Скадовський фотограф: У нас є своя краса – тиха й спокійна

Скадовський фотограф: У нас є своя краса – тиха й спокійна
В інтерв’ю з скадовським фотографом Олександром Довгієм про його любов до фотографії, про особливу красу Скадовська та, звичайно, про найзаповітніші мрії…

ПРО СЕБЕ

- Розкажіть трішки про себе: де Ви народилися, де навчалися?

Я – корінний скадовчанин, народився у Скадовську і все життя проживаю у цьому чудовому курортному містечку. Закінчив у 2001 році ЗОШ №1 (нині "Академічна гімназія"), навчався у Херсонському педагогічному університеті, з якого випустився у 2006-му.

За освітою я вчитель образотворчого мистецтва та художньої культури. Працював протягом 10 років у Скадовському Центрі дитячої та юнацької творчості. Нині я художник-гравер по граніту.

- Ким Ви хотіли стати в дитинстві? Чому?

- У дитинстві я навіть не задумувався, яку конкретну професію я хотів би отримати, але точно знав, що буду хорошою, вихованою людиною і у мене буде улюблена робота.

- Де Ви здобували свої художні навички та де скадовчани можуть побачити Ваші картини?

Ще під час навчання в школі я відвідував художню студію "Палітра", керівником якої є Микола Бут. У його майстерні й донині є мої картини. Також мої роботи експонують у нашому краєзнавчому музеї.

Зараз, на жаль, я не малюю. У Скадовську картини не продаються, тому залишається тільки фото...

ПРО ФОТОМИСТЕЦТВО ЯК ХОБІ

- До речі, про фото. Скажіть, коли і за яких обставин у Вашому житті з'явилася любов до фотографії?

Захоплюватись фотографією я почав лише років 5 тому. Але перший плівочний фотоапарат у мене був ще у школі у 90-х роках, але я тоді знімкував тільки друзів і членів своєї сім'ї.

У 2013 році я купив свій перший дзеркальний цифровий фотоапарат і тільки у 2015-2016 роках я якось вийшов на прогулянку осіннім містом і почав знімати жовті крони дерев, парки та, звичайно, наші рідні центральні алеї та море. Мені дуже сподобались ті фото і я вирішив їх викласти у соцмережі. Я отримав багато позитивних відгуків, які мене й надихнули надалі робити гарні світлини рідного краю.

- Сьогодні фотографування для Вас – це хобі чи робота?

Для мене фотографія – це, звичайно, хобі. У маленьких містах, таке як наше, на фотографії багато не заробиш, тому я маю ще іншу роботу, але і фотографувати не припиняю, тому що мене це захоплює.

- Пам'ятаєте свій перший фотознімок? Якщо так, то що на ньому зображено?

Як я казав, перші мої фото були ще у школі, але я тоді ще не фотографував пейзажі чи макрофото. То були портретні фото друзів, батьків та рідних. А вже пейзажні фото я почав знімати років 5 тому...

І так, я пам'ятаю те перше пейзажне фото, то був 2015 рік, осіння алея біля пансіонату "Скадовськ" неподалік "Чебуречки". Тоді була неймовірна золота осінь, сонячний теплий жовтневий день і дерева вбрались у свої золоті крони листя. І добре, що саме тоді я взяв з собою фотоапарат... я не міг не відобразити у фотографії ту красу.

- Що найбільше подобається знімкувати, а що навпаки не викликає інтересу? Чому?

Як ви бачите по моїх соцсторінках у фейсбуці чи інстаграмі, я люблю знімати наш рідний край... тому що я в нього закоханий із дитинства, і жити десь в іншому місті чи країні мені не хотілось ніколи. Ми живемо у неймовірно красивому, затишному, квітучому краї. Це просто треба розуміти і бачити.

У нас немає землетрусів, смерчів, ураганів чи ще якихось великих негод. Це потрібно цінити і любити. Тому у своїх фотосвітлинах я намагаюсь відобразити всю красу нашого сонячного дитячого курорту, тихого теплого моря, острова Джарилгач та взагалі скадовського краю, його природи, стану погоди, неба, хмар, заходів сонця і неймовірних зоряно-місячних ночей...

Був у мене навіть період, коли я захопився зйомкою "предметки" (натюрмортів) та всіляких постановок з різними домашніми та кухонними предметами, овочами та фруктами), виставленням правильного освітлення. Хочу сказати, що то теж був не простий, але корисний досвід.

Ще обожнюю знімати макрофото. Ганятись за мурахами, метеликами і іншими дрібними комахами не така вже й легка задача, гарно підібрати ракурс, світло, щоб була гарна композиція у фото з якоюсь комашкою - для мене це в кайф.

По можливості я люблю знімати і портрети людей, але їх у мене набагато менше. Іноді мене запрошують на фотосесії, рідко, але запрошують. Сам я не шукаю клієнтів, тому що я не є професійним фотографом у широкому розумінні цього слова, я лише любитель, у мене немає власної студії. Професійний фотограф – це той, що заробляє фотографією собі на життя. А для мене фотографія – це просто гарне захоплення, яким я люблю займатись у вільний час і коли є натхнення.

- Куди треба сходити, щоб зробити круті фото у Скадовську?

