Українська миротворча школа в херсонському мультикультурному просторі
У п'ятницю, 5 березня УМШ під егідою Херсонської обласної державної адміністрації, за участю Херсонського міськвиконкому, а також консорціуму представників науково-дослідницьких установ Херсонщини, кафедри соціальної роботи і соціальної педагогіки Херсонського державного університету були проведені: подіумна дискусія «Проблеми сучасного мультикультуралізму в Західній Європі, Україні та Росії», круглий стіл «Мультикультуралізм – херсонський етнокультурний контекст».
А у вечері того ж дня на ДТРК «Скіфія» за участю священнослужителів різних релігійних конфесій відбувся круглий стіл: «Міжконфесійний діалог на Херсонщині – досвід толерантності».
Окрім експертів, Українська миротворча школа зібрала для участі в заходах, лідерів етнічних громад, представників громадських організацій етнокультурної спрямованості тощо.
Експертний майданчик ХОДА: «Херсон –
столицею толерантності»
Як правило, перед проведенням будь-яких експертних або громадських заходів завжди відчувається певне хвилювання серед організаторів, напруження в строкатих рядах учасників, зайва суєта в кулуарах.
В Херсонській обласній державній адміністрації цього не було. Ініціативна група молодих працівників управління внутрішньої політики під керівництвом заступника директора Департаменту та начальника цього управління Павла Гавриша діяла ефективно та високопрофесійно. Коли вранці п'ятого я побачив впевнені, сонячні, по-весняному святкові обличчя господарів експертного майданчику, відчув, що заходи матимуть успіх і я не помилився.
Сьогодні добрим тоном та загальним правилом багатьох інформаційних ресурсів є нищівна критика влади. Девіз: «деструкція - понад усе» заплющила очі багатьом і заважає бачити у владних структурах зростки нового, успішного, ефективного.
Тому, я прошу вибачення у деяких користувачів, якщо можливо не виправдав їх «деструктивних інформаційний надій», але слів подяки управлінню внутрішньої політики ХОДА, яке доволі успішно забезпечило формат роботи української миротворчої школи на Херсонщині, жаліти не буду. А як, іноді, важко дається лицарям клавіатури таке добре слово, якщо воно таки просто «слово» нічим, ніким не підкріплене. Однак, ми відволіклися від теми.
Перед початком подіумної дискусії виступив заступник міського голови Сергій Черевко, який акцентував увагу присутніх на тому, що сьогодні багатьма експертами Херсон сприймається – як столиця толерантності в Україні. Не оспорюючи цю безперечно приємну для свідомості херсонців тезу, все ж таки відзначу, що принаймні для півдня України це виглядає саме так.
У розвиток зазначеного месиджу начальник управління внутрішньої політики Павло Гавриш у вступній промові навів докладні статистичні дані, які засвідчили, що зі 130 національних меншин України сьогодні в Херсонській області проживають представники 115. Після цього П.Гавриш заявив про необхідність переходити у формат реальної роботи на результат, і натхнені цим закликом експерти запустили процес подіумної дискусії.
Подіумна дискусія з мультикультуралізму
Слід відзначити, що запорукою успішності реалізованих заходів стала активна участь та допомога надана експертом інституту демократії ім. Пилипа Орлика Наталією Беліцер. Передусім, це стосувалося підбору та запрошенню яскравих, авторитетних спікерів.
Наталія Беліцер виступала першою і задала тон подіумній дискусії. У доповіді вона констатувала відсутність єдиного світового інформаційного поля з цієї проблематики. Наталія Беліцер відзначила, що у державній політиці, зорієнтованій на гармонізацію стосунків і урахування часто конфліктуючих між собою інтересів етнічної більшості й меншин у сучасних державах, існують різні підходи.
Відповідно, вироблені й різні моделі демократії. Експерт навела цікаву класифікацію сучасних моделей демократій щодо вирішення проблемних питань міжнаціональних відносин (мажоритарна ліберальна демократія, республіканська ліберальна демократія, консенсусна, мультикультурна демократія). Зазначені моделі безсумнівно становлять інтерес для етнокультурного поля України.
