Відповідно до офіційної заяви Державної прикордонної служби України всі війська відведені з території нашої області, але при цьому «переговори щодо відходу російських військ з півострова Чонгар і коси Арабатської стрілки (яка є територією нашої області) ще тривають...». Як слід розуміти заяву прес-секретаря Держприкордон служби Олег Слободяна сказати важко...
Як говорив Вінні-Пух: «Мед это странный предмет вот тут есть, а вот – его нет». То все ж, є Російські війська на території Херсонської області чи немає? Належить Арабатська стрілка до території Херсонської області чи її прикордонники «помилково» «анексували»? Дивна та й годі.
Крім того, пан прес-секретар повідомив, що зараз на півострові «виставлений прикордонний пост, організоване службу, зараз проводиться активна робота з місцевим населенням». Що мається на увазі?
«Налагодження співробітництва з місцевими адміністраціями, що перебували під контролем Росії». Чи зрозуміло що хотів сказати прес-секретар? Невже неможна брати на посаду прес-секретаря людину, яка вміє чітко викладати думки (от так народжуються чутки й плітки). У чому саме співпраця? Невже знову в забезпеченні продовольством, провіантом, одягом та паливом? А де ж держава? А куди ж йдуть наші податки? Цікаво, хоч колись держава прозвітує: куди вона витрачає шалені гроші, які «списують» на війну.
Як повідомила сьогодні військова прокуратура за результатами перевірки однієї з частин Національної гвардії виявлено, що одна з комерційних структур продала, а «армія» закупила 11 тисяч 600 пар взуття на загальну суму 42 мільйоні гривень, яке, відповідно до висновків експертів, не відповідають державним стандартам, виготовлено із неякісних матеріалів та не має маркування.
«Кому – війна? Нам – мати рідна!», - здається, що це й є головне гасло для тих, хто заробляє на Українській армії при відповідних фінансових оборудках.
Сергій ОСОЛОДКІН
