Дев'ятий керівник Херсонської області
Перш ніж піднятися на обласний олімп, встиг попрацювати колгоспником, агрономом, головою колгоспу, начальником районного управління сільського господарства, головою райвиконкому, першим секретарем райкому партії, заввідділом обкому партії, керівником облвиконкому.
В області його завжди вважали «своїм», а він, у свою чергу, ніколи не ділив підлеглих на «своїх» і «чужих». При ньому чітко працювали промислові підприємства, будівельні організації, транспорт. Але особлива увага приділялася розвитку аграрного сектора.
Характерно, що Михайло Михайлович знав, практично, усіх керівників колгоспів і радгоспів в області... Його часті приїзди на ферми, в школи, дитячі садки, лікарні ніколи не супроводжувалися помпезністю, а носили робочий характер. Перед прийняттям важливих рішень він детально вивчав стан справ на місцях.
Як і Іван Мозговий, він добре зрозумів, наскільки важливі для Херсонщини питання, пов'язані із зрошенням. При ньому в області на постійній основі зрошувалися 425 тисяч га, а з супутниками майже 500 тисяч га, що дозволяло домагатися стабільних результатів незалежно від погоди.
За весь час існування області рекордним за врожайністю та валовим збором зернових був 1989 рік, коли було зібрано 3,34 млн. тонн зерна і продано державі 1,5 млн. тонн. Тут Михайло Кушнеренко навіть перевершив свого іменитого вчителя Івана Мозгового.
При ньому була здійснена програма «50», що визначила п'ятдесят бригадних населених пунктів, де планово будувалися школи, дитсадки, лікарні, дороги.
Під час його керівництва Херсонщиною закінчилося і будівництво грандіозного для півдня України мостового переходу через Дніпро з виходом на Цюрупінськ. Щоб це сталося багато було зроблено попередніми керівниками області. Але закінчення всіх робіт випало на долю першого секретаря обкому партії Андрія Гіренка та голови облвиконкому Михайла Кушнеренка.
По завершенню робіт на мостовому переході було успішно закінчено будівництво менш масштабних, але дуже потрібних області мостів у селах Дар'ївка та Тягинка.
В Херсоні було закінчено роботи з будівництва монумента на честь воїнів-переможців в Парку Слави і спорудженню набережної. Окрасою обласного центру став і побудований на березі Дніпра сучасний готельний комплекс «Фрегат».
Треба визнати, що в той час керувати областю було дуже складно. Все йшло до розвалу Радянського Союзу. Обстановка загострювалася. З'явилися політичні сили, агресивно налаштовані по відношенню до діючої влади. Проходили численні мітинги та акції протесту. Область, як і всю країну, лихоманило.
Тим не менше, в таких умовах були прийняті важливі рішення по ряду об'єктів. Будівля Будинку політпросвіти була передана музичному училищу , на базі Ліксанупру відкрили кардіологічний центр, новозведену будівлю Суворовського райкому партії і райвиконкому передали діагностичному центру.
Проте всі ці добрі справи не допомогли більшості працівників обкому партії залишитися при владі і зберегти роботу. Вони потрапили під жорсткий вогонь критики і були звільнені.
В теперішні часи ставлення до тих важких часів залишається неоднозначним. Безперечно, тоді було чимало помилок. І кадри були різні, але в цілому система намагалася працювати для людей: створювалися робочі місця, будувалося житло, медичне обслуговування дійсно було безкоштовним.
Смутні дев'яності ...
Михайлу Михайловичу випала нелегка доля керувати областю в ті часи. У 1989 р. він бере участь у виборчій кампанії з виборів народних депутатів СРСР. Кандидат по Новотроїцькому округу. 26 березня 1989 за нього проголосувало 84,6 % виборців. А в січні 1990 р., коли його висувають кандидатом у депутати облради по Чаплинському округу, кількість проголосувавших «за» знижується до 56,3 %.
Проте, на партійній конференції 24 листопада 1990 Михайло Кушнеренко знову обирається першим секретарем обкому партії. Альтернативними кандидатами тоді були дуже гідні особистості: Георгій Найда - перший секретар Херсонського міськкому Компартії України, і Сергій Сіренко - заступник голови Херсонської облради.
Цікаво розвивалися події після серпневого путчу 1991 року. На осінній сесії обласної ради вибухнув скандал, який погрожував політичною кризою на обласному рівні (зокрема, група депутатів від опозиції покинула сесію). Комісія обласної ради з розслідування подій 19-21 серпня 1991 р. вбачала в діях ряду посадових осіб пряму підтримку путчистів. Їх звинуватили у порушенні Закону УРСР «Про місцеві ради і місцеве самоврядування» (суміщення посад першого секретаря обкому і голови обласної ради).
Втім, прокуратура України оперативно розібралася і ніяких порушень не виявила. У червні 1994 р. відбулися вибори голови обласної ради Херсонської області. З восьми первинних претендентів реальні шанси перемогти мали Віталій Жолобов та Михайло Кушнеренко. В першому турі, 26 червня 1994 Михайло Кушнеренко переміг. Але опозиції вдалося «запудрити мізки» виборцям, і вже через два тижні, у другому турі, Віталій Жолобов став головою обласної ради. Це призвело до негайного відсторонення на наступні два роки багатьох представників колишньої партійно - радянської номенклатури.
Після поразки Михайло Кушнеренко не займав ніяких керівних посад обласного рівня. І тільки в 1995 році, буквально через тиждень після звільнення свого «кривдника», він отримує від нового губернатора посаду начальника обласного управління сільського господарства і продовольства.
А 28 липня 1997р. Михайло Кушнеренко призначається головою обласної державної адміністрації. На цій посаді Михайло Михайлович перебував до 7 квітня 1998. Після чого його звільнили за станом здоров'я, хоча справжньою причиною, швидше за все, було «незабезпечення» перемоги в області на парламентських виборах у березні 1998 року пропрезидентських політичних сил.
Сьогодні Михайло Михайлович Кушнеренко активно займається громадською роботою. Він обраний віце-президентом міжнародної громадської організації «Земляцтво Херсонщини», яке згуртувала навколо себе вихідців з нашого регіону . Більшість її членів, займали в свій час досить високі посади в центральних державних органах влади і столичних установах. Навколо земляцтва концентруються однодумці, які вважають справою честі сприяти області. Михайло Михайлович очолює представництво земляцтва в Херсоні і успішно виконує свою відповідальну місію на місцевому рівні.
Заслужений журналіст України
Юрій Анісімов
Довідка: Михайло Михайлович Кушнеренко - з 1987 по 1991 рік - перший секретар Херсонського обкому Компартії України. З 1991 по 1994 рік - голова Херсонської обласної ради. В 1997 -1998 – голова обласної державної адміністрації. Нагороджений орденами Трудового Червоного Прапора (1977), Жовтневої Революції (1988), кількома медалями, Почесними грамотами Кабінету Міністрів (2004) та Верховної Ради України (2007). Обирався народним депутатом Верховної Ради СРСР, Верховної Ради України і депутатом Херсонської облради.
