Чому книга нам більше не товариш?

Після такого проведення часу ніхто не хоче брати до рук – книгу...
А не так давно книга була для людини справжным товаришем і цікавим способом провести час. Сьогодні ж деякі люди не визнають книг зовсім. Чому люди стали так мало читати? Мабуть зник культ книги. Раніше СРСР вважався найбільш читаючою нацією.
Сьогодні читати книги, не є предметом гордості. У тренді – комп'ютери, ноутбуки, планшети.
Задумайтесь, чи давно ви бачили рекламу, де успішна людина просто читає книжку? Так, зовсім складно пригадати. Це означає, що читати стало не модно. Але скоріше справа в тому, що людина звикла брати приклад з оточення і приклад читання це оточення давно не подає.
Як не дивно, але навіть на державному рівні стали замислюватись над цією проблемою. Віце-прем'єр-міністр України Олександр Сич вважає, що Україна потребує державної програми з розвитку читання.
«Найбільший виклик українського книговидання полягає навіть не в черствості чиновника чи неповороткості бюрократичного апарату, а в тому, що половина українців не готова бачити в книзі джерело інформації та позитивних емоцій, бо не привчена змалку до читання»,- заявив він на конференції «Державна політика книжкової сфери: новий шанс для України», яка відбулася в приміщенні Наукової бібліотеки Національного університету «Києво-Могилянська академія» на завершення проекту Book Platform в Україні в рамках програми «Культура» Східного Партнерства ЄС.
«Нам треба навчитися прищеплювати любов і повагу до книжки змалку з огляду на її виняткові можливості в поширенні знань і формуванні людської особистості. При всій повазі до радіо, телебачення й інтернет-ресурсів книга все ще залишається найбільш органічним і безпечним для здоров'я механізмом активізації тактильних і візуальних каналів сприйняття», - зауважив Олександр Сич.
Урядовець закликає до консолідації зусиль держави, громадянського суспільства та бізнесу не лише з визначення, але й реалізації державної політики у сфері вітчизняного книговидання та книгорозповсюдження: «Лише спільними зусиллями ми зможемо мінімізувати традиційний патерналізм держави у цій сфері й оптимізувати її вплив на ситуацію в галузі», - підсумував Олександр Сич.
P.S. Читання – це мистецтво бачити світ із заплющеними очима. Бачити світ не бачачи його. В цьому його головна відмінність від кіно, театру, чи фотографії. Бо в цих видах мистецтва, нашим очам подають готові візуальні об'єкти. Натомість у книжках ми читаємо описи людей, пейзажів, сцен і це пробуджує нашу уяву. Тому люди, які не читають книжок, ризикують мати кепську уяву, а це завжди сумно!
Тетяна БОЙКО