Vita Black
Херсонська художниця Качаленко Тамара

Видатні діячі: Клінт Іствуд

Видатні діячі: Клінт Іствуд

«Клінт Іствуд це міст між старим Голлівудом із золотого періоду, з 1950-х і 1960-х років і пізнішим Голлівудом, якимось бунтарським, що відвертається від старих цінностей», — аналізують творчість легенди кінокритики.

Перше моє знайомство із творчістю Клінта Іствуда - це був фільм «Мала на мільйон». Напевне, один із найтяжчих психологічно. Була просто зачарована любов'ю та повагою режисера до професіоналів - а це в сьогоденних реаліях дуже дорого вартує, особливо при засиллі феномену «Мазні в рамці» в різних сферах суспільного життя. А вплив від цього фільму, можна порівняти із славнозвісним «Титаніком», лише в більш «камерній» версії. Потім передивилась всі фільми Клінта Іствуда, які тільки могла знайти у вільному доступі. Це і «Диво на Гудзоні», яке давало сили продовжувати жити та боротися за життя далі (особливо коли «накриває» світ новин та подій). І «Справа Річарда Джуелла» - де вразила любов режисера до звичайних людей та біль за те, як простим людям доводиться виживати у жорстокому світі. І «Підміна», «Мости кола Медісон», «Гран Торіно» - у кожному фільмі насамперед мене вражало те, що герої його стрічок не грають роль, як прийнято було у нас, а справді живуть у кадрі. Це немов би знято прихованою камерою - після перегляду фільмів неможливо залишитися байдужим, образно кажучи, заснути під час фільму.

Тому було просто неможливо не створити кілька портретів кульковою ручкою цієї живої легенди американського та світового кіно. І, як мені здається, саме жорсткий штрих кулькової ручки більш точно передає характер моделі, ніж малюнок чорною фарбою - акрилом або аквареллю.

Клінт Іствуд - вихідець з робочої сім'ї, батьки якого працювали на заводі, він назавжди вписав своє ім'я в історію кіномистецтва. Будучи нащадком перших англійських переселенців, він не лише втілив на екрані власних героїв-одинаків для декількох поколінь американців, але й став творцем кінофільмів, які зрозумілі кожному. Клінт Іствуд упродовж усієї 65-річної кар'єри йшов своїм індивідуальним шляхом, підпорядковуючи хід фільмів уже однією своєю присутністю. Причому неважливо, був він у них актором, режисером, продюсером чи композитором.

«Усе моє життя - це одна велика імпровізація». Ніколи не вивчаючи акторську майстерність або основи режисури, Клінт Іствуд вважає за краще довіряти лише своїй інтуїції. «Я не вивчав драму - я вивчав менеджмент, як більшість тих людей, які не знають, чого хочуть».

Людина без імені, Брудний Гаррі, Вільям Манні, Волтер Ковальські - усіх створених ним численних героїв об'єднує індивідуалізм, непроникність і мовчазна впевненість у собі. По суті, Клінт Іствуд постійно грає самого себе. Крім того, як режисер він вимагає того самого від своїх акторів. Ні для кого не секрет, що Клінт Іствуд не лише намагається знімати сцени з першого дубля, а й вважає за краще, щоб актори обходилися без репетицій. А все тому, що він щиро вірить у правдивість перших емоцій. Том Хенкс у своєму інтерв'ю розповів, що під час зйомок фільму «Диво на Гудзоні. Саллі», у якому він грав командира пасажирського екіпажу, який приземлив літак після виходу з ладу обох двигунів, відчував неймовірне хвилювання перед зйомками. Оскільки за сценарієм його герой повинен був свідчити в суді, то акторові треба було запам'ятовувати величезні тексти й вести довгі діалоги з виконавцем ролі другого пілота. Тому, незважаючи на заборону Клінтом Іствудом спільних репетицій, Том Хенкс таємно зустрічався з Аароном Екгартом (виконавцем ролі другого пілота) перед зйомками важливих сцен, щоб все ж разом з ним пройтися по тексту. Іноді їм навіть доводилося це робити телефоном, щоб не викликати підозр грізного Іствуда. Як би не було, а уявляти, як двократний лауреат премії «Оскар» ховається від режисера й таємно репетирує сцени, дуже незвично.

Втім, якщо говорити про нагороди, то в самого Клінта Іствуда їх більше ніж достатньо - лише одних «Оскарів» у нього п'ять штук. Але, безумовно, найбільшим його досягненням є той факт, що відколи в 1971 році відбувся його режисерський дебют, Клінт Іствуд знімає практично по одному фільму на рік. І це незважаючи на досить поважний вік. Подібно до того як він грає у свій улюблений гольф, режисер вистрілює своїми фільмами, ніби м'ячами, які приземляються то ближче до лунки, то скочуються у високу траву. «Мені часто докоряють, що я занадто швидко рухаюся вперед, знімаючи кінострічки. Я не думаю, що я рухаюся швидко. Я просто рухаюся. Було б чудово, якби можна було і в 105 знімати фільми», - зазначає режисер.

Втім, сам Іствуд говорить, що вся річ у тому, що він живе не минулим, а сьогоденням, і мріями про майбутнє. «Не будь я мрійником, я б нічого не досяг. І вже точно не став би займатися такими дурницями, як грати в кіно. Бо насправді, мені неймовірно пощастило, що фільми з моєю участю мали успіх. Адже ти ніколи не знаєш, що, врешті-решт, вийде. Участь у будь-якому кінопроекті можна порівняти із ставками в казино в Лас-Вегасі. У гольфі є такий вислів: «Я вважаю за краще, щоб мені пофортунило, ніж щоб я був хороший у грі». Те саме і в кіно.»

Доречі, саме творчість Клінта Іствуда спонукала мене до знайомства із кінофільмами «Золотого віку Голлівуду». Так відкрила для себе чудових акторів та танцівників Джинджер Роджерс, Фреда Астора, неперевершену Кармен у однойменній стрічці - Риту Хейворт (1948), Хеді Ламарр у фільмі «Білий вантаж» (1942), що піднімає складні проблеми взаємовідносин між людьми. І що вражає - ці всі фільми вже достатньо поважного віку, але вони актуальні і зараз. Вони не відгороджуються від проблем суспільства, а пропонують шляхи вирішення, навіть у реальному житті пересічної людини. Можливо дещо наївні, але життєві, практичні, і що найголовніше - логічні. А цього, часто вітчизняному кінематографу бракує, бо творчість метра Клінта Іствуда не виникла на порожньому місці, а була логічним продовженням західного шляху розвитку суспільства та культури в цілому.


Aвтopкa Taмapa Kaчaлeнкo

ВІД АВТОРА

Тойота Херсон

ТОП БЛОГИ

ЖИТТЯ

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон