Борис Прищепа

В журналистике с 1967 г., член НСЖУ. Лауреат премии имени Илюши Кулика (1977 г.), Гостелерадио Украины (2010 г.), премии имени Ивана Гайдая (2013 г.).

Попіл Хіросіми й Нагасакі вже не стукає і в наші серця?

Попіл Хіросіми й Нагасакі вже не стукає і в наші серця?
6 серпня відзначається Всесвітній день боротьби за заборону ядерної зброї...

Сьогодні, 6 серпня, минає 70-а річниця від того страшного дня, який, по суті, підбив підсумок Другій світовій війні. Бойові дії іще деякий час тривали, але то вже, скоріш, за інерцією – дві атомні бомби, «Малятко» і «Товстун», скинуті американцями на японські міста Хіросіму й Нагасакі, зробили свою справу.

Але нагадаємо історію. Вранці, 6 серпня 1945 року, американський бомбардувальник B-29 «Enola Gay» під командуванням полковника Пола Тіббетса скинув на японське місто Хіросіма атомну бомбу «Little Boy» («Малятко») еквівалентом від 13 до 18 кілотонн тротилу. Три дні потому, 9 серпня, атомна бомба «Fat Man» («Товстун») скинута на місто Нагасакі пілотом Чарльзом Суїні, командиром бомбардувальника B-29 «Bockscar». Загальна кількість загиблих склала від 90 до 166 тисяч чоловік в Хіросімі і від 60 до 80 тисяч чоловік - в Нагасакі. А загалом – більше півмільйона людей, які ще до кінця 1945 року пішли із життя в результаті одержаних ран і радіаційного опромінення.

Подвійний шок, від атомних бомбардувань і від вступу Радянського Союзу у війну проти Японії 9 серпня, призвів до того, що 15 серпня Японія оголосила про свою капітуляцію. Сам же Акт про капітуляцію Японії, отже про формальне закінчення Другої світової війни, було підписано 2 вересня 1945 року.

Ядерні бомбардування міст Хіросіма і Наґасакі здійснені збройними силами США за президентства Гаррі Трумена. Цей факт заангажованими істориками давно на слуху. Мовляв, попередник Трумена Франклін Делано Рузвельт був справжнім демократом, таким собі «голубом миру», на відміну від Гаррі Трумена, цього войовничого «яструба». Але факт залишається фактом: Трумен лише продовжив справу Рузвельта. Оскільки історія засвідчує: ще у вересні 1944 року, тобто майже за рік до атомних бомбардувань Хіросіми й Нагасакі, на зустрічі президента США Франкліна Рузвельта і прем'єр-міністра Великобританії Уїнстона Черчилля в Гайд-Парку була укладена домовленість, згідно з якою передбачалася можливість використання атомної зброї проти Японії.

Командир бомбардувальника, який скинув «Малюка» на Хіросіму, Пол Тіббетс (помер 1 листопада 2007 р. у віці 92 роки), у своїх чисельних інтерв'ю жодного разу не пошкодував про виконання наказу свого командування. Навпаки, стверджував, що він зі своїм екіпажем зробив добру справу, таким чином прискоривши кінець війні, яка могла б принести куди більше жертв, не будь бомбардувань Хіросіми й Нагасакі.

Залишимо поза увагою розмірковування на зразок «що б було, якби...». Історія, які відомо, не знає умовного способу (сослагательного наклонения). Крім того, Пол Тіббетс – людина військова, а тут сентименти недоречні. Війна – справа не лише страшна, а й брудна. Тобто, дуже й дуже неінтелігентна. Звернемо увагу на інше – на слова вже покійної, але не стертої із пам'яті російської так би мовити інтелігентки, «правозахисниці» і «бранки совісті» Валерії Новодворської: «... меня совершенно не ужасает неприятность, приключившаяся с Хиросимой и Нагасаки. Зато смотрите, какая из Японии получилась конфетка... Игра стоила свеч».

Як мовиться, ні додати ні відняти. Загибель понад півмільйона людей для «правозахисниці» - вдумаймося! - захисниці прав: не що інше як неприятность, в результаті якої вийшла конфетка. Яким іще ганебнішими може бути вияв цинізму для таких «демократів»!

Не випадково, мабуть, подібні «правозахисники», яких і в Україні шукати далеко не треба, ніяк не знаходять своїх послідовників. В усякому разі, у необхідних кількостях, щоб претендувати на щось значиме для суспільства. Але... попіл Хіросіми й Нагасакі, здається, вже й нам не стукає в серця. У нас свої Хіросіма з Нагасакі...

Борис ПРИЩЕПА

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: i-atanasov@bigmir.net, контактиархівТеатр Куліша - Херсон