Олександр Голобородько

Майже три десятиліття працював в обласній газеті «Наддніпрянська правда». Тривалий час був редактором всеукраїнської газети «Дачник». Член НСЖУ. Інтереси: краєзнавство, екологія, фото. Народився 23 грудня 1948 року у с. Станіславі Білозерського району.

Херсон: Перлини у вищерблених оправах

Херсон: Перлини у вищерблених оправах
Центр Херсона. Дві старі архітектурні споруди, майже на одному п'ятачку, в яких містяться музей природи (вул. Театральна, 5) та його молодший побратим – літературний музей з музеєм-квартирою Б. А. Лавреньова (вул. Театральна, 1).

Це якраз той випадок, коли судять і по одежі... На фото – їх сумне сьогоднішнє «вбрання». Не вперше входять ці старожили міста в зиму, оплакувані дощами. Навесні, після негод, їх стан буде ще більш невтішним.

...Музей природи. Багатий спадок залишив місту Йосип Конрадович Пачоський, вчений-ботанік зі світовим ім'ям, а також крупний зоолог (він здійснив, зокрема, колосальну роботу – дослідив 1800 тушок птахів 230 видів!), еколог.

В колекції, що складає основу цього музею, сконцентровано майже три десятиліття наукового подвижницького життя вченого на Херсонщині, досліджень степових просторів Півдня, захоплення неосяжними природними скарбами та бажанням їх увічнити.

Безкінечно багато разів привозив зі своїх експедицій, відряджень як губернський ентомолог, унікальні зразки флори, комах, ссавців, птахів, риб, рептилій, ретельно готував їх зі своїми помічниками для збереження.

Близько 110 років тому, губернське місто, розуміючи наукове багатство та значення для майбутнього краю колекції Пачоського, його послідовників, спромоглося збудувати для неї ошатну двоповерхову будівлю, що пережила багато часових катаклізмів.

Зібраний Пачоським та іншими ентузіастами природно-історичний матеріал багаторічно слугував науці, колегам-вченим, з часом, музей природи став помітним науковим центром Півдня.

...Літературний музей. Тут бринять творчі світи людей, які увічнили наш край у своїй нев'янучій духовній діяльності – Миколи Чернявського, Андрія Конощенка (А. Грабенка), Дніпрової Чайки (Л. Василевської), Бориса Лавреньова, Миколи Куліша, Івана Дніпровського, Олексія Кручоних, Давида Бурлюка, Остапа Вишні, Олеся Гончара, представників наступних літературних лав...

Не маємо права байдуже спостерігати, як архітектурно занепадає ще одне вмістилище духовності й духу.


Владними особами міста та області в останні роки чимало декларується про мрії щодо жаданого туристичного майбутнього нашого краю. Як зустрічають гостей наші «візитки» – музеї, місця відпочинку, культурна, мистецька, природна, архітектурна спадщина?..Не завжди привітно.

Наприклад, міський архітектурний колорит безповоротно втрачається, адже помічаємо чимало перемог жорстокої забудовчої «пластики»: в багатьох неповторних куточках Старого Херсона, мов гриби після дощу, вискакують однотипні «мастодонти», що топчуть історичну та архітектурну спадщину.

Соромливо відвертаємось від тріщин, дощових підтьоків, пошкодженої самобутньої ліпнини на старих будинках, наприклад, хоча б нашої багатостраждальної Суворовської...

Естетика двох названих історичних «реліктів» – музеїв природи та літературного явно ігнорується народними обранцями, ці заклади мають стати достойними та важливими туристичними об'єктами на карті міста, в ряду з такими визнаними брендами як художній музей або ж головна споруда краєзнавчого музею.

«Оправи» духовних скарбниць мають не відштовхувати, а притягувати херсонців, гостей міста, допитливу студентську та шкільну юнь, естетично відповідати духовному змістові.

Виникає і таке питання: може депутатському корпусу варто подумати про створення благодійного фонду, що наповнювався б, у першу чергу, внесками та штрафами від головних руйнівників архітектурної спадщини?

Олександр ГОЛОБОРОДЬКО
Фото автора

© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів