Борис Прищепа

В журналистике с 1967 г., член НСЖУ. Лауреат премии имени Илюши Кулика (1977 г.), Гостелерадио Украины (2010 г.), премии имени Ивана Гайдая (2013 г.).

Кому служать церковники? Собі служать…

Кому служать церковники? Собі служать…
Як відомо, стаття 35 Конституції України наголошує на тому, що «...Церква і релігійні організації в Україні відокремлені від держави, а школа - від церкви. Жодна релігія не може бути визнана державою як обов'язкова...».

Здавалось би, все гранично просто і зрозуміло. Тому, як висловився один літературний герой, повинно бути так: «у вас своя свадьба, а у нас – своя». Але ж ні! «Свадьба» у нас, виявляється, не в кожного своя. «Свадьба» у нас спільна. Бо Церква від Держави фактично не відділена. При тому, не відділені конкретні церкви – обидві православні (МП і КП) і уніатська. Інакше ми б не святкували на державному рівні ні Різдво Христове, ні Пасху, ні Трійцю.

І це при тому, що стаття 21 Конституції України гласить: «Усі люди є вільні і рівні у своїй гідності та правах. Права і свободи людини є невідчужуваними та непорушними», а стаття 24 тю тезу підкріплює безапеляційним висновком: «Не може бути привілеїв чи обмежень за ознаками... релігійних та інших переконань...».

Разом з тим, українці інших віросповідань таких привілеїв позбавлені. Тобто, одні привілеями таки користуються, а інші – ні. Всі церкви (у широкому значенні терміну) від Держави відокремлені, за винятком названих, які йдуть рука об руку із нею.

Ось тут і випливає, що Церква є таким собі «структурним підрозділом» органів влади. Або, закрадається думка, Держава стала «структурним підрозділом» Церкви.

З іншого боку, якщо взяти до уваги, що нинішні події в нашій державі, у першу чергу на її Сході, «освячені» кількома служителями культу, то треба думати, вони богоугодні. Про що під час перебування в Херсоні «авторитетно» заявив патріарх Філарет.

Таким чином, Церква вже вступає в конфлікт з Державою, яка такої «освяти» не поділяє і поділяти не може за визначенням! Президент України Петро Порошенко повсякчас наголошує на тому, що вихід із протистояння можливий тільки мирним шляхом. Тільки мирним! А Філарет каже: Бог попустив нам війну для єднання. Тобто – тільки війна, і край!

Чи такої співпраці очікувала Держава від Церкви, з якою завела такий зворушливий, мало не інтимний альянс? Чи Держава забула, що Церква, за висловом Чарлза Ейнджела, – єдиний бізнес, який у погані часи досягає піку кон'юнктури, і вона куди частіше «використовує» Державу, аніж Держава її?

Треба сказати, що й Христос скоріше був на боці Держави, ніж своїх служок. Він досить критично ставився до служителів культу і їх політичних партнерів. Якщо заглянути в Святе письмо, то виявимо пряму мову від Ісуса Христа, який застерігав: «Когда молишься, не будь, как лицемеры, которые любят в синагогах и на углах улиц, останавливаясь, молиться, чтобы показаться перед людьми. Истинно говорю вам, что они уже получают награду свою. Ты же, когда молишься, войди в комнату твою и, затворив дверь твою, помолись Отцу твоему, Который втайне; и Отец твой, видящий тайное, воздаст тебе явно». (Мат.6:5).

На тлі сказаного, дії служителів культу на різних публічних акціях та в органах управління – це не що інше, як лицемірство і лицедійство, яке не має нічого спільного ні з тим, чим опікується Держава, ні з тим, чим живуть її громадяни, ні тим більше з тим, про що каже Святе письмо.

Церква поставила перед собою завдання зміцнювати власний бізнес, і вона його успішно виконує.

Насамкінець, чисто ілюстративно, наведу приклад із життя.

Не так давно мій добрий приятель розповів таку ось історію. Помер його давній друг. Життя у нього в останні літа не складалось. Розпалась сім'я. Маючи доволі специфічну професію токаря-фрезерувальника (кому зараз потрібні фахівці такого профілю?), вимушений був перебиватись випадковими заробітками. Із близьких у нього лишилась старенька мати. Вона хоче поховати сина по-християнськи. Тільки ж пенсія у неї мізерна. На все про, не без допомоги синових друзів, якось стяглась. На священика не вистачає. Я, каже мій приятель, з поклоном до місцевого «батюшки». Змальовую ситуацію. Він же мені у відповідь: «А деньги у тебя есть?».

Борис ПРИЩЕПА

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів