Сутінки свідомості

23-03-2015 16:24

Творці римського права впевнено стверджували: «Нехай впаде світ, але запанує закон!».

Ознайомившись із висловлюваннями деяких регіональних політиків, а особливо із просторікуваннями політично заклопотаних співвітчизників, приходиш до висновку, що громадяни дохристиянського Давнього Риму були куди цивілізованіші, ніж ті, хто живе у 21-у столітті після народження Ісуса Христа. Бо їм і на закон, і на світ у цілому, м'яко кажучи, начхати із найвищої дзвіниці, якщо ні закон, ні світ не вписуються у їхнє уявлення про справедливість. Вони і, на їхнє переконання, лише вони носії вищого права і законності. Потрібні приклади? Будь ласка!

Минулого четверга, 18 березня ц.р. Одеський апеляційний адміністративний суд, розглянувши апеляційну скаргу голови Херсонської обласної ради Віктора Пелиха (справа № 821/2958/14-а) частково задовольнив апеляційну скаргу, скасувавши рішення Херсонської обласної ради ХХХ сесії VІ скликання від 27.02.2014 р. №979 «Про складання повноважень голови Херсонської обласної ради Пелиха В.Г.» та рішення Херсонської обласної ради ХХХ сесії VІ скликання від 27.02.2014 р. №980 «Про головуючого на ХХХ сесії VІ скликання».

Майже рік тривала судова тяганина, яка нарешті закінчилась. Більшість депутатів Херсонської обласної ради, як відомо, не дали можливості розгулятись анархізму в її стінах (і головах) і не допустили переобрання голови обласної ради на вимогу активістів.

І ось в Інтернеті, який, на подобу психічно нездорового індивідуума, не несе відповідальності перед законом за свої дії і діяння, одне за один з'являються повідомлення як ось це: «Самозванец Виктор Григорьевич. Что и кто стоит за этим возвращением.

Как известно, вчера бывший председатель Херсонского областного совета Виктор Пелых появился в админздании облсовета, предъявил вот такое решение Одесского апелляционного суда (поміщено скан документа. – Б.П.). После этого он проник (маючи на руках рішення суду, ПРОНИК у свій (!) кабінет. – Б.П.) в кабинет председателя и подписал распоряжение о том, что он является легитимным руководителем органа местного самоуправления.

Но нас (анонімний автор не уточнює, кого це – НАС, очевидно, має на увазі себе. – Б.П.) в данной ситуации интересует всего несколько вопросов:

1. Где в решении суда норма о том, что Виктор Григорьевич должен быть восстановлен на прежней должности???

2. На каком основании он издал и подписал распоряжении о своем назначении на должность?

3. Какова позиция прокуратуры во всей этой истории?

4. Как спецслужбы могли проворонить появление данного решения суда? (его вынесли 18 марта. 19 - Пелых появился в своем кабинете и это стало для всех неожиданностью. (Для кого це – «для всех»? – Б.П.)

Тут два варианта - или не знали, или сделали вид, что не знают...».

На наш погляд, тут є й третій варіант: допитливий анонімний автор навряд чи відає, про що запитує, бо:

- по-перше, факт скасування судом рішення про звільнення з посади передбачає норму поновлення на ній же;

- по-друге, виконавши процедуру по першому пункту (поновленню на посаді), голова облради логічно виконав наступну процедуру - видав розпорядження по цьому ж питанню;

- по-третє, позиція прокуратури у «всій цій історії» може бути лише однозначною: захист закону.

Четверте – взагалі маразм. І ще один прояв того ж маразму: «С таким же успехом любой житель города (а це з якого переляку - «любой житель города»!? – Б.П.) может подать в суд и требовать восстановить Сальдо и Костяка на прежних должностях и никто ничего об этом знать не будет».

Володимира Сальдо, як відомо, ніхто не звільняв, він залишив посаду міського голови, будучи обраним народним депутатом України, а Микола Костяк, як і будь-який інший голова державної адміністрації (обласної, районної), у відповідності із Законом України «Про місцеві державні адміністрації» у випадку зміни керівництва держави ЗОБОВ'ЯЗАНИЙ подати заяву про складання повноважень.

Аналогічні страсти-мордасти можна знайти й на інших інтернет-сторінках. А що ж відбулось насправді? Та нічого особливого не відбулось, окрім винесення судом рішення на користь конкретної особи, у даному випадку - голови Херсонської облради Віктора Пелиха. Законне рішення видав Одеський апеляційний адміністративний суд чи ні, може кваліфікувати лише Вищий адміністративний суд України, але аж ніяк не законодавчо заклопотана громадськість чи анонімні інтернет-борці за справедливість.

Дивує інше: підтанцьовка на цьому караоке Херсонського міського голови Володимира Миколаєнка, який згадану постанову Одеського апеляційного адміністративного суду назвав «хамством по відношенню громади» і вніс пропозицію (а яким боком ця пропозиція кореспондується із Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», у якому виписані, в тім числі, й права та обов'язки міського голови?) іще раз проголосувати депутатам облради за поновлення Віктора Пелиха на посаді.

Одне слово, як писав у романі «Бурный поток» Євгеній Сазонов («Клуб 12 стульев» в «Литературной газете»): «Шли годы. Смеркалось. Из водопроводного крана капала вода...».

Борис ПРИЩЕПА