Чимало роботодавців, з особистих міркувань, через різні схеми, уникають легального використання робочої сили, утримують працюючих без укладання з ними передбачених законодавством договорів, приховують від обліку та оподаткування розміри своїх реальних доходів та фактичної заробітної плати найманих працівників, платять «заробітну плату в конвертах», не здійснюють сплату єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
На думку роботодавців, основною перепоною детінізації трудових відносин є доволі значні податкові навантаження на фонд оплати праці, що не сприяє розвитку підприємства та не стимулює до підвищення рівня оплати праці найманим працівникам.
Працівники на виплату зарплати «в конвертах» погоджуються не від хорошого життя та розмірковують, що «хай буде хоч така, але все ж, зарплата!» Так кажуть ті, хто влаштовуються на роботу з тіньовою зарплатою.
Але така «тіньова» зайнятість спрямована проти людини, оскільки позбавляє її гарантованого права на працю, соціального, пенсійного та медичного забезпечення.
Відповідно до статті 43 Конституції України, кожен громадянин має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Відповідно до цієї норми Конституції, кожен громадянин має право на належні безпечні і здорові умови праці та на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом.
Стаття 46 Конституції України закріпила право громадян і на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення.
Особи, які працюють за трудовим договором (контрактом) на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання або у фізичної особи, підлягають загальнообов'язковому державному соціальному страхуванню.
Чинне законодавство визначає, що роботодавці за відповідними видами загальнообов'язкового державного соціального страхування зобов'язані сплачувати страхові внески за найманих працівників. За рахунок цього формуються надходження до фондів, які забезпечують соціальний захист працівників. Таким чином, громадяни набувають право на весь передбачений законодавством обсяг соціального захисту, оскільки перебування у трудових відносинах надає особі право на відповідний вид соціального захисту.
Для забезпечення свого майбутнього найманий працівник повинен вимагати від роботодавця легального оформлення трудових відносин через укладання трудового договору, а також регламентацію трудових відносин у відповідності до чинного трудового законодавства.
Херсонська обласна служба зайнятості постійно проводить широку інформаційно-роз'яснювальну роботу як з роботодавцями, так і з безробітними щодо необхідності дотримання вимог законодавства про зайнятість та реєстрації трудових відносин. Службою зайнятості організовується відвідування роботодавців, круглі столи, семінари та виїзні акції. Подібні заходи проводяться із залученням соціальних партнерів, представників органів влади та місцевого самоврядування.
Протягом січня-липня 2014 року на відповідну тематику були проведені понад 300 семінарів для 3 тисяч роботодавців.
Питання переваг легальної зайнятості висвітлено також під час проведення понад 1 тисячі семінарів для майже 13 тисяч осіб, які звертаються за пошуком роботи до служби зайнятості, організовані та проведені 12 виїзних акцій у місцях скупчення людей.
Сьогодні кожен роботодавець та найманий працівник повинні, врешті-решт, усвідомити раз і назавжди, що виплата «тіньової» зарплати лише на перший погляд сприяє зростанню доходів працівників та прибутків роботодавців.
Все це матиме надзвичайно негативні наслідки вже найближчим часом. Оскільки від офіційного працевлаштування та рівня заробітної плати найманих працівників залежить добробут жителів міста, селища, села, стан їх соціальної захищеності, наповненість місцевого бюджету, а значить - утримання місцевої інфраструктури, тобто фінансування закладів освіти та культури, виплати гідної заробітної плати, забезпечення благоустрою населених пунктів.
