Борис Прищепа

В журналистике с 1967 г., член НСЖУ. Лауреат премии имени Илюши Кулика (1977 г.), Гостелерадио Украины (2010 г.), премии имени Ивана Гайдая (2013 г.).

Нинішні вибори, за будь-яких умов, - історичні

Нинішні вибори, за будь-яких умов, - історичні
От і відійшли в історію місцеві виброри-2015. Власне історією вони іще не стали, оскільки голосуванням процес не завершився...

Нас іще ждуть судові справи, і не факт, що переможці голосувального процесу вийдуть переможцями процесу судового, отже й переможцями виборів.

Але навіть не розбори в судах (вони були завжди і будуть в майбутньому) стали визначальними у законодавчій тканині виборів. Головні чинники, якими ці вибори особливо «відзначились», - це урізання конституційних прав громадян і повна нерозбериха у виборі кандидатури виборцем під час голосування.

Щодо урізання конституційних прав. Так, стаття 38 діючої Конституції України гласить:. «Громадяни мають право... вільно обирати і бути обраними до органів державної влади та органів місцевого самоврядування».

«Громадяни користуються рівним правом доступу до державної служби, а також до служби в органах місцевого самоврядування».

На нинішніх же виборах реалізацію права бути обраним до органів місцевого самоврядування новий закон обмежив і визначив, що громадянин, який бажає бути обраним, мусить реалізувати це право виключно через партійний список. Тобто, реалізація конституційного права громадян тепер віддана політичним партіям.

Добре це чи погано, справа інша. Відзначимо лише, що ця норма не узгоджена із Основним Законом, адже, як записано у його 8-й статті, «Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй».

Зрозуміло, що внесення змін до Конституції – справа не спонтанного голосування під склепінням Верховної Ради, а серйозний державотворчий процес. І тут ні поспіху, ні випадковостей бути не повинно. Але факт залишається фактом: з одного боку, виборці у багатьох випадках позбавлені права проголосувати за ту людину яку б хотіли бачити серед депутатів; з іншого – ряд дійсно достойних людей не змогли реалізувати своїх конституційних прав бути обраним.

Разом з тим до партійних же списків не так вже й рідко потрапили люди, які в тій чи іншій мірі відбивають інтереси не більшості (виборців), а інтерес меншості (осередку відповідної структури, яка називає себе політичною партією).

У цьому плані вибори депутатів лише найнижчої ланки (сільських і селищних рад) залишили за громадянами право вільно обирати і бути обраними у повній відповідності із Конституцією.

За кого ж ми «по-новому» голосували? Переважна більшість, судячи із неофіційних опитувань, так і не розібралась у дуже «мудрих» бюлетенях. Для кого вони складались? Для новітніх «академіків»?

Відповідь однозначна: тільки не для виборців. Адже це аксіома: процедура голосування повинна бути не складнішою, ніж відповідь «так» або «ні». Виборця ж завели у дрімучі нетрі: якщо поставиш «хрестик» отут, то проголосуєш аж за отого, що в отому списку... А список – на стенді або партійного офісу, або виборчої комісії, або виборчої дільниці. Тобто – кіт у мішку. Виняток склали хіба що кандидати на міського голову, та й то не всі, оскільки доля виборчого процесу в плані вибору кандидатів покладена на... самих кандидатів. Це наче вони самі обирають себе собі.

Між тим, це ми обираємо їх для нас. А ми ж платники податків! Чому ж закон - за ті ж бюджетні кошти! - не передбачає захист наших інтересів у виборі найдостойніших через донесення до нас їхніх програм, поглядів на життя, звітів перед громадою про зроблене «до того»? Чому ми повинні одержувати лише ту інформацію, яку нам подають напряму (чи опосередковано) вони самі, або занурюватись у той бруд, яким вони, з безумством приречених, поливають опонентів?

Ці вибори, стверджують поінформовані посадовці, по суті своїй експериментальні. І наступні, обіцяють нам, будуть по-справжньому «європейськими». Можливо. Тільки ж коли ми перестанемо жити «завтраками», такою собі фата-морганою, а почнемо жити прямо зараз, сьогодні? Чи, висловлюючись серед можновладців модною (незабаром вона буде офіційна) мовою, в режимі on line, тобто в режимі реального часу?

Мій близький друг, який у різний час депутатствував у місцевих радах різного рівня, нині йти на вибори відмовився, хоча пропозицій було кілька, від різних політичних сил. Я, каже, був би не проти піти у депутати від людей, а не від нинішніх партій. Можливо, він відстав від життя?

Борис ПРИЩЕПА

© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів