Борис Прищепа

В журналистике с 1967 г., член НСЖУ. Лауреат премии имени Илюши Кулика (1977 г.), Гостелерадио Украины (2010 г.), премии имени Ивана Гайдая (2013 г.).

Будуємо чи прогулюємо?

Будуємо чи прогулюємо?
Ці нотатки на фоні всього, що зараз відбувається, можуть здатись другорядними. Але в житті все дуже часто міняється місцями: те, що вчора було другорядним, сьогодні – головне.

Є ж речі, які завжди лишаються головними, навіть основоположними. Серед них – мова.
День української писемності та мови, відзначати який належить 9 листопада, пройшов непомітно. Очевидно, не час займатись такою дурницею, як мова. Але ж ми не німі, мова щонайперше – це інструмент людського спілкування. Хоча її намагаються (і успішно!) перетворити на інструмент політичної боротьби.

Втім, політика в «справі мови» була присутня завжди. Це добре розумів Президент Леонід Кучма, який і видав Указ №1241/97 «Про День української писемності та мови». В Указі зазначено: «Установити в Україні День української писемності та мови, який відзначати щорічно 9 листопада в день вшанування пам'яті Преподобного Нестора-Літописця». Додамо: послідовника творців слов'янської писемності Кирила і Мефодія.

Чому згадуємо про це зараз? Причина проста: добрий задум Леоніда Кучми, та й не лише його, адже Указ писав не він, ідея також навряд чи належала йому – у нього було немало інших клопотів, усвідомлював факт необхідності прийняття такого документа. Сподіваючись, очевидно, що і його підлеглі також проймуться важливістю проблеми. Вони й пройнялись. Але вже будучи підлеглими його наступника.

З часів президентства Віктора Ющенка українська писемність і мова зазнали такої «перебудови», що стали зовсім не схожими на самих себе – у мову повернулись лексика і стилістика давно минулих літ, тобто ті, що віджили. Плюс наповнилась сучасними англомовними термінами, добряче присмаченими новітнім сленгом. В українську мову на заміну побудови речень у відповідності із вимогами слов'янських правил прийшли норми побудови речень німецької мови: «Він є хорошим працівником» замість сказати, як це правильно по-українськи: «Він хороший працівник». І так далі.

Незважаючи на мовні вимоги, скажімо, до розмежування термінів «зал» (велике приміщення для публічних зібрань) і «зала» (простора кімната в помешканні для прийому гостей, вітальня), нині повсюдно прийнято вживати тільки «зала», але не «зал». Те ж стосується й терміну «мешканці». У відповідності із визначенням терміну Тлумачним словником сучасної української мови, «мешканець» - це «1. Особа, що займає якесь приміщення як житло; жилець»; 2. «Особа, яка живе в певному місці, житель». Тут зауважимо, що, у відповідності із мовними вимогами перший варіант тлумачення терміну завжди пріоритетний, бо він пояснює саму суть слова, а не його непряме застосування.

На жаль, наші мовники пустились за течією, і свого голосу на захист мови, за невеликими винятками, не подають. В результаті наша мова переживає не просто не кращі часи, а терпить над собою наругу – її ламають через коліно.

Особливо ця наруга неприйнятна, коли звучить а тим більше з'являється у писемних ділових повідомленнях. Ось приклад: «Наразі, знаходячись у таких умовах...». (Із офіційної публікації прес-служби Херсонської ОДА). По-перше, носій цього вислову говорив російською мовою, бо з українською у нього поки що справи гірші. По-друге, значення терміну «наразі» навряд чи зрозуміле не лише йому, а й його прес-секретареві. Цей термін польський і донедавна зустрічався лише в академічному словнику з позначкою («діалектичне», а вживання діалектизмів у діловій мові недопустиме). По-третє, «наразі» пишеться окремо: «на разі». По-четверте, його прийнято вважати синонімом до «зараз», «на цей момент», «тепер», хоча насправді воно означає «поки що». Вжите цьому ж реченні слово «знаходячись» теж не на місці. У даному випадку мова йде про те, що в тих чи інших обставинах (умовах) ми не знаходимося, а перебуваємо.

Не такі все це другорядні речі. Чистота мови і її правильність – далеко не останній чинник у побудові правильної держави. Це про те, що кожен має будувати державу на своєму місці. Мовники, принаймні значна їх частка, на жаль, на своїй ділянці побудови прогулюють.Шкода...

Борис ПРИЩЕПА

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів