На Херсонщині пропонують реабілітацію Великим лиманом

На виконання рішення Міністра оборони України генерала Полторака С. Т., центри психологічної реабілітації військовослужбовців до кінця минулого року мали бути створені у Київському, Одеському, Дніпропетровському, Харківському та Львівському військових госпіталях, військовому санаторії «Хмільник», а також центрах реабілітації та санаторного лікування «Пуща-Водиця» та «Трускавецький».

На мою думку, варто розширювати спектр відновлювальних можливостей такої категорії установ із залученням природо- та естетико-художньої терапії. Такими животворними ресурсами багата й Херсонщина.

Питання створення спеціалізованої медичної установи в Херсоні для лікування бійців АТО – військового госпіталю – поки що не розв'язане: військові лікуються у госпіталях Одеси, Миколаєва, де може бути засвідчений статус хворого як учасника бойових дій. Але одночасно зі створенням госпіталів, в Україні варто було б створювати й принципово нові медично-відновлювальні установи – спеціалізовані (умовна назва) центри та осередки реабілітації та творчості для військових. Можна почати з відносно недорогих пілотних рішень. У світі широко практикується досвід лікування, оздоровлення, повернення до повноцінного здорового стану людей, які отримали різного роду бойові психічні травми, як шляхом активного "спілкування" з природою, занять фізкультурою (нетривалі пішохідні прогулянки, плавання, рибальство, веслування на прогулянкових човнах, байдарках тощо), так і займаючись творчістю, мистецтвом (малювання, ліпка, фотографія, створення любительських фільмів, музикування, театральна гра, спів тощо). Для цього потрібні як відповідний природний фон, так і соціально-творче середовище.

Унікальний природний фон є саме на березі Дніпровсько-Бузького лиману, у селі Станіслав Білозерського району. Ця місцина – одна із найпривабливіших на Півдні України для відпочиваючих із різних усюд (за радянських часів тут активно відпочивали трудящі від Півночі країни до Уралу), її давно облюбували художники та фотографи. Цей простір, чари якого відчували представники різних епох на протязі століть, здатен творити справжні лікувально-відновлювальні дива!

Станіслав багатий своїми мистецькими та духовними традиціями. Тут склалися потужні самодіяльні театральна, музична, вокальна, хорова, оркестрова, художня, поетична школи. Може бути благодатним творче спілкування воїнів із вихованцями місцевих загальноосвітньої та музичної шкіл, юними художниками, а також з дорослими музикантами, художниками, поетами, композиторами... У місцевій ЗОШ – багато юних майстрів "на всі руки", тож можна практикувати і спільну з воїнами творчо-виробничу діяльність.

Близькість захисників Вітчизни до дитячих душ, громади формували б у сільському середовищі почуття мужності, патріотизму, відповідальності за долю Держави.

Потенційне ж місце для функціонування осередку реабілітації та творчості бійців АТО у Станіславі є. Це колишній, забутий "безгоспний" готель на найвищій мальовничій лиманській кручі (див. фото). Внутрішньо він "розкурочений", але всі «несучі» конструкції збереглися.

Як саму споруду, так і підведені до будинку підземні комунікації, при бажанні керівних структур та відносно незначних витратах, можна відновити. Решту витрат можуть "компенсували" Його Величність Дніпровсько-Бузький лиман, неповторні краєвиди узбережжя, скель, кращі в Україні світанки та творчі озаріння.

Олександр ГОЛОБОРОДЬКО,
фото автора