Херсонець назавжди
Володимир Петрович Куликівський. 80. Згадується: завжди усміхнений, сонячний, вирував гумором, оригінальний, чимось нагадував брата Владислава.
Бував у Станіславі, у нас вдома, подарував нашому батькові свою першу книгу лірики «Зелені ритми».
Перечитуючи нині поезії Володимира Куликівського, відчувається в ньому щосьвід Миколи Степановича Вінграновського: тепле, південне, лиманське. Та й чи варто дивуватись: гойдала їх одна і та ж колиска – права притока Південного Бугу – степова річка Кодима...
Зеленим полум'ям горять
Дніпровські верби в квітні:
Веселі, сонячні, привітні,
Вони на березі стоять.
Дніпро у хвилі їх відбив,
Прозорою обняв глибінню,
До зелені торкнувся синню
І обережно посріблив.
Підготував Олександр ГОЛОБОРОДЬКО,
фоторепродукції автора
Світлина Володимира Куликівського – з "Енциклопедії сучасної України".