На основі цієї класифікації було розроблено спеціальну анкету і представники етнічних громад, які були присутні на заході, через анкетування змогли визначити свою точку зору, щодо пріоритетності тієї чи іншої моделі (дослідження цього питання буде продовжено найближчим часом).
Мультикультуралізм – цілеспрямована державна політика з підтримки національних меншин.
Павло Казарін, яскравий експерт, кореспондент інтернет-ресурсу "Slon.Ru", оглядач "Крим.Реалії", ведучий телеканалу "ICTV", долучився до подіумної дискусії через Скайп. Усвідомлюю, що передати його блискучий виступ буде дуже складно, тому спробую зробити це тезисно.
Порівнюючи сучасні Україну та Росію, Павло Казарін відзначив, що сучасний державний ідейно-політичний проект РФ має відверто ретроспективний характер. Він спрямований у минуле, у «золотий вік» колишньої імперії. В Росії постійно говорять про велич минулого, яку потрібно відродити (в этой связи наверное актуальна известная работа Ф.Ницше: «О вреде и пользе истории для жизни»).
Примарна та доволі суперечлива «краса» цієї величі перешкоджає росіянам адекватно оцінювати сучасне та не заангажовано дивитися в майбутнє. Вірогідно, така ретроспектива і наразі формує викривлені образи сучасного та небезпечні (для РФ та її оточення) цілі військово-політичного майбутнього.
За оцінкою Павла, в Україні навпаки більше говорять про розбудову майбутнього. «Золотий вік» України ще попереду. Це більш прагматична та конструктивна, на думку експерта, позиція для сучасності, для життя. Месиджі Павла Казаріна викликали бурхливе обговорення. Отже думаємо про майбутнє головне, щоб не всупереч сучасному.
Торкаючись теми мультікультуралізму Казарін, відзначив, «що після майдану країна змінилася, а деякі політики ні..., етнічний проект зазнав поразки...». Свідченням цього стала і поразка партії «Свобода» на минулих парламентських виборах. І сьогодні «украинец категория не этническая, а национальная». Зазначена, позиція також викликала дискусію з приводу того, що етнічний фактор все ж таки заслуговує на більшу увагу.
Павло Казарін також закликав до того, щоб більш уважно та чутливо ставитися до українців, кримських татар, росіян, які залишилися в Криму і не є прихильниками існуючого режиму, а лише заручниками ситуації.
Арсен Жумаділов, завідувач відділом забезпечення діяльності Уповноваженого Президента України у справах кримськотатарського народу, брав надзвичайно активну участь у всіх дискусіях, під час виступу він наголосив на необхідності модернізації вітчизняної нормативно-правової, законодавчої бази в сфері міжнаціональних відносин.
Зокрема, це стосується Національної стратегії з прав людини, прийняття Закону України про кримських татар як корінний народ, проблем етнокультурної політики, а також інших аспектів державної політики.
Доцент кафедри історії України та методики викладання ХДУ Геннадій Цибуленко зупинився на конфліктному форматі області, який несе певні ризики архітектурі регіональної стабільності. На думку вченого, потенційна небезпека може бути усунута через проведення активних дослідницьких, соціологічних, історико-етнографічних заходів безпосередньо у потенційних конфліктних осередках, здійснення безпереревного моніторингу ситуації, реалізацію програм щодо забезпечення сучасних освітніх, інформаційних потреб національних меншин в мультикультурному контексті.
Відтворення єдиного координаційного органу національних меншин та міжконфесійний діалог
У процесі роботи круглого столу: «Мультикультуралізм – херсонський етнокультурний контекст», обговорювалися здебільше практичні аспекти реалізації ініціативи, висунутої на першому етапі проекту: «Полікультурна Херсонщина». Це стосується створення громадської організації, яка б представляла та уособлювала інтереси всіх етнічних громад області.
