Роздуми про Ризький саміт
Правда, експерти з самого початку пророкували його провальність для України. Але майже ніхто не чекав «холодного душу» у вигляді зробленої при відкритті саміту заяви президента Єврокомісії Жан-Клода Юнкера про те, що «ані Європа, ані тим більше Україна не готові до інтеграційних процесів і подальшого членства країни в Європейському Союзі». І ні жодного натяку про європейську перспективу України у найближчі часи.
Зрозуміло, що чимало херсонців сприйняло це дуже болісно. Між тим більшість людей, як і раніше, продовжує терпляче вірити в світле європейське майбутнє, як колись вірили в перемогу комунізму. Одночасно, не виправдані сподівання на якісь рішучі кроки з боку ЄС на зближення з Україною, однозначно, збільшили в нашій області кількість євро скептиків, яких обурило негативне ставлення до нашого прохання про введення безвізового режиму з 1 січня 2016 року.
Звичайно, Європу зрозуміти можна. Остаточно відштовхнути нас вона не може. Це підірве її авторитет і одночасно посилить позиції Євро-Азійського Союзу.
До того ж ЄС сьогодні переживає не найкращі часи в економіці. Для порівняння, рейтинг інвестиційної привабливості Німеччини і Франції, не кажучи вже про Італію, падає . Для Європи стали тягарем проблемні Греція, Іспанія, Португалія, яких витягають з економічної прірви за рахунок зусиль інших членів ЄС.
Крім того, треба визнати, що частина країн ЄС не хоче втрачати багатомільйонний споживчий ринок Росії. Вони протягом останні півтора десятка років почували себе дуже комфортно з нинішньою Росією. Їх цілком влаштовувала налагоджена співпраця з нею. Нафта і газ, хоч і з перебоями через транзит, поставляються, проблеми постачання в Афганістан якось вирішувалися, продукцію купували, в туристичні поїздки їздили і гроші свої в Європу везли. А тут, наче сніг на голову, - окупація Криму та військові дії на Донбасі. І доводиться реагувати..
В цілому, на думку деяких спостерігачів, за результатами саміту можна сказати, що Європа націлилася на варіант «ні нашим, ні вашим». З одного боку вона «висловлює почуття глибокої заклопотаності» у зв'язку з подіями в Україні, з іншого боку - не хоче погіршувати відносини з Росією.
Правда, це не стосується країн Балтії та Польщі, які активно лобіюють інтереси України в європейських політичних і громадських інститутах. Їх геополітична близькість до Росії та можливість в перспективі опинитися на лінії вогню диктує їм зовсім інший погляд на існуючі проблеми.. Однак, при всій важливості такої підтримки для нас - слід розуміти, що, на жаль, ці країни не відіграють провідну роль в ЄС
Європейські партнери не можуть не бачити, що останнім часом в Україні відбуваються певні позитивні зміни, однак , схоже, темпи і напрямки цих змін їх явно не влаштовують. Але їм треба зрозуміти, що все це негативно впливає на настрої частки населення, та підриває рівень його довіри до владних структур
Поки це невдоволення не загрожує перейти в активні дії. Більшість людей розуміє, що керівництву країни та області в існуючій ситуації дуже важко, коли доходи наших громадян у валютному еквіваленті знизилися до рівня лютого 2005 року. І навіть за найоптимістичнішим сценарієм економіка і, на думку фахівців, вийде на минулорічні показники не раніше, ніж в 2018-му році..
Для зміни ситуації на краще треба діяти негайно і рішуче. В першу чергу, необхідно закінчити конфлікт на сході України, стабілізувати валютний курс, ввести жорстке покарання за корупцію і провести реформи Саме ці радикальні кроки, здатні, відносно швидко, вирвати нашу країну з економічної пастки.
Юрій АНІСІМОВ
Заслужений журналіст України
