Головне гасло фестивалю «Хорлівська ліра» – єднає Україну». Засновники, а це Хорлівська сільська рада; Всеукраїнський союз жінок-трудівниць «За майбутнє дітей України», його Херсонська обласна організація; Українське відділення Міжнародного фонду єдності православних народів, втілюють через підтримку народної творчість, через зміцнення процесів об'єднання держави, через розвиток та укріплення української культури, ствердження миру на землі.
Голова вищої жіночої ради ВСЖТ, народний депутат України п'яти скликань Катерина Самойлик вважає проведення конкурсу цього року, як ніколи актуальним, адже у ньому взяли участь представники всіх областей України: «Фестиваль ми проводимо під гаслом: «Хорлівська ліра» – єднає Україну»!
І це насправді так, адже наші конкурсанти приїхали у Хорли з різних куточків держави. І об'єднання країни через мистецтво, культуру є для нас сьогодні головним завданням. Учасники конкурсу, глядачі бачать, що ми – єдина родина, співаємо одні пісні, танцюємо одні танці, що українська культура прекрасна, неповторна і її треба підтримувати та розвивати. Тому ми й докладаємо зусиль для проведення конкурсу для аматорів.
З кожним роком фестиваль набирає обертів, стає потужнішим. Про «Хорлівську ліру» вже добре знають митці Херсонщини, тож ми поставили за мету, щоб про нашу співучу Таврію дізналися в усій Україні та за її межами. Тому з цього року наш фестиваль став «Міжнародним»,- з гордістю повідомила Катерина Семенівна.
Головна особливість фестивалю – він, чи не єдиний в Україні, не комерційного характеру. Жоден з учасників не сплачує будь-яких грошових внесків. Всі витрати на проведення фестивалю беруть на себе організатори (із залученням спонсорів та меценатів).
Для участі у цьогорічному фестивалі-конкурсі надійшло майже 200 заявок, в трьох номінаціях: вокал, хореографія, інструментальний жанр, у різних вікових категоріях.
Журі конкурсу, до складу якого входили визнані фахівці: народна артистка України, солістка Херсонської обласної філармонії, доцент Наталія Лелеко; викладач Херсонського музичного училища, член Європейської спілки музикантів Василь Олексій; соліст музичної академії імені Чайковського Михайло Гнатюк; заслужений працівник культури України, завідувачка кафедрою хореографії Херсонського державного університету, доцент Алла Рехліцька (голова журі) понад 15 годин слухали і дивилися виступи, і їм довелося дуже не просто у відборі учасників фінальної частину конкурсу.
Алла Рехліцька: «В 4-й раз проходит «Хорловская лира», я счастлива, что меня приглашают все эти годы возглавлять жури конкурса. Заметно как он «взрослеет»... В этом году участие в нем принимали все районы области, и чуть ли не вся Украина. Всего мы посмотрели более 1000 участников, почти 200 номеров, впечатлений: масса...
Этот конкурс отличается от всех тем, что он объединяет исполнителей разных возрастных категорий. Как правило, конкурсы делятся на взрослые или детские, а этот – особенный. Тут передается опыт. Здесь на одной сцене: внуки, бабушки, дедушки, родители. А еще прекрасно, что конкурс проводится летом на берегу моря под открытым, чистым небом.
Конкурс настолько многогранен, что сидишь и постоянно удивляешься: как прекрасно и многогранно талантлив наш народ.
«Работалось» жюри в этом году сложно, а все потому, что было очень много солистов и коллективов на достаточно высоком уровне. Всегда чрезвычайно сложно выбирать, когда люди очень талантливы».
«Хорлівська ліра» з цього року заявила про себе, як про «Міжнародний фестиваль», адже у Хорли приїхали представники всіх районів Херсонщини, а також аматори з інших регіонів країни: Житомирської, Вінницької, Рівненської, Київської, Черкаської та інших областей, а також міст-героїв Одеси та Києва, а ще – виконавці з Молдови, Білорусі, Ісламської республіки Мавританія. І це тільки початок, наступний фестиваль чекатиме гостей з багатьох інших держав.
Конкурсне прослуховування тривало два дні в Хорлівському сільському клубі, під час якого журі обирало фіналістів, які у фіналі співали на «великій» сцені яка була побудована на березі просто неба. Хтось у Хорлах був вперше, а для когось конкурс традиційний.
