Помер, не дочекавшись справедливості

Як у Горностаївському районі зацькували фермера. Замість господарювання — ходіння по муках

На те, щоб відстояти справедливість, у «правовій» державі Україна часом може не вистачити й життя. Ось і фермер з села Каїр Горно­стаївського району Микола Петров так і помер, не дочекавшись від судів, що виступають від імені держави, захисту своїх законних прав. Ще 2003 року Микола Іванович заснував фермер­ське господарство «Граф». Він викупив на аукціоні будівлі колишньої харчосмакової фабрики, орендував землю й заходився на ній господарювати. Вирощував овочі, а зароблені від їх продажу гроші вкладав у придбання техніки, створення виробничої бази. Та вільних коштів, як завжди, хронічно не вистачало. Тому фермер у 2005 році уклав угоду про спільну діяльність із каховським бізнесменом Анатолієм Коробкою, котрий обіцяв вкласти у розвиток ФГ «Граф» чималі кошти.

Але не так сталося, як гадалося. Варто було отримати перші великі прибутки від реалізації спільно вирощених цибулі й томатів, як новий партнер почав претендувати на більш вигідний для нього їх розподіл. І грошей йому завжди було мало. Між Миколою Петровим та Анатолієм Коробкою почалися чвари. Зрештою договір про спільну діяльність достроково розірвали через суд. Здавалося б, тепер партнери мали б розійтися своїми дорогами. Однак насправді зав'язалася нова тяганина — ділили майно. Минуло вже 9 років, а цей розподіл триває досі!

У 2008 році Анатолій Коробка подав до Горностаївського райсуду позов про поділ власності — автомобіля «КІА Карнавал», будівлі ковбасного цеху та двох складів. Цікаво, що нерухомість і транспорт позивач тоді оцінив всього у 10 тисяч гривень, тоді як за кредитним договором заставна вартість одного лише авто складала 158 тис. гривень. Для забезпечення позову райсуд практично одразу наклав арешт на машину й споруди, про які йшлося у позовній заяві. Потім Миколу Петрова ще й засудили до умовного покарання за те, що він насмілився кудись поїхати на арештованому автомобілі, придбаному ним же в кредит.

Тим часом винесення ухвали по справі відкладалося, позовні вимоги змінювалися — з Миколи Івановича вже стали вимагати начебто взяті в борг у Анатолія Коробки 752 тис. гривень. Розписки не були завірені нотаріально і не скріплювалися навіть підписами свідків. Але судові цього виявилося цілком достатньо, аби 11 березня 2011 року заочним рішенням задовольнити позов (потім його продублювали новою ухвалою — очною). Згодом Апеляційний суд другу ухвалу скасував, але було вже пізно: за тиждень після винесення заочного вердикту Микола Петров помер, не витримавши багаторічного ходіння по муках. Правильно в народі кажуть: гуртове — чортове.

Замість землі й техніки успадкувала... печатку

Та не треба думати, що зі смертю фермера його господарству нарешті дали спокій. Аж ніяк! У червні 2012 року до все того ж Горностаївського райсуду від Анатолія Коробки надходить нова позовна заява — тепер уже не до Миколи Петрова, а до ФГ «Граф», яке (у вигляді тільки статуту й печаток) успадкувала донька померлого фермера. Тепер у нещасної спадкоємиці вимагали повернення пайового внеску у сумі 207 тисяч гривень. За дивним збігом обставин, заяву до розгляду взяла та сама суддя Галина Посунько, котра розглядала попередній позов про повернення грошей за дивними, як на погляд автора, розписками. Представник ФГ заявляє відвід судді, його відхиляють, а позов задовольняють. У травні 2012-го Апеляційний суд скасовує це рішення, відмовляючи Анатолію Коробці у поверненні пайового внеску. Суд зазначив: якщо договір про спільну діяльність розірвано достроково, повернення внеску можливе тільки за згодою сторін, або якщо це обумовлено договором. А ні того, ні іншого не було.

Оскільки рішення вступило в законну силу, донька померлого фермера вимагає від Горностаївського районного суду зняти арешт зі складів фермерського господарства. Цю вимогу суддя Галина Посунько нарешті задовольняє, та наступним рішенням від 11 липня 2013 року... відмовляє ФГ «Граф» у доступі до цих складів. Аргумент: позивач не довів, що для цього існують «правові підстави». Отакої! Одним рішенням суддя підтверджує права господарства на майно, іншим відмовляє законному власнику у можливості ним користуватися. І спробуй-но зрозуміти, де тут принцип відновлення справедливості.

Немає спокою ні мертвим, ні живим

Земельну ділянку, якою користувалося ФГ «Граф», з дозволу Горностаївської райдержадміністрації Анатолій Коробка, вже як приватний підприємець, викупив у Каїрської сільської ради за 595,2 тис. гривень у розстрочку. При цьому у власність пана Коробки без жодного аукціону пере­йшли будівлі й споруди (склади) на вказаній ділянці — начебто для її обслуговування. А в цих складах та на території, згідно з інвентаризаційним описом, перебувало майно та продукція фермера на суму 2 млн. 336 тис. гривень. І куди це майно поділося — невідомо. Але такий багатозначний збіг: на дружину Анатолія Коробки Катерину зареєстровані сівалка італійського виробництва марки «Олімпія» і три трактори з такими ж номерами, які фігурують у документах іншого власника — Миколи Петрова. Фермерське господарство «Граф» зверталося до міліції, прокуратури та СБУ з проханням з'ясувати, чи не є цей збіг банальною підробкою документів. Але кримінальні провадження, що відкривалися за такими заявами, закінчувалися тим, що їх просто закривали.

З часу смерті Миколи Петрова минуло вже понад 3 роки. Та його донька Ольга і досі не може відстояти бодай якусь крихту батькового спадку. У неї немає грошей навіть на те, аби провідати матір, котра живе в Херсоні. Втім, із таким ставленням правоохоронців та суддів до захисту прав громадян можна дочекатися, що й землю під могилою фермера хтось без згоди його родини приватизує. Й любесенько зароблятиме, вирощуючи на ній томати і цибулю.

Володимир ДОРОФЄЄВ
Новий День

© 2021 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів