Чи бути на Херсонщині Кримській Громадській Раді?
Ці регіони єдині. Володар Херсонського краю завжди контролював Крим. Від епохи кіммерійців та скіфів до Нового часу тому чимало історичних прикладів, і навіть для гірських районів Криму ця історична константа, у більшості випадків не є виключенням.
В Російській імперії Таврійська губернія охоплювала степові простори Криму та Херсонщини. У радянські часи сталі та непорушні зв'язки між півостровом та материком зумовили передачу Криму до складу України.
Як з Кримом не поводься, які дезінтеграційні політичні експерименти не впроваджуй, а він все одне буде тягнутися до України.
Сьогодні анексована кримська земля страждає без Дніпровської води. Крим відчуває нестачу сільськогосподарської продукції. Кримський півострів без Українського Причорномор'я - відрізаний кусень, який швидко черствіє та перетворюється на мертве каміння.
Така ситуація в історичному часі не може тривати довго і Крим обов'язково з'єднається із материком. Сьогодні ж на перший план виступають питання прискорення цього процесу, в тому числі, і за рахунок створення нових координаційних структур. Адже представники державних органів та громадськості, діяльність яких пов'язана із Кримом мають частіше зустрічатися, не погано було б якщо і систематично.
Попереду велика робота. У найближчий час необхідно вирішити складні інфраструктурні проблеми, що стосуються облаштування контрольно-пропускних пунктів (КПП) на адміністративному кордоні з тимчасово окупованою територією Автономної Республіки Крим. Звісно не за міжнародними стандартами оскільки кримський «кордон» - це тимчасова адміністративна межа. Втім елементарні санітарні та побутові аспекти мають бути забезпеченні.
Херсонська область взагалі і КПП, зокрема, є візиткою материкової України. Зволікати тут не можна. Проблеми світла, санвузлів, навісів мають бути вирішені якомога скоріше. Тягнути цю ситуацію до наближення зимового періоду не доцільно, можна викликати новий шквал критики.
Доволі гострою та чутливою є проблема отримання кримчанами "Свідоцтв про народження дитини". Міністр юстиції Петренко місяць тому звітував про перспективи впровадження нового порядку, який за 24 години вирішуватиме це питання.
Наразі ж функціонує така схема. Кримчанин має перетнути кордон звернутися до органу реєстрації актів цивільного стану (РАЦС) на материковій Україні, отримати там відмову (оскільки медична довідка видана окупаційною владою не визнається, до того ж іноді фіксуються випадки коли РАЦС взагалі не дають відмову), після чого звернутися до Апеляційного суду м.Києва (можна поштою) щоб у судовому порядку отримати право на свідоцтво. Ті кримчани, які отримали статус внеутрішньо переміщеної особи можуть звернутися до суду за місцем реєстрації.
Це занадто складні і обтяжливі для кримчан схеми. Мінюст має дійсно прискорити роботу з введення в дію анонсованого механізму: «Свідоцтво про народження для кримчан за 24 години» (а може і не потрібно популістських 24 години – нехай це будуть реальні 1 – 2 тижні, місяць, але реальний місяць із мінімумом витрат). Витрати для кримчан, що стосуються оформлення документів українського зразку мають бути СИМВОЛІЧНИМИ».
Слід відзначити, що кримчани, які відвідують Херсонщину і звертаються до РАЦС з цієї проблеми часто висловлюють, м'яко кажучи незадоволення існуючим станом справ. Вони хочуть щоб їх діти були громадянами України. Цю ситуацію необхідно вирішувати у найкоротші терміни».
Ефективну допомогу у вирішенні зазначених, а також інших питань надає кримчанам Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим (ППУ АРК), яке розташовано в Херсоні. Працівники Представництва відзначають, що багато кримчан попри деструктивні впливи анексії націлені на підтримку зв'язків з материковою Україною.
Наші ментальні, суспільні, культурні зв'язки є нерозривними. Попри всі незручності із перетинанням кордонів в липні – серпні поточного року кількість звернень кримчан до Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим збільшилася в 2 рази, передусім, з питань, які стосуються отримання документів українського зразку.
З урахуванням зазначеного актуальним форматом регіональної взаємодії у контексті вирішення чутливих питань процесу де-окупації може стати консолідація зусиль представників органів державної влади та громадськості в Херсонській області (ППУ в АРК; ХОДА, представники громадськості, меджлісу кримськотатарського народу).
«Таким механізмом, наприклад, може стати створення на Херсонщині Кримської Громадської Ради з метою забезпечення управлінської, експертної взаємодії, прав корінних народів України синергії зусиль держави та громадськості в напрямку втілення перспективних заходів та ініціатив з де-окупації Кримського півострову».
Належну увагу слід приділяти актуалізації кримськотатарського питання не тільки в інформаційному, однак, передусім, і в реальному суспільно-політичному контексті. На Херсонщині мешкає найбільш чисельна кримськотатарська громада. Державі та громадськості слід більш ефективно сприяти підтримці діалогу між кримськотатарською та українською громадами. Необхідно створити повноцінні умови для забезпечення прав корінних народів України на Херсонщині.
Була б на то відповідна політична воля та громадсько-експертна ініціатива. Без неї ж будемо топтатися на місці або кульгати по путівцям другорядного політичного плану заходів реінтеграції.
Проте, останнім часом спостерігаються певні ознаки взаємодії між владою та кримськими татарами у Генічеському районі. Так, голова райдержадміністрації Олександр Воробйов підтримав ідею блокування ввозу українських товарів на територію тимчасово окупованого півострову, яка була нещодавно висунута лідерами кримськотатарського народу.
Георгій БЯНОВ
експерт Української Миротворчої Школи
Центру південноукраїнського прикордоння
