
І до сьогоднішнього дня, у публічному доступі, немає майже жодної «живої» цифри, які б дали можливість скласти загальну картинку того, що чекає нас у цьому році. Й до сьогоднішнього дня немає реальних цифр: куди, кому й скільки дали, а головне у кого й скільки забрали.
Цифри відкритого доступу свідчать – картина зовсім не приваблива:
Прибутки – 595 млр.грн. (з них податкові збори – 495 млр.грн.)
Видатки – 667 млр.грн.
Дефіцит бюджету – 83 млр.грн.
Курс долара – 24,1 грн.
Мінімальна зарплата (на 1 грудня 2016 року) – 1550 грн.
Прожитковий мінімум (на 1 грудня 2016 року) – 1486 грн.
ВИДАТКИ (за окремими напрямками):
Соціальна політика (з урахуванням Пенсійного фонду) – 180,5 млр.грн.
Оборона і безпека – 113,6 млр.грн.
Поліція – 40,8 млр.грн.
Субсидії – 34 млр.грн.
Освіта – 25,9 млр.грн.
Охорона здоров'я – 11,9 млр.грн.
Дороги – 6,5 млр.грн.
На що саме гроші йтимуть? Тільки на захищені статті: зарплата і оплата комунальних послуг, чи на щось ще? Це виключно «проїдання». «Розвитку» у цифрах фахівці не бачать...
Слід зазначити, що ще наприкінці минулого року, коментуючи спочатку проект, а потім «проголосоване» у ВРУ (бюджет та зміни до законів, які регулюють пільги та субсидії), економісти розділилися на дві групи: оптимістів (які складаються із пропрезидентської та проурядової групи), і песимістів (хто не вірить у те, про що говорить провладна верхівка).
У цьому матеріалі автор береться аналізувати цифри та коментарі, які подають різні групи, і спробувати з'ясувати чи насправді все так «погано», чи дійсність ще більш гірша?
ХТО «ПЕРЕМОЖЕ» «ОПТИМІСТИ» ЧИ «ПЕСИМІСТИ»?
Фахівці переконують, що за найоптимістичнішим сценарієм зростання економіки в України у цьому році може скласти 2,9%, і це на 0,9% краще ніж навіть запропонував Уряд. При цьому ті експерти, які вважають себе «незалежними» від влади стверджують, що рівень урядових прогнозів і експертних оцінок, які «видавалися» наприкінці минулого року, повністю фальшовані.
Представники «другої» групи переконують: рівень зростання, складе «мінус» 30%, від того, що було минулого року. Т.т., у 2016 році відбуватиметься не збільшення, а кардинальне скорочення. Як головний аргумент своєї правоти вони говорять: Уряд цілеспрямовано заклав у бюджет майже 80 мільярдів дефіциту, і переконують, що для будь-якого нормального економіста це означає тільки одне – подальші зовнішні запозичення.
При цьому залежність України від позичальників стане ще більш суттєвою, а, отже, і рівень політичної незалежності буде значно збільшений. Тому диктат МВФ та Світового банку цього року стане абсолютним (Україна вже винна кілька річних бюджетів).
В абсолютних цифрах граничний дефіцит бюджету на рік становить 15,0%, це більш 83 мільярдів гривень, або 3,7% річного ВВП.
«Песимісти» зазначають, що прогноз у 2,9% – максимально можливий показник росту. При цьому частина з них не виключає, що економіка може показати негативну динаміку – «мінус» 3%, на фоні ескалації конфлікту на сході країни, посилення внутрішньополітичних ризиків і несприятливої зовнішньої ринкової кон'юнктури.
Інфляція. Минулого року рівень інфляції в Україні становив 55 – 57% (немає звіту Рахункової палати за 2015 рік). Якщо говорити про «збалансованість», то слід зазначити, що одноразове підвищення зарплат менш як на 10%, відбулося тільки один раз – у вересні, і тільки на фоні виборчого процесу (суто політична складова, яка не підтверджена економікою).
