Поділяй кримськотатарський народ та володарюй!?

Саме така, доволі відома стратегія імперського походження сьогодні реалізується в Криму.
Пріоритетним напрямком внутрішньої політики самопроголошеної влади на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим є руйнація єдності та зв'язків кримських татар півострову та материкової України. Вірогідно, така єдність кримськотатарського народу розглядається як потенційна загроза.
На території Криму сьогодні запущені механізми заохочення кримських татар посадами, вирішенням питань земельної власності, проведенням різноманітних мистецьких та соціально-культурних заходів. Водночас, паралельно проводяться активні заходи тиску на опозиційно налаштованих лідерів. У сучасних умовах цілеспрямовано використовується тактика «батога та пряника», імперські методи «поділяй та володарюй». Людям на півострові пропонується зробити свій вибір, у залежності від якого реалізовуватиметься той чи інший сценарій.
Офіційно самопроголошена влада оголосила курс на створення передумов з формування повноцінної національно-культурної автономії кримськотатарського народу. Основна увага приділяється неполітичним, соціально-гуманітарним та господарчим аспектам, передусім, юридичному оформленню земельних ділянок, аграрно-сировинним питанням, культурному розвитку кримськотатарської громади тощо. Через вирішення комплексу цих проблем самопроголошена влада намагається купити лояльність кримських татар: позитивне, або принаймні нейтральне ставлення до політичного режиму.
В травні поточного року на півострові було завершено зачистку інформаційного поля в Криму, за результатами якої зареєстровано 28 ЗМІ, які успішно пройшли перевірку на лояльність та будуть використовувати в трансляціях кримськотатарську мову. У вересні 2015 р. в ефір буде пущений підконтрольний кримськотатарський телеканал «Милетт», який має очолити директор департаменту кримськотатарських і національних програм телеканалу «Первый Крымский» Сейран Мамбетов. «Милетт» планується використовувати як офіційний ідеологічний рупор - альтернативу закритому кримськотатарському телеканалу АTR.
Для створення, так званого, громадського кримськотатарського телебачення з федерального бюджету РФ передбачається виділити 177 млн. руб. Кошти підуть на технічне забезпечення проекту, залучення висококваліфікованих журналістів з числа кримських татар. Після зачистки інформаційного поля на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим припинили діяльність такі національні кримськотатарські ЗМІ як газети «Яньи Дунья», «Кьирим», «Авдет», журнали Кьасевет», «Йилдиз», інформаційні агенції «Кримські новини QHA», Інтернет портал «15 хвилин.org»
Водночас, офіційні друковані органи Духовного управління мусульман Криму (ДУМК) та Севастополя – газета «Хидает», а також просвітницький журнал «Джерело мудрості» в травні успішно пройшли перереєстрацію за російським законодавством.
Російська сторона продовжує активну роботу щодо втягування ДУМК у російський ісламський дискурс. Для цього використовуються можливості Республіки Татарстан (РТ). В останній декаді травня делегація РТ відвідала Крим. У процесі візиту член делегації Республіки Татарстан, голова виконкому Всесвітнього конгресу татар Ринат Закіров запросив імамів ДУМК взяти участь у щорічному Всеросійському форумі татарських релігійних діячів, який відбудеться з 12 по 14 липня в Казані. Республіка Татарстан закріплена за Бахчисарайським районом Криму та має, за планами російської сторони, сприяти інтеграції кримських татар у російську ісламську спільноту.
З метою заохочення ДУМК до розвитку міжнародних контактів самопроголошеною владою санкціоновано проведення міжнародної науково-освітньої конференції «Віра, етнос, нація в епоху криз та змін». Захід відбудеться в Ялті у вересні поточного року за участю голів міжнародних ісламських організацій верховних муфтіїв з країн Європи, Близького Сходу, Південно-Східної Азії та країн СНД.
На сучасному етапі самопроголошена влада зовнішньо всіляко демонструє сприяння діяльності ДУМК. В червні поточного року з початком священного місяця Рамазан в 19 районах Криму відкрилися курси читання Корану. Можливо зазначена ситуація свідчить про взаєморозуміння між ДУМК та владою, яке, вірогідно, є ультимативною вимогою - умовою діяльності цієї організації на тимчасово окупованій території кримського півострову.
На гуманітарному напрямку в травні поточного року в Криму розгорнуто системну та цілеспрямовану діяльність з популяризації мови кримськотатарського народу. В суботньому ефірі «Першого кримського телеканалу» на постійній основі, в ігровій формі бесіди, транслюються уроки кримськотатарської мови з переводом на російську мову та написанням субтитрів.
В рамках заходів з популяризації внеску кримських татарів у перемогу в Другій світовій війні, 16 червня в Кримськотатарському академічному музично-драматичному театрі відбувся спектакль «Аліме», присвячений легендарній розвідниці Аліме Абденнановой (у вересні 2014 р. посмертно їй присвоєно звання Героя РФ).
Таким чином, наразі відбувається створення офіційного пантеону героїв кримськотатарського народу, демонструється певна активність щодо вирішення поточних проблем кримських татар в обмін на їх відмову від політичної боротьби за свої права. Всі неслухняні та опозиційно налаштовані активісти переслідуються.
В ідеологічному контексті лідери кримськотатарського народу на материковій Україні зображуються як такі, що нібито перебувають поза законом, не можуть вирішувати проблемні питання кримських татар на окупованому півострові та внаслідок цього не мають права представляти їх інтереси.
З цієї метою в Криму ведеться цілеспрямована пропагандистська кампанія із залякування та дискредитації лідерів Меджлісу з використанням репресивних можливостей «правоохоронних» органів. Так продовжує утримуватись під арештом, заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. Його утримання виглядає як наочна ілюстрація для всіх потенційних опозиціонерів.
Після того як в травні прокуратура Криму сфабрикувала штучну справу на Рефата Чубарова, заступник голови самопроголошеного уряду Руслан Бальбек безпідставно заявив, що у Р.Чубарова «нет права быть лидером крымскотатарского народа». У соціальних мережах адептами окупаційної влади з числа кримських татар, штучно роздуваються теми некоректного вживання Р.Чубаровим у політичній лексиці етноніму «кримці» замість «кримські татари» та інш.
Водночас, напередодні проведення заходів 18 травня з роковин депортації кримськотатарського народу 14 «радикально налаштованих членів Меджлісу» отримали застереження (вірогідно у якості профілактики ФСБ) про «неприпустимість порушення російського законодавства». Така тактика спрямована на придушення всілякої опозиційної активності з одного боку тиском, репресіями, а з іншого заохоченням кримських татар до діалогу та співробітництва.
У зазначеному контексті слід також відзначити і окремі коментарі щодо вирішення проблеми деокупації Криму, які в одному з інтерв'ю наприкінці травня поточного року оприлюднив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. Зокрема він відзначив, що «..Все залежить від домовленостей України та Росії щодо Донбасу і Криму. Може йтися про спільне управління півостровом. Ми про це говорили в березні торік. Вивчали, як це може бути. Ймовірно, під патронатом ОБСЄ, ООН чи кількох авторитетних країн. Такий варіант може стати проміжним, щоб усі сторони могли "сберечь лицо". Особливо Росія...».
Реалізація такого компромісного підходу мотивована, передусім, формуванням передумов для того щоб «усі сторони» змогли зберегти лице. Втім, ані українське, ані, тим більш, європейське політичне «лице» через анексію жодним чином не постраждало, тобто мова йде виключно про інтереси РФ. З іншого боку загальна тональність інтерв'ю різко контрастує з позицією лідерів кримських татар на материковій Україні.
