Георгий Бянов

Независимый эксперт

«Полікультурна Херсонщина» дивиться у майбутнє

«Полікультурна Херсонщина» дивиться у майбутнє
Минулої п'ятниці, в Херсонській обласній державній адміністрації відбувся круглий стіл, під час якого громадські організації області: «Нова генерація», «Куреш», «Центр громадських програм», «Крим SOS» та інші. презентували підсумки реалізації проектів Української Миротворчої школи на Херсонщині.

Круглий стіл відкрила перший заступник голови Херсонської обласної державної адміністрації Січова Валентина Іванівна.

Один з таких проектів під назвою: «Полікультурна Херсонщина» був реалізований в регіоні у лютому – першій декаді березня 2015 року консорціумом представників науково-дослідницьких установ та експертної спільноти Херсонщини, а також кафедрою соціальної роботи і соціальної педагогіки Херсонського державного університету (ХДУ), за активної участі Херсонської обласної державної адміністрації та Херсонського міськвиконкому.

Мета проекту полягала у сприянні розвитку міжкультурного діалогу та взаєморозуміння між різними соціальними, етнічними, релігійними групами і громадами, забезпеченню інтеграції меншин і більшості в умовах «нового прикордоння». Проект був також спрямований на заохочення лідерів етнічних громад та релігійних конфесій до активізації діалогу та співробітництва у регіональному вимірі.

Аналіз підсумків виконання проекту свідчить, що основні його завдання успішно реалізовані. Ідеї «Полікультурної Херсонщини» набули значного резонансу в суспільно-політичному просторі регіону.
Проект надав позитивного імпульсу розвитку громадської активності та взаємодії між багатьма національними меншинами Херсонської області. У процесі проведеної роботи, окремі ініціативи проекту з формату дискусій були переведені у практичну площину і набули конкретних змістовних форм для продовження діалогу та співробітництва.

Безсумнівно, це стало вагомим здобутком у контексті заходів з формування нон-конфліктного, позитивного етнокультурного поля регіону в умовах існуючої військово-політичної загрози, яку в сучасних умовах для Херсонщини потенційно несе в собі територія тимчасово окупованої Автономної Республіки Крим. В рамках «Полікультурної Херсонщини» була розпочата робота з активізації та відновлення мостів етнокультурного діалогу в Херсонській області. Ця діяльність потребує подальшої підтримки та продовження.

Забігаючи на перед хотілося б особливо відзначити роль та внесок Управління внутрішньої політики Херсонської ОДА, співробітники якого у процесі реалізації проекту, окрім суто організаційних аспектів, виявили креатив, експертну та громадську творчу ініціативу. Тим самим, створено передумови для представлення майбутніх проектів з позицій ХОДА.

В рамках «Полікультурної Херсонщини» було проведено низку вагомих громадсько-експертних заходів. Зокрема, 11 лютого 2014 року на першому етапі проекту, на базі Херсонського обласного центру перепідготовки і підвищення кваліфікації державних службовців і посадових осіб органів місцевого самоврядування та працівників державних установ (пл. Свободи,1) було проведено: Інтерактивний семінар: «Різні категорії меншин – права та обов'язки» та Інтерактивний тренінговий семінар: «Заходи посиленої підтримки як державна політика на загальнонаціональному та регіональному рівні».

У процесі заходів завдяки представникам УМШ Сергію Данилову та Наталії Беліцер учасникам «Полікультурної Херсонщини» був презентований передовий світовий досвід у сфері міжнаціональних відносин, в інтерактиві використовувалися методики SWOT аналізу тощо. Доповіді та напрацювання групи дослідників УМШ становлять значний інтерес для розробки державної етнокультурної політики, розповсюдження у вітчизняному експертному, громадському та науковому співтоваристві, популяризації серед студентської молоді. У цьому контексті на майбутнє вважається за доцільне передбачити можливість публікації матеріалів проекту в рамках окремої збірки.

До участі у заходах були залучені чисельні представники національних меншин регіону, зокрема представники польської, вірменської, російської, єврейської, болгарської, азербайджанської, польської та інших громад, представники органів влади, експерти та громадські діячі. Позитивним аспектом роботи проекту стала активна участь у заходах лідерів курдської та турецько-месхетинської громад, які тривалий час (протягом останніх 10 років) перебували на периферії міжнаціонального діалогу в Херсонській області та були дещо виключені із регіонального міжетнічного комунікативного контексту.

Вже на першому етапі реалізація заходів в рамках проекту: «Полікультурна Херсонщина» нівелювала зазначені негативні фактори, які перешкоджали інтеграції зазначених меншин в український суспільно-політичний простір. Це сприяло подоланню тенденцій подальшого соціально-культурного відчуження курдів та турок-месхетинців, що слід розглядати як фактор та перспективну передумову послаблення сучасного регіонального конфліктного потенціалу.

На цьому ж етапі проекту від вірменської громади пролунала ініціатива щодо необхідності створення окремої інтегральної структури - громадського об'єднання, яке б опікувалося інтересами та координувало діяльність всіх національних меншин регіону.

Водночас, в рамках проекту були також відзначені ефективні дії облдержадміністрації та Херсонської міської ради, які слід розглядати як позитивний приклад спільної взаємодії на фоні постійних спроб розгортання конфліктної моделі взаємовідносин та конфронтаційної риторики у висвітлені стосунків між гілками влади на Херсонщині (що також відзначалося напередодні реалізації проекту «Полікультурна Херсонщина»). Слід відзначити, що представники ХОДА забезпечили ефективні майданчики для діалогу національних меншин, сприяли активному залученню до проекту представників чиновницького апарату, а також лідерів деяких етнічних громад регіону.