Експерти зазначають (про що Яценюк «забув»), що внутрішня інфляція на рівні 57% у порівнянні з тим, що сталося з національною валютою, то рівень інфляції склав 300% (знецінення гривни).
Інфляція, на думку експертів, у середньому по року складе від 8,8% і аж до 24,2% (залежно від розвитку економічної ситуації).
За Урядовим сценарієм: інфляція в середньому по року на рівні 5,4% – 15,2%.
Виробництво. Чи слід чекати зростання промислового виробництва? За «оптимістичним» сценарієм «так», воно може скласти – 5,2%, за «песимістичним», навпаки – «падіння» на рівні 6%. Так само протилежно направлену динаміку прогнозують і щодо ключового експортного сегмента держави – аграрного виробництва. Якщо умови будуть сприятливі, то зростання агропрому може скласти – до 4,2%, несприятливі – до «мінус» 5%.
За прогнозами Уряду: зростання промислового виробництва – від 1% до 7,9%, агропрому – від 2% до 5%.
Зарплата та соціалка. Яценюк пишається тим, що «заклав» зростання мінімально заробітної плати та соціальних виплат. Те, що звучить пафосно, у абсолютних цифрах має зовсім інший вигляд. Поетапне зростання мінімальної зарплати передбачено, до рівня – 1550 грн.; прожиткового мінімуму до – 1496 грн (на 166 грн.). Сміятися, чи плакати?
Експорт та імпорт. До кінця грудня 2015 року вважалося, що динаміка показників зростання експорту та імпорту залишиться позитивною. «Зростання» прогнозували по-різному: «оптимісти» вважали, що експорт зросте – на 18,3%, імпорт – на 15,4%, «песимісти» озвучували більш скромні цифри – 0,3% і 1% відповідно.
Товарний конфлікт Росія – Україна – Росія. Вже у перші дні Нового року експерти в один голос, заговорили про те, що всі викладки, які робили у Кабінеті Міністрів України робилися на підґрунті того, що ми й далі будемо продовжувати торгівельні стосунки із Росією. КМУ враховував надходження до бюджету з урахуванням грошей за товари, які традиційно продавалися за валюту у Росію і видатків, які надходили у казну після реалізації підакцизних та інших товарів, які вироблялися на території Росії, або надходили з її території.
Натомість, після того, як Росія ввела санкції на товари та вироби з території України, а Україна віддзеркалила їх, то сьогодні слід говорити, що мова про оптимістичний сценарій йти не може, а те, що було закладено у прогнози з від'ємним сальдо, стало ще більше низьким, адже втрати нашої економіки від взаємних санкцій, будуть обліковуватися мільярдними збитками для нашої економіки, як за рахунок падіння продаж, так і за рахунок не надходження прибутків.
Всі заяви Прем'єра та Президента, що ми дуже швидко переорієнтуємося на інші ринки, економісти, із цифрами в руках, спростовують. Політика і амбіції окремих громадян та владноможців стали на заваді розвитку держави. Політика переграла економіку.
Справа у тім, що те, що споживали ринки Росії і країн СНД, ніколи в житті не замінять ринки Європейського Союзу із кількох причин.
По-перше, якість; по-друге, ціна; по-третє, конкуренція. Наша продукція – не відповідає стандартам ЄС, наші ціни – на кілька порядків вище, а якість нижча. І потім, там все вже зайнято тими, хто прийшов туди раніше – нас там не чекають. Пригадайте страйки минулого року у ЄС. Фермери сотнями літрів виливали нікому не потрібне молоко, тисячами тон чавили овочі і фрукти (не плутати із варварством росіян). Такими чином вони протестували проти товарів з інших країни і низької ціни на їх товари та послуги (які, все ж, у кілька разів, перевищують наші).