Зазначене є свідченням того, що лідери меджлісу поставлені на кримському півострові у доволі жорсткі умови. Їх публічна діяльність перебуває під щільним наглядом, а можливості можуть використовуватись і для певних вкидань у інформаційний простір повідомлень про перспективи такого «спільного україно-російського управління Кримом», що суперечить сучасній позиції та інтересам України.
У найближчій перспективі можна прогнозувати подальше посилення активності в напрямку «розбудови повноцінної національно-культурної автономії» кримськотатарського народу. У разі досягнення позитивних результатів буде розгорнута потужна інформаційна кампанія про «неусипну турботу» за долю кримських татарів.
Водночас, до свідомості широких верств кримськотатарської спільноти буде доводитись інформація, що тільки самопроголошена влада може бути для них основним та «надійним» партнером у вирішенні багатьох нагальних проблем життєдіяльності.
За спостереженнями окремих експертів, російською владою в Криму реалізуються напрацювання російського інституту стратегічних досліджень (РІСД; м.Москва). Одним з кураторів проекту є співробітник РІСД Яна Амеліна, спеціаліст по тюркських та мусульманських народах, яка має відповідний досвід діяльності в Південній Осетії та Азейрбаджані (видворена з цієї країни в 2007 р.).
Основним напрямком сучасної діяльності РІСД є аналітична розробка суспільно-політичних механізмів протидії самоорганізації корінних народів з акцентом на переформатування діяльності Меджлісу на території кримського півострову, примушення його до лояльності та співробітництва із самопроголошеною владою.
Зазначені широкомасштабні дії РФ щодо заохочення кримських татарів до більш активного співробітництва та інтеграцію до політико-правового поля вимагають адекватної законодавчої та громадсько-політичної відповіді.
Теми єдності, недопущення розколу, корінних народів Криму, сприяння реалізації інтеграційних соціально-культурних проектів, спрямованих на консолідацію українців та кримських татарів в умовах тимчасової окупації кримського півострову потребують заходів посиленої підтримки з боку держави та громади. Досить пустих гасел та декларативних заяв, необхідно переходити до конкретних дій!
Пріоритетним напрямком внутрішньої політики самопроголошеної влади на території тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим є руйнація єдності та зв'язків кримських татар півострову та материкової України. Вірогідно, така єдність кримськотатарського народу розглядається як потенційна загроза.
На території Криму сьогодні запущені механізми заохочення кримських татар посадами, вирішенням питань земельної власності, проведенням різноманітних мистецьких та соціально-культурних заходів. Водночас, паралельно проводяться активні заходи тиску на опозиційно налаштованих лідерів. У сучасних умовах цілеспрямовано використовується тактика «батога та пряника», імперські методи «поділяй та володарюй». Людям на півострові пропонується зробити свій вибір, у залежності від якого реалізовуватиметься той чи інший сценарій.
Офіційно самопроголошена влада оголосила курс на створення передумов з формування повноцінної національно-культурної автономії кримськотатарського народу. Основна увага приділяється неполітичним, соціально-гуманітарним та господарчим аспектам, передусім, юридичному оформленню земельних ділянок, аграрно-сировинним питанням, культурному розвитку кримськотатарської громади тощо. Через вирішення комплексу цих проблем самопроголошена влада намагається купити лояльність кримських татар: позитивне, або принаймні нейтральне ставлення до політичного режиму.
В травні поточного року на півострові було завершено зачистку інформаційного поля в Криму, за результатами якої зареєстровано 28 ЗМІ, які успішно пройшли перевірку на лояльність та будуть використовувати в трансляціях кримськотатарську мову. У вересні 2015 р. в ефір буде пущений підконтрольний кримськотатарський телеканал «Милетт», який має очолити директор департаменту кримськотатарських і національних програм телеканалу «Первый Крымский» Сейран Мамбетов. «Милетт» планується використовувати як офіційний ідеологічний рупор - альтернативу закритому кримськотатарському телеканалу АTR.