На другому етапі проекту в першій декаді березня поточного року були проведені подіумна дискусія «Проблеми сучасного мультикультуралізму в Західній Європі, Україні та Росії», круглий стіл «Мультикультуралізм – херсонський етнокультурний контекст», а також на ДТРК «Скіфія» круглий стіл: «Міжконфесійний діалог на Херсонщині – досвід толерантності», - за участю священнослужителів різних релігійних конфесій. Слід відзначити, що запорукою успішності реалізованих заходів стала активна участь та допомога надана експертом інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталією Беліцер.

Передусім, це стосувалося підбору та запрошенню яскравих, авторитетних спікерів (Це були Павло Казарін - кореспондент інтернет-ресурсу "Slon.Ru", оглядач "Крим.Реалії"; Арсен Жумаділов - завідувач відділом забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу). Наталія Беліцер також, навела класифікацію сучасних моделей демократій щодо вирішення проблемних питань міжнаціональних відносин (мажоритарна ліберальна демократія, республіканська ліберальна демократія, консенсусна, мультикультурна демократія). На основі цієї класифікації було розроблено спеціальну анкету і наразі проводиться опитування представників етнічних громад регіону.

У процесі роботи круглого столу: «Мультикультуралізм – херсонський етнокультурний контекст» після бурхливої дискусії за участю голови Міжнародної громадської організації ромів «КЭТАНЭ» Юрія Іваненко та заступника голови Херсонської обласної організації Спілки вірмен України Артура Мадатяна було досягнуто компроміс, знайдено оптимальне рішення щодо організаційних аспектів втілення ініціативи про створення громадської організації, яка б представляла та уособлювала інтереси всіх етнічних громад області. Наразі реалізація цієї ініціативи перебуває у практичній площині. В останній декаді березня поточного року у цьому контексті планується проведення зборів представників організацій національних меншин області.

На круглому столі: «Міжконфесійний діалог на Херсонщині – досвід толерантності», який 5 березня відбувся на місцевому телебаченні і де, поряд з представниками різних конфесій виступав Арсен Жумадінов, в інформаційний етнокультурний простір Херсонщини були спрямовані дуже важливі месиджі, що стосуються поширення та укріплення традицій толерантності, єдності, взаємної поваги, нагальної необхідності краще пізнати один одного. Ці аспекти потребують подальшої артикуляції у регіональному медіа просторі для підтримки стабільності та неконфліктності міжконфесійного та полікультурного поля Херсонщини.

Підсумки та перспективи. У цілому проведені Українською Миротворчою Школою в рамках проекту: «Полікультурна Херсонщина» заходи забезпечили активацію дуже важливих для регіону тенденцій. Зокрема, вони зумовили:

1. Консолідацію та рух національних меншин Херсонської області до самоорганізації в регіональному етнокультурному контексті через створення окремої громадської організації.

2. Позитивний імпульс активізації громадської діяльності окремих етнічних громад (таких, як наприклад, курди та турки-месхетинці), котрі тривалий час перебували на периферії регіонального етнокультурного поля, відчуваючи дискомфорт, ізольованість та дефіцит комунікації передусім з органами місцевої влади.

3. Формування елементів додаткового позитивного досвіду взаємодії між Херсонською обласною державною адміністрацією у сфері проблематики міжнаціональних відносин.

4. Створення передумов для подолання негативних стереотипів та існуючих штампів щодо висвітлення у ЗМІ регіону, деяких аспектів культури та життєдіяльності окремих національних меншин, формування сегментів позитивного інформаційного поля.

5. Підтримка нон-конфліктного, позитивного міжконфесійного, етнокультурного простору Херсонщини в умовах «нового прикордоння» та сучасного, небезпечного потенціалу військово-політичних загроз з боку РФ на кримському напрямку.

6. Формування передумов для організації ефективних, постійно діючих експертно-громадських майданчиків для живої, творчої дискусії, подальшого ведення міжетнічного діалогу, артикуляції поточних проблем, з якими стикаються національні меншини регіону на громадському та державному управлінському рівнях.

7. Оприлюднення ініціатив щодо необхідності проведення активних дослідницьких, соціологічних, історико-етнографічних заходів безпосередньо у потенційних конфліктних осередках, здійснення безпереревного моніторингу ситуації, реалізації програм щодо забезпечення сучасних освітніх, інформаційних потреб національних меншин в мультикультурному контексті, відновлення практики етнографічних та лінгвістичних експедицій студентів ХДУ в осередки компактного проживання національних меншин регіону з метою активізації дослідницької роботи серед молоді та інш.

8. Актуалізація в експертному осередку в Херсонського державного університету проблематики міжнаціональних відносин у регіональному вимірі, заохочення дослідницької активності експертів та студентської молоді в сфері регіональних міжнаціональних відносин.

Досягнуті результати та позитивні зворушення по більшості з наведених позицій є початковими та проміжними з огляду на особливості процесу трансформації етнокультурного поля Херсонської області під впливом реалій «нового південноукраїнського прикордоння». Основні ідеї та напрямки подальшого розвитку ініціатив «Полікультурної Херсонщини» потребують концентрації зусиль та відповідної підтримки на громадському, експертному та державному рівнях. Отже чекаємо на продовження.

Георгій БЯНОВ

Центр досліджень південноукраїнського прикордоння

© 2022 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів