Vita Black
Херсонська художниця Качаленко Тамара

"Стара гуцулка"

"Стара гуцулка"

Якось, гортаючи в інтернеті старі фотографії, випадково натрапила на старовинну фотографію бабусі, яка курить люльку. Ця фотографія добре підійшла до роботи синьою кульковою ручкою, незважаючи на не дуже високу якість проявлення (що було взагалі характерним для фотографій початку ХХ століття).

Так, власне і розпочалося моє знайомство з гуцулами - з архівних фотографій. І серії графічних робіт.

Робота «Стара гуцулка» виконана на основі однойменного легендарного фото 1926 року. Автор фото - фотограф-документаліст з Полтавщини М.І. Сеньковський, а стара гуцулка у святковому одязі - Марія Кречунєк, на прізвисько «Чукутиха». Фотографія «Стара гуцулка» відома і під іншими назвами - «Стара гуцулка з люлькою», «Чукутиха з люлькою». «Столітня гуцулка».

На фотографії відомій гуцулці рівно 90 років. Марія Чукутиха була надзвичайною модницею, була звабливою та талановитою співачкою. За свідченням старожилів, Марія могла три дні співати на весіллі, ні разу не повторюючись. І досі серед верховинців побутує вислів: «А шо ти так си розспівала, єк Чукутиха?», «А шо ти так вибралася, єк Чукутиха?» «Сеньковський з фотографів зробив найбільше для прослави Гуцульщини, - вважає дослідник М. Близнюк. - Він сюди прийшов під час Першої світової війни. Був фотограммеристом. Біля артилерії наводив і чітко вираховував, куди має впасти снаряд».

«Стара гуцулка» входить разом з іншими фотографіями до унікальної етнографічної спадщини фотографа-літописця Гуцульщини М.І. Сеньковського, під загальною назвою «Гуцульські типи». Фотографія «Чукутиха з люлькою» здобула в 1931 році гран-прі на Міжнародній європейській фотовиставці в Парижі.

І дуже дивно, що на Заході фотографія Чукутихи настільки відома, що давно пішла у масове мистецтво, а в Україні «Стара гуцулка» лише знаходить свого глядача.

Так поступово, через архівні світлини, розширявся горизонт знайомства з гуцулами. Дуже цікаво було не лише створювати роботу, а й досліджувати історію конкретної фотографії, яка була основою для художньої роботи.

Що мене, як художника-графіка, дуже вражало у фотографіях М.І. Сеньковського, так це те, що моделі на його світлинах настільки живі, що залишається лише слідувати за їх поглядом та характером. Навіть сучасні фотографії живих людей не настільки привабливі, з точки зору зображення в графіці, як архівні світлини людей, які давно відійшли у засвіти.

За допомогою кулькової ручки та фарб архівні світлини оживають, стаючи надбанням не лише етнографів чи істориків.



Aвтopкa - Taмapa Kaчaлeнкo


ВІД АВТОРА

Тойота Херсон

ТОП БЛОГИ

ЖИТТЯ

© 2008 - 2024 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: khersonci08@gmail.com, контактиархівТеатр Куліша - Херсон