Для створення, так званого, громадського кримськотатарського телебачення з федерального бюджету РФ передбачається виділити 177 млн. руб. Кошти підуть на технічне забезпечення проекту, залучення висококваліфікованих журналістів з числа кримських татар. Після зачистки інформаційного поля на тимчасово окупованій території Автономної Республіки Крим припинили діяльність такі національні кримськотатарські ЗМІ як газети «Яньи Дунья», «Кьирим», «Авдет», журнали Кьасевет», «Йилдиз», інформаційні агенції «Кримські новини QHA», Інтернет портал «15 хвилин.org»
Водночас, офіційні друковані органи Духовного управління мусульман Криму (ДУМК) та Севастополя – газета «Хидает», а також просвітницький журнал «Джерело мудрості» в травні успішно пройшли перереєстрацію за російським законодавством.
Російська сторона продовжує активну роботу щодо втягування ДУМК у російський ісламський дискурс. Для цього використовуються можливості Республіки Татарстан (РТ). В останній декаді травня делегація РТ відвідала Крим. У процесі візиту член делегації Республіки Татарстан, голова виконкому Всесвітнього конгресу татар Ринат Закіров запросив імамів ДУМК взяти участь у щорічному Всеросійському форумі татарських релігійних діячів, який відбудеться з 12 по 14 липня в Казані. Республіка Татарстан закріплена за Бахчисарайським районом Криму та має, за планами російської сторони, сприяти інтеграції кримських татар у російську ісламську спільноту.
З метою заохочення ДУМК до розвитку міжнародних контактів самопроголошеною владою санкціоновано проведення міжнародної науково-освітньої конференції «Віра, етнос, нація в епоху криз та змін». Захід відбудеться в Ялті у вересні поточного року за участю голів міжнародних ісламських організацій верховних муфтіїв з країн Європи, Близького Сходу, Південно-Східної Азії та країн СНД.
На сучасному етапі самопроголошена влада зовнішньо всіляко демонструє сприяння діяльності ДУМК. В червні поточного року з початком священного місяця Рамазан в 19 районах Криму відкрилися курси читання Корану. Можливо зазначена ситуація свідчить про взаєморозуміння між ДУМК та владою, яке, вірогідно, є ультимативною вимогою - умовою діяльності цієї організації на тимчасово окупованій території кримського півострову.
На гуманітарному напрямку в травні поточного року в Криму розгорнуто системну та цілеспрямовану діяльність з популяризації мови кримськотатарського народу. В суботньому ефірі «Першого кримського телеканалу» на постійній основі, в ігровій формі бесіди, транслюються уроки кримськотатарської мови з переводом на російську мову та написанням субтитрів.
В рамках заходів з популяризації внеску кримських татарів у перемогу в Другій світовій війні, 16 червня в Кримськотатарському академічному музично-драматичному театрі відбувся спектакль «Аліме», присвячений легендарній розвідниці Аліме Абденнановой (у вересні 2014 р. посмертно їй присвоєно звання Героя РФ).
Таким чином, наразі відбувається створення офіційного пантеону героїв кримськотатарського народу, демонструється певна активність щодо вирішення поточних проблем кримських татар в обмін на їх відмову від політичної боротьби за свої права. Всі неслухняні та опозиційно налаштовані активісти переслідуються.
В ідеологічному контексті лідери кримськотатарського народу на материковій Україні зображуються як такі, що нібито перебувають поза законом, не можуть вирішувати проблемні питання кримських татар на окупованому півострові та внаслідок цього не мають права представляти їх інтереси.
З цієї метою в Криму ведеться цілеспрямована пропагандистська кампанія із залякування та дискредитації лідерів Меджлісу з використанням репресивних можливостей «правоохоронних» органів. Так продовжує утримуватись під арештом, заступник голови Меджлісу Ахтем Чийгоз. Його утримання виглядає як наочна ілюстрація для всіх потенційних опозиціонерів.
Після того як в травні прокуратура Криму сфабрикувала штучну справу на Рефата Чубарова, заступник голови самопроголошеного уряду Руслан Бальбек безпідставно заявив, що у Р.Чубарова «нет права быть лидером крымскотатарского народа». У соціальних мережах адептами окупаційної влади з числа кримських татар, штучно роздуваються теми некоректного вживання Р.Чубаровим у політичній лексиці етноніму «кримці» замість «кримські татари» та інш.
Водночас, напередодні проведення заходів 18 травня з роковин депортації кримськотатарського народу 14 «радикально налаштованих членів Меджлісу» отримали застереження (вірогідно у якості профілактики ФСБ) про «неприпустимість порушення російського законодавства». Така тактика спрямована на придушення всілякої опозиційної активності з одного боку тиском, репресіями, а з іншого заохоченням кримських татар до діалогу та співробітництва.
У зазначеному контексті слід також відзначити і окремі коментарі щодо вирішення проблеми деокупації Криму, які в одному з інтерв'ю наприкінці травня поточного року оприлюднив заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу Наріман Джелялов. Зокрема він відзначив, що «..Все залежить від домовленостей України та Росії щодо Донбасу і Криму. Може йтися про спільне управління півостровом. Ми про це говорили в березні торік. Вивчали, як це може бути. Ймовірно, під патронатом ОБСЄ, ООН чи кількох авторитетних країн. Такий варіант може стати проміжним, щоб усі сторони могли "сберечь лицо". Особливо Росія...».
Реалізація такого компромісного підходу мотивована, передусім, формуванням передумов для того щоб «усі сторони» змогли зберегти лице. Втім, ані українське, ані, тим більш, європейське політичне «лице» через анексію жодним чином не постраждало, тобто мова йде виключно про інтереси РФ. З іншого боку загальна тональність інтерв'ю різко контрастує з позицією лідерів кримських татар на материковій Україні.
Зазначене є свідченням того, що лідери меджлісу поставлені на кримському півострові у доволі жорсткі умови. Їх публічна діяльність перебуває під щільним наглядом, а можливості можуть використовуватись і для певних вкидань у інформаційний простір повідомлень про перспективи такого «спільного україно-російського управління Кримом», що суперечить сучасній позиції та інтересам України.
У найближчій перспективі можна прогнозувати подальше посилення активності в напрямку «розбудови повноцінної національно-культурної автономії» кримськотатарського народу. У разі досягнення позитивних результатів буде розгорнута потужна інформаційна кампанія про «неусипну турботу» за долю кримських татарів.
Водночас, до свідомості широких верств кримськотатарської спільноти буде доводитись інформація, що тільки самопроголошена влада може бути для них основним та «надійним» партнером у вирішенні багатьох нагальних проблем життєдіяльності.
За спостереженнями окремих експертів, російською владою в Криму реалізуються напрацювання російського інституту стратегічних досліджень (РІСД; м.Москва). Одним з кураторів проекту є співробітник РІСД Яна Амеліна, спеціаліст по тюркських та мусульманських народах, яка має відповідний досвід діяльності в Південній Осетії та Азейрбаджані (видворена з цієї країни в 2007 р.).
Основним напрямком сучасної діяльності РІСД є аналітична розробка суспільно-політичних механізмів протидії самоорганізації корінних народів з акцентом на переформатування діяльності Меджлісу на території кримського півострову, примушення його до лояльності та співробітництва із самопроголошеною владою.
Зазначені широкомасштабні дії РФ щодо заохочення кримських татарів до більш активного співробітництва та інтеграцію до політико-правового поля вимагають адекватної законодавчої та громадсько-політичної відповіді.
Теми єдності, недопущення розколу, корінних народів Криму, сприяння реалізації інтеграційних соціально-культурних проектів, спрямованих на консолідацію українців та кримських татарів в умовах тимчасової окупації кримського півострову потребують заходів посиленої підтримки з боку держави та громади. Досить пустих гасел та декларативних заяв, необхідно переходити до конкретних дій!
Георгій БЯНОВ