Вокальний ансамбль «Серпанок», з Нової Каховки на конкурсі вже в третє, розповідає його керівник Анна Мандриця: «Вот уже 3 года подряд мы сюда приезжаем. Нам здесь очень нравится, и этот конкурс мы всегда ждем с нетерпением, из-за него ждем лета. Обстановка и атмосфера на конкурсе очень нравится, все здесь если и меняется, то в лучшую сторону. Понравилось и то, что, если в прошлом году были «слепые» прослушивания, то есть: жури и пустой зал, а участники не видели, как выступают их коллеги, то в этом году в зале есть зритель, есть, для кого петь. Атмосфера очень теплая и доброжелательная. И, что удивительно, даже участники, которые соревнуются друг с другом, тоже поддерживают один другого, это очень трогает».
А от Валентина Іванова, з смт Дніпряне, у Хорлах вперше, але вона одразу ж вийшла у фінал, а її виступ глядачі сприйняли гучними оплесками і криками «Браво». Сама ж співачка дуже емоційно відгукується про конкурс: «Фестиваль-конкурс «Хорлівська ліра», був вже на слуху, і ми вирішили взяти у ньому участь. Після свого виступу я тішуся, я рада, просто у захваті, я стаю на коліна і цілую цю землю. Я не можу все це виразити словами, мені настільки приємно, кажу це від щирого серця. На конкурсному прослуховуванні виконувала «Київський вальс», ця пісня мені знайома з дитинства, вона закарбувалася в пам'яті, і мені дуже хотілося представити саме її на суд журі».
Марині Гришко, зі Скадовська, всього 9 років, «Хорлівська ліра» перший конкурс у її житті: «Мне очень понравилось, я никогда не выступала на большой сцене, а тут исполнилась моя мечта».
Ельвіра Поленова-Шейх живе у Мавританії, дуже любить співати і має неабиякий талант: «Я приехала из Мавритании. О конкурсе мне рас сказала мама, которая живет в Херсоне. Я очень довольна. Вижу, что много коллективов. Меня переполняют чувства, особенно патриотические, так как я родилась и выросла на Херсонщине, хотя и живу сегодня далеко от нее. И когда я ехала в Украину, меня все убеждали этого не делать, говорили, что тут война. Нет, тут не война... тут полноценная жизнь...».
Аліна Глущенко, з Черкаської області: «На этот фестиваль я приехала из Черкасской области, где я участвовала в конкурсе «Таланты многодетной семьи», и мне предложили поехать в Хорлы. Песню мне подбирал папа, он музыкант. А больше всего мне понравился отдых на море. Там много людей, море соленое, песок, медузы, ведь там, где я живу, моря нет».
Олеся Барн, Київ: «Все очень замечательно, сцена красивая, зритель хороший, восприятие зала – очень классно. Иногда приходишь на конкурс, а зрители на тебя смотрят «боком», а тут так приятно, все хлопают, поддерживают. О конкурсе я узнала совершенно случайно, в 2012 году участвовала в «Талантах многодетной семьи», и тут позвонили из Всеукраинского союза женщин-тружениц «За будущее детей Украины», и предложили принять участие в «Хорловской лире». Получилось все спонтанно, я даже не ожидала, что поеду. Но, очень довольна».
Якщо у ? фіналу було понад 200 номерів і 1000 виконавців, то у фінал за рішенням журі, було допущено тільки 31 номер, які у другий день фестивалю вийшли на велику, професійну сцену, яка спеціально для цього була побудована на березі моря.
Про душевну та дуже особливу атмосферу на фестивалі говорить ось такий випадок: конкурсанти не мають право використання фонограми «плюс один», всі співають тільки «наживо». Звичайно ж, що конкурсанти дуже хвилювалися, і сталося так, що один з фіналістів забув слова першого куплету... тієї ж миті співака підтримав весь «глядацький» пагорб біля моря... Усі глядачі, а їх було понад 15 тисяч, хором заспівали пісню, чим допомогли юнакові справитися із хвилюванням, опанувати себе, і він доволі упевнено закінчити конкурсний виступ.
Поки підбивали підсумки, на сцені проходив Гала-концерт, у якому взяли участі і члени журі.
Закінчилося дійство врученням «золотої» «Хорлівської ліри», дипломів, цінних подарунків та святковим салютом...
«Нехай ллється пісня, а не кров. Нехай звучить музика, а не гуркотять гармати. Нехай на нашій рідній Україні панує мир», - цими словами Катерина Самойлик закрила IV Міжнародний фестиваль-конкурс «Хорлівська ліра».
Сергій ОСОЛОДКІН