Цю ініціативу висунув заступник голови Херсонської обласної організації Спілки вірмен України Артур Мадатян. Під час обговорення також розгорнулася бурхлива дискусія, у якій активну участь узяв голова Міжнародної громадської організації ромів «КЭТАНЭ» Юрій Іваненко, який відстоював ідею Громадської Ради, котра існує з 2002 р., і навів доволі влучні аргументи на її підтримку. Розмова була конструктивною, невимушено, а в окремих аспектах і доволі палкою. Представники громад досягли порозуміння та компромісу щодо організаційних аспектів питання. Реалізація ініціативи планується в останній декаді березня поточного року.
Слід також відзначити, що активну участь на різних етапах дискусії узяли лідер громадської організації: «Болгари Херсону» Юрій Палічев, директор Херсонського єврейського благодійно-общинного центру «Хесед Шмуель» Олександр Вайнер, голова Херсонського обласного польського товариства «Полонія» Розалія Липинська, голова громадської організації «Руський культурний центр ім. Пушкіна О.С.» Роман Медведєв, керівництво правління благодійної організації: «Кримськотатарський культурно-спортивний центр «Куреш» Сулейманов Ібрагім Талятович та Сулейманов Алим Талятович, голова корейського центру Видріган Людмила Федорівна та інші.
Лідер курдської громади Авдоян Мурад Фатоєвич у процесі дискусії висловив сподівання на розуміння і допомогу у питанні, що стосується освітніх потреб курдів в плані організації недільних шкіл.
Круглий стіл: «Міжконфесійний діалог на Херсонщині – досвід толерантності», який того ж 5 березня відбувся на місцевому телебаченні і де яскраво, поряд з представниками різних конфесій виступив Арсен Жумадінов, надіслав інформаційному етнокультурному простору Херсонщини дуже важливі месиджі. Це стосується поширення та укріплення традицій толерантності, єдності, взаємної поваги, нагальної необхідності краще пізнати один одного.
Проживаючи декілька століть поруч, ведучи діалог культур, ми ще недостатньо обізнані стосовно багатьох нюансів етнокультурних традицій. І це можливо іноді заважає нам почути і зрозуміти ближнього, який відрізняється від нас власною культурною та релігійною традицією. Таке непорозуміння і формує небезпечне поле конфліктів.
Підсумки та перспективи проекту
Проведені УМШ заходи в рамках «Полікультурної Херсонщини» зумовили рух національних меншин до самоорганізації у регіональному етнокультурному контексті. Окремі етнічні громади, які тривалий час перебували на периферії етнокультурного поля, отримали позитивний імпульс, щодо активізації громадської діяльності, налагодження діалогу та взаємодії.
У цілому, позитивні наслідки для етнокультурного поля регіону від реалізації проекту «Полікультурна Херсонищина» зумовлені тим, що Українською миротворчою школою та її партнерами були створені умови для живої, творчої дискусії. Від заходів «Полікультурної Херсонщини» не віяло нафталіном або формалізмом. Організатори не займали позицію «відбувал номеру», не проводили круглі столи для «галочки». Це не були посиденьки «свій до свого про своє».
Проект: «Полікультурна Херсонщина», який мав мету сприяння міжкультурному діалогу, взаєморозумінню між різними соціальними, етнічними, релігійними групами і громадами Херсонщини в умовах «нового прикордоння», а також забезпечення участі етнічних громад в обговоренні заходів з удосконалення державної політики в цьому напрямку, успішно завершився. Загальному позитиву сприяла участь у заходах проекту «Полікультурна Херсонщина» Представництва Президента України в Автономній Республіці Крим.
Серед недоліків, без яких ніколи не обходиться і без яких взагалі жити було б нудно, в плані подальшої взаємодії, хотілося б висловити певні сподівання на більш активну участь міської ради в окремих заходах, передусім, на рівні забезпечення представництва середньої ланки.
Основні ідеї проекту матимуть логічне продовження у найближчій перспективі. Вважаю, що це позитивно вплине і на реалізацію державної політики на кримському напрямку, з урахуванням певної трансформації етнокультурного поля Херсонської області під впливом реалій «нового південноукраїнського прикордоння».
До речі, на херсонській землі вже розквітають кримські квіти, як про це пише відомий журналіст!
Георгій БЯНОВ
Центр досліджень південноукраїнського прикордоння
