"Білий смуток" озера та річки на Херсонщині
Озеро Біле в «оправі» очеретяних заростей
«Сама собою річка ця тече,
Маленька річечка, вузенька, як долоня.
Ця річечка Дніпра тихенька синя доня…»
(Микола Вінграновський)
Озеро Біле, що в селищі міського типу Білозерка, – найбільше озеро дельти Дніпра (площа його приблизно 5 кв. км; озеро сполучається з річкою Кошовою, правою притокою Дніпра), часто опиняється у полі зору громадськості, ентузіастів екології. Ця природна перлина викликає не лише ностальгічні спогади за давньою чистотою вод та красою, а й, попри помітні екологічні втрати, продовжує притягувати до себе увагу місцевого населення та гостей. Потенціал цієї місцини недооцінений та явно не вичерпаний.
Схвально, що 2018 року Білозерською громадою було презентовано «Концепцію розвитку прибережної зони озера Білого», що передбачає формування рекреаційної зони для комфортного відпочинку як місцевих мешканців, так і туристів. Розробили концепцію фахівці селищної ради. У планах багато цікавого, зокрема, впорядкування пляжних зон, створення тренувальної бази із водних видів спорту, причалу для маломірних суден, басейну, влаштування дитячих майданчиків, зон тихого відпочинку (альтанок, оглядових майданчиків, місць для риболовлі, спостерігання за сходом сонця) тощо. У преамбулі зазначається, що вигідне географічне розташування озера Білого та сприятливі кліматичні умови в регіоні сприяють розвитку потужного рекреаційного комплексу в громаді.
Долина річки Білозірка
При ознайомленні з «Концепцією…», окрім логічного запитання про джерела фінансування такого масштабного проекту, виникають запитання екологічного змісту, оздоровлення озера Білого, що, хоча б у загальних рисах, належало б відбити у планах. Адже доводиться констатувати, що озеро Біле вже тривалий час міліє внаслідок замулення, неухильно заростає водною рослинністю, його рибні запаси вичерпуються. Не зовсім зрозуміла в «Концепції…» фраза: «…А наявність очищених природних джерел зроблять дозвілля не тільки активним, а й оздоровчим…». Якщо мова йде про «родзинку» Білозерки – джерела – гідрологічну пам′ятку природи місцевого значення на березі озера (при вул. Кооперативній), то стан цього привабливого куточка викликає занепокоєння: в озерці при джерелах вельми помітні сліди заростання водною рослинністю (для порівняння наводжу світлини 2018 та 2021 років), є нагальна потреба в чищенні дна, у впорядкуванні цієї туристичної принади.
Озерце біля джерел на березі озера Білого (2018)
Для порівняння: стан озерця біля джерел у травні 2021 р.
Вважаю, що поліпшення екологічного стану озера невіддільне від оздоровлення, серйозних екологічних дій стосовно річки Білозірка. Споконвіку озеро та річка живуть, мов один організм: впадаючи в озеро, річка живила його своїми чистими водами, зокрема, завдяки і численним джерелам, що б′ють на її берегах. Кліматичний та антропогенний фактори суттєво позначилися на обсягах стоку річки до озера, але, за певних гідрологічних заходів, режим проточності в озері Білому можна було б посилити і це дозволило б більш протидіяти застійним процесам в ньому.
Свого часу, екологічному захистові річки Білозірка та озера Білого багато сил віддали громадські активісти Ніна Горлова, Ігор Синков, переймалися цим питанням вчитель-краєзнавець Володимир Дегтяр, автор цих рядків та ін.
