Олександр Голобородько

Майже три десятиліття працював в обласній газеті «Наддніпрянська правда». Тривалий час був редактором всеукраїнської газети «Дачник». Член НСЖУ. Інтереси: краєзнавство, екологія, фото. Народився 23 грудня 1948 року у с. Станіславі Білозерського району.

Опалі пелюстки херсонської "Лілеї"

Опалі пелюстки херсонської
Звичайно, шматочок берега Дніпра - пляж «Лілея», це ностальгія чималої частини херсонців за збіглими роками...

Але цей квітковий образ несе не лише ностальгію, а й відчуття втрачених можливостей: Херсон, єдиний обласний центр України, що має вихід до Справжнього Дніпра (решта обласних центрів виходять лише на водосховища - «моря», що живуть у сумному режимі замулення та заболочення) поки що вповні не використовує цю перевагу.

Ця природна розкіш, з часом, мала б стати унікальним «брендом» Херсона! І це при тому, що наше місто, за своїм цивілізованим доступом до Дніпра, не розкошує.

Кілька десятиліть тому пляж «Лілея» був дуже привабливим місцем відпочинку херсонців. Фактично, це був «пляж у місті», масовий, транспортно-доступний, більш-менш впорядкований.

Гармонував із впорядкованим Придніпровським парком. Був дуже привабливим для гостей міста (благо, поблизу пляжу функціонував готель із однойменною назвою – «Лілея») - до пірсу швартувалися туристичні судна з усіх усюд.

Нині ж, прибуваючи водним шляхом до Херсона, туристи вже не причалять до «Лілеї». Не приваблять погляд прибулих і строкаті "краєвиди" Воєнки з її береговою захаращеністю, забудовними «атаками» на прибережну смугу. Елеватор, портові споруди тощо теж не поліпшують картину...

Група ентузіастів (серед них – громадські активісти Наталія Мірошниченко, Ірина Євстафьєва, Тетяна Полянська та інші) вирішили привернути увагу земляків, керівників владних структур, народних обранців до проблеми «Лілеї».

У Фейсбуці сформувалась загальнодоступна група, що переймається проблемою збереження та відновлення улюбленого місця відпочинку херсонців, здійснює регулярні рейди на берег Дніпра, інформує про свою діяльність та згуртовує небайдужих.

Зокрема, Тетяна Полянська вважає, що вирішальними «важелями» позитивних змін на цьому куточку дніпровського берега мали б стати, насамперед, відновлення для відвідин туристами готелю «Лілея» (він на фото нижче) та пірсу для швартування суден.

А ось думка Віктора Шевченка: херсонські набережні являють собою жалюгідні шматочки, берег хаотично забудований, тож ситуацію із збереженням пляжу "Лілея", мабуть, доречно розглядати як початок повернення міста до річки "обличчям" шляхом створення суцільної набережної вздовж всього берега, що слід передбачити в перспективному генплані...

Зрозуміло, що без підтримки громадських ініціатив владними структурами та депутатським корпусом марно сподіватись на успіх. Варто поліпшувати системний діалог влади та громади з актуальних питань.

Взагалі, естетика правобережжя Херсона у контексті посилення його туристичної привабливості мала б стати темою серйозних мозкових атак: чи ж такого берегового "оздоблення" заслуговує Нижній Дніпро?..

Олександр ГОЛОБОРОДЬКО

Фото автора, з Інтернету та з фотоархіву Тетяни Полянської.

© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів