Законодавче врегулювання функціонування меліоративних систем, відновлення і розвиток зрошення. Про це говорили влада, представники аграрного бізнесу та експерти під час виїзних слухань Комітету Верховної Ради України з питань аграрної та земельної політики, що пройшли 13 та 14 вересня на півдні країни - в Одеській та Миколаївський областях.
Значну увагу учасники слухань приділили законопроєкту 5202-д «Про організації водокористувачів та стимулювання гідротехнічної меліорації земель», який пройшов перше читання у Верховній Раді й наразі готується до другого.
Розробка якісних законопроєктів неможлива без врахування думок та пропозицій тих, кого вони напряму стосуються, тих, хто буде втілювати прописані в них механізми, які мають діяти на практиці, а не на словах, вважає депутат Херсонської облради, голова правління ГС «Асоціація об’єднання водокористувачів», член правління Всеукраїнської аграрної ради Володимир Хвостов.
Тож, відгукнувшись на запрошення, він презентував учасникам слухань досвід Херсонщини з відновлення зрошення, а також наголосив, що від реформи на основі закону 5202-д виграють усі сторони.
«Від реформи зрошення виграють держава, аграрії та землевласники. Переваги для держави – це зняття навантаження з бюджету, адже утримання одної насосної станції коштує близько 1 млн грн на рік. Це перетворення старого об’єкту на сучасний енергоефективний комплекс з можливістю збільшення гектарів зрошення. Це стабільні врожаї, наповнення бюджетів всіх рівнів.
Для аграріїв реформа зрошення – це можливість самостійно інвестувати та реалізувати нові проєкти реконструкції, зменшити собівартість м куб/кВт ринкової ціни. Це АСКОЕ нічного поливу, безперебійність подачі води (нове обладнання), капремонт підземної системи, мінімізація втрат води (пориви труб), гарантований справедливий тариф.
Одноосібники-фермери за рахунок великих господарств отримають в зоні поливу надійну подачу води. А землевласники отримають збільшення вартості землі, адже ціна зрошуваної землі в 3 рази вища багарної», – пояснив Володимир Хвостов.
Присутній на слуханнях заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Михайло Соколов подякував законодавцям за підтримку документу:
«Прийняття законопроекту про ОВК у першому читанні – це вже перемога для аграріїв. Учасники ВАР дякують законодавцям за підтримку. Сподіваємося, що до другого читання у законопроекті будуть збережені всі існуючі положення. Ми готові разом з народними депутатами аргарного комітету працювати над правками. Передача аграріям насосних станцій – це важливий крок держави. Аграрії готові і зможуть інвестувати в меліоративні системи, відновити їх і надалі розбудовувати».
В Одесі учасникам слухань представили 12 пілотних проектів з реконструкції і модернізації меліоративних систем Одещини, обговорено вартість води на зрошення та подальшу експлуатацію Дунай-Дністровської зрошувальної системи.
У другий день слухань, на Миколаївщині, порушили важливу, зокрема й для Херсонщини, проблему – обмеженість обсягів вод, придатних для зрошення через багаторічний скид високомінералізованих штатних вод гірничорудних підприємств Кривбасу до річки Інгулець. Адже саме ця водна артерія є джерелом водоспоживання однієї з найбільших та потужних зрошувальних систем нашого регіону – Інгулецької, що обслуговує 120 тис. га зрошувальних земель на території Миколаївської та Херсонської областей.
«Приємно, що і народні обранці, і представники міністерств та профільних служб приїхали на південь України з готовністю до відкритого спілкування та надання низки практичних порад щодо розвитку зрошення, створення ОВК та інших актуальних напрямків.
Як голова правління ГС «Асоціація об’єднання водокористувачів», член правління Всеукраїнської Аграрної Ради можу сказати, що законопроєкт про ОВК надасть аграріям впевненості у майбутньому та прискорить модернізацію зрошувальної системи.
Тож Херсонській, Миколаївській та Одеській областям потрібно рухатися в питанні розвитку зрошення в тандемі та подавати пілотні проєкти для впровадження», – підсумував результати дводенного заходу Володимир Хвостов.
Олена РЄЗНІЧЕНКО
