Чи бути у Херсоні крематорію

Херсон, крематорій, Яновський
Доцільність будівництва крематорію у Херсоні обговорюють вже років із десять – з того часу, як на основних кладовищах майже закінчилися місця до поховань.

Та щойно муніципальній владі вдалося викупити й «прирізати» із тридцять гектарів земельних паїв до кладовища у селищі Геологів, як ці розмови вщухли. Але чи надовго? Зважуючи на темпи, із якими херсонці туди «переселяються», років за п’ятнадцять знову виникне та сама проблема – ніде ховати померлих.

У країнах Західної Європи, на кшталт Італії, її вирішують просто: ділянки на кладовищах здають в оренду. Якщо родина померлого перестала вносити за неї платню, землю за якийсь час можуть використати для нових могил. У нас це неприйнятно, і може викликати спалах обурення.

Тому треба шукати альтернативу, і нею якраз може бути «вогненне поховання». Це також не новина: крематорії давно працюють у Києві та сусідній Одесі. Відтак, збудувати його у нас – це тільки позитивне рішення місцевого самоврядування, гроші та час на реалізацію проекту. І треба зазначити, що херсонські бізнесмени, котрі працюють у сфері ритуальних послуг, уже зробили попередні підрахунки.

Отже, крематорій – це, насамперед, дві потужні печі для спалювання людської плоті. Їх виробляють у ЄС, але коштує таке специфічне обладнання ой як недешево: 200 тисяч євро за одиницю. Але купити й «розмитнити» його недостатньо. Треба ще збудувати сам комплекс, підвести до нього газ, затвердити й узгодити з усіма службами проект. За найскромнішими підрахунками, зведення та підготовка крематорію до експлуатації обійдеться не менше ніж у мільйон доларів США.

Далі ж виникає інша проблема: як «відбити» витрати. Для цього потрібен попит на послуги крематорію, як би цинічно таке формулювання не виглядало. Дешевими ж вони не будуть через те, що кожна пічка «з’їдає» по тридцять кубометрів газу на годину, а для спалення людського тіла вона повинна горіти годин із шість.

Відтак, одного тільки газу потрібно 180 кубометрів, а ще ж є «супутні» витрати. Інакше кажучи, вогненне поховання буде коштувати родині померлого приблизно стільки ж, скільки найдешевше поховання у землі, або ж навіть дорожче. А це означає, що значного попиту на послугу за наявності вибору чекати годі.

Звісно, на утриманні крематорію можна зекономити – звести його на адміністративному кордоні Херсонщини й Миколаївщини, аби він обслуговував два регіони, а не один. Відтак, інвестиції могли б надходити з кількох джерел. Та чи будуть у такий бізнес вкладатися підприємці?

За нинішніх умов – категорично ні, оскільки вітчизняне законодавство у принципі не надає кремації статусу «комерційної» послуги. Тож максимум, що можливо – будівництво крематорію за тендером на замовлення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування, або ж здача готового об’єкту в оренду громаді. Це вже складніший та економічно ризикованіший механізм, але іншого немає: хіба що міняти законодавство.

Та час спливає, «спрацювання» єдиного діючого в Херсоні кладовища біля селища Геологів настане невідворотно – не встигнеш озирнутися, як роки промайнуть. Тож щось вирішувати треба, і краще раніше. Крематорій у сучасних реаліях то не розкіш чи забаганка, а сувора необхідність. І шкода, що нинішні можновладці поки що цього не втямили.

Сергій ЯНОВСЬКИЙ
© 2020 Інформаційне агентство "Херсонці". Всі права захищені.
Використання матеріалів ІА "Херсонці" може здійснюватись лише при наявності "активного гіперпосилання" на "Херсонці", а також на сам матеріал.
Редакція може не поділяти думку авторів і не несе відповідальність за достовірність інформації.
email: kherson.inform@ukr.net, контакти, архів