Ну це, звичайно, наші набережні, алеї, східний дитячий пляж, море... Люди зі своїми собачками на вигулі, гуляючі котики, завжди голодні чайки, чи благородні закохані білі лебеді, які гойдаються на морських хвильках.

Я стараюсь виходити на фотосети, коли вже вечоріє. Тоді настає гарне світло для фотографії. Коли гарне небо з пухнастими хмарами, чи хвилі на морі, парусники чи човни з рибалками та в кінці на завершення зловити той неймовірний червоно-рожевий чи золотий захід сонця з променями, які пробиваються крізь хмари...

Звичайно, у нас немає тієї краси, що є на відкритому морі чи океані зі скелястими берегами й великими та дрібними камінчиками на узбережжі, бризками піни від хвиль... Але у нас є своя краса – тиха й спокійна. От її я й намагаюсь знімати у всіх порах року. А взимку – то взагалі інша краса, яку треба бачити вживу, коли замерзає наше море, крига, на яку навіть можна обережно заходити…

- Скільки часу, зазвичай, витрачаєте на обробку фото?

Обробка одного фото у мене виходить по-різному. Знімаю тільки у форматі raw, бо це допомагає мені доекспонувати фото, витягнути тіні, чи додати яскравості кольору.

Є такі фото, де обробка зовсім не потрібна. А є фото, де треба тільки кадрування (обрізка), є і такі, де навіть хочеться щось дофантазувати і "домалювати" щось своє... Наприклад чайку, що летить, або підсвітити передній план, чи добавити насиченості, контрастності чи взагалі почистити фон.

До речі, у цих питаннях мені дуже допомагає наш визнаний скадовський фотограф Олексій Білоус і його фотоклуб "Парус", у якому ми іноді збираємось, щоб відібрати кращі фото для різних виставок чи фотоконкурсів. Художня фотографія - то і є творчість…

ПРО ГОЛОВНИЙ ТАЛАНТ ФОТОГРАФА, ДЖЕРЕЛА НАТХНЕННЯ ТА МРІЇ

- Чи завжди відчуваєте внутрішнє задоволення від своїх робіт? Чи можете публікувати фото, які не дуже подобаються самому?

Я намагаюсь викладати і показувати людям ті фото, які подобаються, насамперед, мені. Якщо фото я не вважаю цікавим, то я його просто не публікую.

Є і навпаки, такі фото, які мені не дуже, але людям подобаються. І така реакція, що й не очікуєш зовсім...по-різному буває. А в групі "Єдині у кадрі" є фотографи-професіонали і любителі, які викладають такі фото, що інколи просто дивуєшся, як класно люди бачать красу і опиняються саме в той час і момент, коли треба натиснути на кнопку спуску затвора чи навіть просто на мобілку. Адже головний талант у фото полягає у відображенні саме тієї миті, яка більше ніколи не повториться...

- В епоху соцмереж кожен другий – фотограф. На Вашу думку, хто такий фотограф сьогодні? Що робить фотографа фотографом?

На жаль, а може й на щастя – це так. З одного боку цифрова ера дала можливість кожному проявити свою творчість у фотографії, але в той же час і вбила всі ті емоції, що були в еру плівочної фотографії, коли кожен кадр був "дорогим" і цінився, бо плівка була недешевою і потрібно було вдумливо фотографувати.

Я сам, до речі, ніколи не займався проявкою плівок, тому не знаю у чому там кайф. Це більш знають фотографи старшого віку. Але цифрова фотографія на мене вплинула дуже сильно. Я вважаю, щоб стати фотографом, замало купити фотоапарат. Потрібно вміти бачити навколо й вкладати якісь думки і суть в свої фотороботи, щоб кожен глядач побачив у фотографії щось своє, свої якісь спогади, або, можливо, дитинство.

- Кілька порад для фотографів-початківців?

Поради прості: треба полюбити цю справу і визначитись, що саме ви хочете фотографувати, адже напрямків у фотографії багато. Це і портрет, і пейзаж, і предметка, і стріт, і репортажне фото, і макро, і художнє фото і багато інших...І тільки потім починати втілювати в життя своє захоплення. Фотографуйте друзів, рідних, якщо це портрет, або виходьте на природу і черпайте у ній натхнення, якщо це пейзаж. Для макрофото необхідно придбати спеціальний об'єктив.

- У кому/чому черпаєте натхнення?

Багато натхнення мені дають інші фотографи...і українські, і зарубіжні. Мені до душі:

портрети скадовчанина Руслана Демського
пейзажі скадовчанина В'ячеслава Дубіковського
предметка росіянина, який нині живе в США, Едуарда Крафта
стріт французького фотографа Анрі Картьє-Брессона
пейзажі австралійця Пітера Ліка

Треба вчитись кожного дня, переймати досвід і не соромитись слідкувати за творчістю інших митців. Але найбільше натхнення мені дає сама природа, море, небо, птахи, нічна зйомка…

- Про що Ви мрієте?

Як кожен українець, я мрію, щоб у нашій країні якнайскоріше настав мир... Щоб наш край розвивався у багатьох напрямках – туристичному, економічному, курортному. І щоб люди ставали добрішими і щасливішими.
Олена ВОВК
Фото: Фейсбук-сторінка Олександра Довгія
© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів