Вся надія на дистрибуцію і… біженців
Відомий грузинський політик, голова партії «Грузинські збори» Джонді Батурія зазначає: «Давид зараз є третьою людиною із дистрибуції (дистрибуція – це, стверджують довідники, організація збуту товару, розподіл товару по мережі збуту. – Б.П.) нафтопродуктів в Україні. Цей чоловік ходив у галошах, зараз він мільярдер».
А чому ви дивуєтесь? Ви подумали, що Давид прибув в Україну піднімати виробництво? Дивно ви думаєте, наче не розумієте (а тим більше - страшно уявити! – не вірите), що із підняттям виробництва ми якось упораємось самі. Чого там – упораємось! Як кажуть колишні браття, а тепер, у відповідності із воєнною доктриною нашої держави, вороги-росіяни, нам не впервой! З виробництвом справимось самотужки.
Нам головне налагодити збут і розподіл виробленого. Отут у нас дійсно проблема. Немає у нас достатньої кількості справжніх фахівців відповідного профілю. Тут хочеш - не хочеш, а йдеш туди, де такі фахівці є і, кланяючись у ноги, просиш: «Йдуть дистриб'ютити, бо у нас кеби нема!». А грузини, вони ж народжуються діловими людьми, з вже налагодженими партнерськими зв'язками!
В такому випадку цілком виправданий доземний уклін нашим грузинським друзям, особливо із числа тих, хто володіє мистецтвом дистрибуції.
Тут дехто із наших вже й себе подумки бачить дистриб'ютором, у числі таких особі членів клубу видання «Forbes» - американського фінансово-економічного журналу, найвідомішого із економічних друкованих видань у світі, який щороку друкує списки найуспішніших людей у ньому житті.
Я таким прудким до грошей і слави радив би трохи охолонути. Ви для початку походіть у галошах, а потім обзаведіться братом-«губернатором», який свого часу вчився одночасно в одному й тому ж вузі, знаєте з ким. І - обов'язково губернатором приморської області. А потім, як мовиться, як пойдьот: або розсікатимете простір у броньованому «крайслері» і з'являтиметесь на світських раутах десь у Мілані, наприклад, в костюмі от кутюр, або підніматимете дорожню куряву від аула до аула на ішаку і в галошах фабрики «Красный треугольник» Третього не дано.
Тому - нам виробництво, їм – торгівля тим, що ми виробляємо. Одне слово, розумний і по-братськи організований розподіл прав і обов'язків. Вища мета якого, як я вже вас, сподіваюсь, переконав, - безпощадна й повсюдна боротьба із корупцією як по вертикалі, так і по горизонталі!
І не треба прислухатись до провокативних закидів іще одного грузина – Вахтанга Кікабідзе (того, що «Ларису Ивановну хочу!»), який через видання «Гордон» порадив українцям частіше дивитись передачу «В мире животных»: «Я смотрю программу «В мире животных»! Это моя любимая передача, она никогда не врёт. Думаю, что украинцам тоже надо сейчас смотреть эту программу, они там много чего увидят и поймут», - сказав Вахтанг Костянтинович (між іншим, Заслужений артист України, йому вірити можна. А от на що натякає, промовчав).
Тільки щось вже не пригадаю, є така передача на нашому ТБ чи нема. Якщо нема, можемо відновити за спогадами.
Але не лише новина про успіхи на ниві поліпшення життя брата Одеського «губернатора» нас повинна тішити. Нас жде не менша радість: нові потоки сірійських біженців, повідомила німецька Die Zeit, яку цитують ряд наших ЗМІ, у недалекій перспективі з'являться на наших, як пишуть просунуті по саме нікуди співгромадяни, теренах прокладуть шлях через Болгарію, Румунію і... Україну, зокрема, через Карпати. Шлях хоча й довший ніж, через Албанію, зате безпечніший.
Та підождіть ви так переживати! Україна для біженців – транзитна станція. А ми шукаймо свою вигоду у цьому потоці, шановні - відрощуймо бороди, потроху вивчаймо їхню мову і включаймось у битву за місце в поїздах, які йдуть у німецькі табори.
Біженці спинились би й в Україні, але її (нас) рятує наш рівень життя, який жодного сірійця, на щастя, не влаштовує: так жити, як ми, вони давним-давно відвикли, а знов звикати чомусь не хочуть..
Вчені мужі мають із цього факту іще один класичний приклад на філософську тему щодо єдності й боротьби протилежностей (якщо по-нашому, то «не було б щастя, так нещастя помогло!»). Козьма Прутков до чого закликав? «Зри в корень!», - він закликав. От і нам треба зріти.
Борис ПРИЩЕПА
На фото: картина художника Зураба Мартіашвілі