Що стосується «постачання» на наш ринок, то й тут будуть проблеми. Так, Європа може запропонувати нам ті товари, від які ми відмовилися. Але, це зовсім не означає, що споживчі кинуться покупати як власне, так і Європейське, якщо не буде крайньої необхідності. І це тільки продовольча група. Що ж стосується промислової, то вона, можливо й більш якісна, але й більш дорога. А тому, на фоні загального зубожіння, Українці не готові покупати те, що виготовлено у Європі, через вищі ціни.
Загалом, до початку «товарного» конфлікту, експерти припускали, що цього року, при розгляді «оптимістичного» сценарію, можливе зростання експорту на 15,0%, а імпорту – на 15,5%, при «песимістичному» – «мінус» 7,6% на експорт і – «мінус» 7% по імпорту (у порівнянні з 2015 роком). Зараз ці цифри переглядаються, їх збільшать на кілька порядків. «Позитивний» сценарій по експорту – імпорту відкинуто взагалі: всі планові (і, можливо, понадпланові) стосунки Україна – ЄС не перекривають втрати ринків у Російському напрямку. Побудова «шовкового шляху» з Одеси поки так само тільки перспектива, яка цього року навряд чи запрацює на повну і зможе перекрити втрати.
Макроекономіка. Взагалі експерти розраховують на зростання економіки на рівні у 1,4% за «песимістичним» сценарієм і на 4,1% – за «оптимістичним». Але при цьому, знову таки, не було враховано заборону «Росія – Україна – Росія».
Взагалі щодо ситуації із макроекономікою, то тут існує одразу кілька прогнозів від різних інститутів: Уряд України, прогнозував зростання економіки України за підсумками 2016 року на рівні 2%, при інфляції у 12%; Міжнародний валютний фонд, видавав ті ж самі прогнози (співпадіння зрозуміле, адже бюджет повністю збалансований за вказівками МВФ); Всесвітній банк, більш песимістичний у своїх прогнозах, там вважають, що економіка України у 2016 році не виросте вище як – на 1%.
Долар. Що стосується курсу долара, то його вартість у бюджеті закладена на рівні 24,1 грн. Тут експерти сходяться у думці, що ціна нереальна,. І КМУ, і НБУ не мають реальних важелів утримати його у цьому коридорі (про це свідчать й перші робочі дні цього року). Не дивлячись на всі намагання НБУ, тільки за перших 4 робочих дні, гривня вже двічі різко покидала заявлений валютний коридор.
Фахівці вважають, що якщо не станеться надзвичайних катаклізмів, то реальний курс на цей рік складе 30,0 – 33,0 грн.
ПОЛІТИЧНА КРИЗА ЧИ ЕКОНОМІЧНЕ ЗРОСТАННЯ
Якщо говорити відверто, то ми маємо фактично сформовану парламентську кризу, яка, скоріш за все матиме «розростання» вже починаючи з наступного тижня, коли парламентарії вийдуть із канікул, і почнуть розглядати запропоновані Президентом зміни до Конституції.
З огляду на те, як приймали бюджет та зміни до законів, які регулюють пільги – мінімальною кількістю голосів у 228 голосів, а на прийняття змін у Конституцію потребує 300 голосів, то можемо констатувати, що «Коаліції» у ВРУ немає і це потягне за собою загострення ситуації.
Всі контакти останніх днів минулого року та початку цього вказують на те, що Україна взяла на себе певні політичні зобов'язання, і під них отримала (або планує отримати) гроші. Невиконання цих зобов'язань, буде коштувати занадто дорого, а от виконати їх немає ніяких можливостей.
Невиконання політичних зобов'язань відгукнеться тим, що донори припинять роботу з Урядом та Президентом, і тоді на парламентську кризу буде накладена ще й фінансова, а це прямий шлях до дефолту, переобрання ВРУ, КМУ... а можливо й Президента...
Сергій ОСОЛОДКІН