Ніна Горлова акцентувала на головних болючих точках цих водойм. У минулі роки річка мала довжину 88,6 км, дві притоки довжиною понад 10 км кожна. Протікала територіями Миколаївської та Херсонської областей, є правою притокою Дніпра 1-го порядку і мала загальнодержавне значення. Громадська активістка намагалась достукатись до державних та природоохоронних органів, наполегливо інформувала про екологічні порушення на озері та річці, була автором кореспонденцій у ЗМІ. Зокрема, серед антропогенних втручань у життя річки були наступні: спрямлення русла на одній із ділянок, створення ставків-накопичувачів, до яких скидались комунальні нечистоти, виділення значної частини долини для фермерського господарювання, вирубування заплавних лісів природного та штучного походження, забудова долини дачними ділянками, засипання або «приватизація» дачниками на правому березі річки джерел…
Дачно-забудовні процеси у долині річки (2018)
Ігор Синков, свого часу, прагнув впровадити проект із відродження річки Білозірки й озера Білого та створення інфраструктури для рекреації.
На жаль, річка нині впадає лише слабким потоком до озера Білого (це можна побачити на Білозерському шосе при в′їзді до селища).
Місце, де річка Білозірка впадає до озера Білого (перетин Білозерського шосе, при в′їзді до селища)
Якщо заглибимось в її долину, побачимо чимало чудових куточків, що могли б привабити шанувальників мандрівок. Десь тут, по берегах, б′ють джерела цілющої води (скільки їх, недоглянутих, запущених, залишилось?). Загальна картина невтішна. Камінне прибережжя – зі слідами замулення. То тут, то там – сліди дачної забудови. Водний ресурс річки, її сток до озера був би значнішим, якби не відбувалось відбору води. Під час мандрівки з колегою виявлено в долині річки чималих розмірів рукотворний ставок для зрошення сільгоспкультур.
Рукотворний ставок для зрошення у долині річки
У долині річки порушено цілий ряд положень статті 80 Водного кодексу України. Зокрема, з метою охорони водності малих річок, забороняється руйнувати або випрямляти їх русла, зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну, розорювати заплавні землі, надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво, а також для садівництва та городництва тощо.
В останній час, на державному рівні продекларовані актуальні ідеї щодо посилення уваги до водних ресурсів, Зокрема, в РНБО оголошено: органи місцевого самоврядування несуть відповідальність за якість води, що постачається населенню. Потрібно розробляти загальнодержавну програму очищення річок і озер, провести інвентаризацію поверхневих водних об’єктів та підземних джерел питної води. Отже, в цьому контексті й річка Білозірка вимагає до себе пильної уваги. Актуальними для неї є розчищення та поглиблення русла, усунення практики відбору води для поливу сільгоспкультур, скидання шкідливих стоків, інвентаризація та очищення джерел тощо.
Камінні береги річки Білозірка, з яких б′ють джерела
Звісно, ця робота непосильна для однієї громади, потрібні партнерські зусилля з державними та природоохоронними органами.
Важливу думку висловила у всеукраїнській газеті «День» Альона Мельниченко, керівник одного з відділів Музиківської сільської ради: «На нашу думку, необхідно розділити обов’язки щодо утримання водних об’єктів. Органи місцевого самоврядування традиційно несуть відповідальність за якість води, що подається населенню через комунальні підприємства, та мають широкий спектр повноважень. Що ж стосується таких водних об’єктів, як річки, озера, ставки, то їх утримання має забезпечуватися державою. Для прикладу, на території Музиківської сільської громади «протікає» річка Вірьовчина, яка вже не перший рік без води. Це проблема не лише нашої громади, бо повністю сухе русло вже в Миколаївській області. Ні фінансового ресурсу, ні спеціалістів, що можуть розв’язати таку масштабну проблему, навіть така спроможна громада, як наша, не має. Це має бути відповідальність держави, яка зможе повною мірою профінансувати це питання та врахувати всі екологічні впливи».
Озеро Біле та річка Білозірка, як і річка Вірьовчина, чекають до себе прискіпливої уваги. Вони мають не лише рекреаційний потенціал для мешканців населених пунктів, розміщених на їх берегах, а й потенціал туристичний, просвітницький, особливо для молоді.
Один із куточків річки
Олександр ГОЛОБОРОДЬКО,
світлини автора
