Полеміка заради полеміки або Колодій проти Масниці

Перші писемні згадування блинів-млинців належать до початку 11 сторіччя, десь до 1005 р. А суперечки довкола солярно-поминальної страви спалахнули нещодавно.

Коли чую від українця про "бліни - русскоє блюдо", широко посміхаюся. Навіть російські кулінарні історики (Похлебкін та Пудов, наприклад) визнають: сучасне російське слово "БЛИН" є нічим іншим як розподібненням двох сонорних приголосних на проривний та сонорний.

Тобто, простіше, спочатку був "МЛИН" (від молоти, розмолотий) - перша спільна назва страви, яка виникла до появи росіян і українців, і навіть до Масниці. І саме це слово трансоформувалося в українській на млинець (мабуть, коли з'явилися млини - споруди, де мололи зерно), а в російській на блін. То тепер, увага, питання: ви досі вірите, що ця страва - суто російська?

Ну, Квітка-Основ'яненко, Гоголь чи Старицький з віддалення досвіду 18 та 19 сторіччя з вами не погодилися б. Просто почитайте їх. Хоча питання про млинці та Масляну дійсно непросте. Адже перші млинці були:

- опарними, дріжджовими, як тонкі оладки,

- заварними - легенда оповідає, що такі млинці утворилися через забутий у печі вівсяний кисіль, що перетворився на еластичний корж.

Але, і ті, й інші могли бути приготовані без молока та яєць і лишатися пісними. Фішка ж Масниці, що виникла пізніше, із запровадженням християнства, - саме у споживанні молокопродуктів та яєць у всіх можливих похідних та комбінаціях перед цілковитою від них відмовою, перед Постом.

Окрім скоромних млинців готували і оладки, і вареники, і молочні киселі, і омлети, і січаники з яєць - коли подрібнені варені яйця заливалися омлетом і запікалися чи смажилися у вигляді котлеток. То чому саме млинці - й масниця утворили таку цілісну єдність в уяві сучасника?

Є точка зору, що це пороблено комуняками. Або царизмом. Заради скрєп, не інакше.

А є здоровий глузд, який дозволяє дізнатися про ЗИМОВІ ЗАДУШНИЦІ (така назва збереглася у західних слов’ян) - дні предків, які в давнину були кожної пори року.

Млинець, страва кругла і така, що має два боки - більш і менш припечений, сонячний і місячний, символізувала собою ще й два світи - дня і ночі, живий і потойбічний. І в лютому наші давні предки відзначали зимові задушниці, й пекли для предків млинці, і згадували їх.

А далі, як це часто буває, пройшло зрощення традицій.

Церква забрала поминання на батьківську суботу перед постом. А млицні перекочували до масниці, ставши обов'язковою скоромною стравою, багатою молоком та яйцями.

І, що цікаво, в старовину дійсно млинці рідко готували поза цим періодом року.

"У нас Масниці не було, був Колодій", - теж не від великої освіти висновок. Масниця - християнська традиція. Колодій - дохристиянське свято чоловічого начала, шлюбу, поновлення в силі після зими. І обидва вони - доукраїнські.

До появи у наших предків українців сталого календаря наприкінці зими і напередодні весни на місяць-молодик святкували Народження Колодія - бога, який благословляє парубків одружуватися, чоловіків - кохатися, а жінок - вшанувати його як годиться, щоб не ходити неодруженими та порожніми. То це був, як не дивно, найфеміністичніший тиждень вшанування фалічного начала також.

Початок Колодія святкували з варениками та пиріжками у формі півмісяця, завершення - з круглими млинцями. І на знак перемоги повноти і сонячного начала над зимою, і як поминання Колодія - адже він помирав наприкінці тижня свят.

Утім, про сутність тижня Колодія ви можете прочитати і без мене, то не переповідатиму. Важливо, що він міг збігатися із Масницею, якщо місяць був молодим і ріс, а міг і не збігатися. І його давньослов’янську сутність витіснила церква, а не "російські бліни".

Хоча було у Колодія те, що єднає його і з Масницею. і з християнством. Колодій закликав миритися. Заручини і примирення були набагато важливішими за млинці чи вареники ознаками тижня Колодія.

Отже, що б ви не святкували, але до примирення закликає і Сиропусний Масний тиждень, і Колодій, і прощена неділя.